Копер Н.Є.

аспірантка Тернопільського національного

педагогічного університету імені В. Гнатюка

Основні підходи до вивчення соціального розвитку промисловості регіонів.

Більшість вчених комплексно підходять до дослідження соціального розвитку визначаючи основним його рушієм господарську діяльність загалом. Ми цілком погоджуємося з таким твердженням, адже кожен із видів економічної діяльності відіграє різну роль у різних регіонах. Та з метою досягнення високого рівня розвитку держави потрібно залучати до вирішення соціальних проблем промисловість, як регіоноформуючий вид діяльності на сучасному етапі. Завдання полягає не в тому, щоб примусити промислові підприємства взяти на себе тягар соціальних виплат, що нині не є реальним через значне падіння обсягів виробництва, а перш за все, сприяти розвитку промисловості, особливо галузей спеціалізації, що є базою соціального розвитку і як наслідок суспільного прогресу регіону.

Перед розглядом процесів соціального розвитку промисловості регіонів визначимо категоріальний апарат дослідження. Широкий спектр трактувань понять «соціального розвитку», «суспільного прогресу», «промислового розвитку», «регіонального розвитку», вимагає визначення того смислового навантаження, яке вони нестимуть в ході нашого дослідження, в контексті розвитку промисловості, а також в процесі розробки і ухвалення конкретних практичних рішень.

Для характеристики поняття «регіональний розвиток» застосовують різноманітність підходів і критеріїв, що знайшли своє відображення у науковій і управлінській практиці. З позицій нашого дослідження найбільш вдалим є визначення Г.П. Підгрушного [4, с. 201], який вважає, що регіональний розвиток це складний трансформаційний процес, що охоплює компонентно-функціональну структуру, планувальну, організаційно-управлінську та інші складові. Під впливом промислового виробництва відбуваються безпосередні зміни у всіх регіональних структурах, перш за все це стосується компонентно-функціональної, складовими якої є виробнича та соціальна сфери регіону, його інфраструктура. Промислове виробництво зумовлює особливості та тенденції їх розвитку, значною мірою визначає якість життя населення тощо. Тобто промисловий розвиток є визначальним у розвитку регіону.

Для характеристики процесу промислового розвитку у нашому дослідженні використовуємо поняття «рівень промислового розвитку» (на певний момент часу), «динаміка промислового розвитку» (за певний період часу), інвестиційна та інноваційна діяльність в промисловості і як наслідок «ефективність промислового розвитку» (рентабельність), формування нових виробничих територіальних утворень типу кластерів, що проявляють ефективне функціонування у розвинутих державах світу, і, найголовніше, «аспекти промислового розвитку» у нашому випадку – соціальні.

Соціальними аспектами промислового розвитку є:

- розвиток соціальної інфраструктури, особливо відомчої, що знаходиться на балансі промислових підприємств. За умови переходу до ринкових відносин дані об’єкти можуть надавати послуги всім потенційним клієнтам. [2, с. 20]

- формування якісного працересурсного потенціалу та його раціональне використання (в т. ч. шляхом перерозподілу, через трудову міграцію). Цей напрям передбачає достатню частку висококваліфікованих працівників у регіонах та оптимізацію перерозподілу трудових ресурсів із сільської місцевості у міста, аби уникнути наявності регіонів з різким переважанням непрацездатного населення;

- підвищення рівня реальної оплати праці, який в значній мірі визначає добробут населення, рівень споживання матеріальних благ і послуг, раціональність структури попиту, а також загальний життєвий рівень населення;

- забезпечення доступу населення до основних товарів народного споживання, в т.ч. і промислових (передусім, шляхом збалансування ринку промислових товарів і послуг в асортименті і за ціною для різних категорій населення) [1, с. 45]

- поліпшення екологічних умов проживання людей.

Поняття суспільний прогрес трактується науковцями Інституту географії НАН України як «економічне зростання, орієнтоване на соціальний розвиток, підвищення рівня та якості життя населення» [3, с. 51]. Так як основою економічного зростання в нашій країні є промисловість, то соціальний розвиток і суспільний прогрес розглядається тільки з позицій розвитку промисловості, як основного їх рушія.

Отже, соціальний розвиток значною мірою визначається особливостями розвитку промисловості регіонів, передусім це стосується регіонів мезо- та мікротериторіального рівня, де відбуваються безпосередні трансформаційні зрушення у виробництві, зумовлені ринковими перетвореннями.

Підсумовуючи вище сказане, автор пропонує розглянути новий зміст поняття «соціальний розвиток промисловості» в умовах переходу до ринку, під яким розуміє якісні і структурні зміни у промисловості направлені на удосконалення соціального середовища регіону, сфери соціальних відносин, умов та якості трудової діяльності, захисту населення (працівників) від соціальних ризиків неминучих в умовах ринкової економіки, системи розподілу і споживання благ, заснованих на принципах соціального партнерства.

Література:

1. Будьонна Л. Діяльність вугільних підприємств Донбасу щодо вирішення соціальних питань під час структурної перебудови // Зб. наук. праць Регіон. ін-ту менеджменту. – Луганськ: РІМ, 2004. – № 1. – С. 44-49.

2. Захарченко В.І. Фактори трансформації промислових територіальних систем та їх потенціал // Укр. геогр. журн. – 2002. – № 1. – С. 14-22.

3. В.П. Нагірна, Г.П. Підгрушний та ін. Теоретико-методологічні засади дослідження господарської діяльності в Україні з позицій соціального розвитку регіонів // УГЖ. – 2004. - №3. – С. 51-57

4. Підгрушний Г.П. Особливості впливу промислового виробництва на регіональний розвиток // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць. У 4-х т. / Ред. кол.: П.Г. Шищенко (відп. ред.) та ін. – К.: Обрії, 2004. – Т. 2. – С. 201-202