Історія /2. всесвітня історія

аспірантка Шилова С.О.

Донецький національний університет, Україна

Аналіз деякіх аспектів культурного обміну між Росією та Німеччиною у 90-ті роки ХХ ст.

 

 

Сфери збігу або значної близькості культурних інтересів Росії й Німеччини в 90-ті роки ХХ століття також були очевидні. Це, насамперед забезпечення міжнародної й регіональної політичної стабільності, у тому числі в умовах існування глобальної терористичної загрози. Діючи спільно або на паралельних курсах, Москва й Берлін зробили вагомий внесок у формування нової системи міжнародної безпеки, що забезпечує надійний захист їхнім громадянам і спирається на основні принципи міжнародного права. Отже, абсолютна більшість росіян і німців у плині 90-х років усвідомили позитивні моменти взаємного парнертства, тим самим розкривши можливості для збільшення інтенсивності і змістовності культурних обмінів.

На початку ХХ століття з перспективою на найближчі роки між двома країнами була узгоджена насичена програма культурних обмінів, що включає послідовне проведення на взаємній основі повноформатних Днів культури Росії й Німеччини, участь ФРН у святкуванні 300-річчя Петербурга, разнопланові художні, виставочні й багато інших обмінів. Окрім того, російсько-німецьке культурне партнерство не замикалося винятково на міждержавному рівні, а реально розвивалося вшир і вглиб. Більшість федеральних земель ФРН підтримують стійкі й досить інтенсивні зв'язки з регіонами Російської Федерації, більше 80 пар міст у Росії й Німеччині, близько 330 університетів обох країн об'єднані партнерськими відносинами. Про обсяг цих зв'язків говорить число регулярних авіарейсів (понад 150), здійснюваних щотижня між Росією й Німеччиною з 1999 року [1, с. 25].

Культурні взаємини Росії й Німеччини у 90-ті роки ХХ століття ґрунтувалися на інтенсивній діяльності об'єднань і фондів, які сприяли й сприяють сьогодні розвитку багатосторонності в сфері культурних обмінів, зокрема таких:

1. Фонд ім. Фридриха Еберта (1925). Мета - розвиток німецько-російського діалогу та співпраці між Росією та Європою.

2. Воронезький регіональний центр германських досліджень (1993) - об'єднання істориків-германістів Воронезького університету (ВГУ), вузів Центрального Чорнозем’я, Російської Федерації в цілому, а також ближнього й далекого зарубіжжя.

3. Фонд Німецько-російського обміну - НРО в Санкт-Петербурзі, як і його партнерська організація Deutsch-Russischer Austausch у Берліні, був заснований у 1992 році групою активістів з Німеччини. Основна мета НРО: розвиток волонтерства й підтримка організацій третього сектора, які є основою відкритого й демократичного суспільства.

4. Науково-дослідна лабораторія етнографії й історії німців Сибіру (1996). Мета - розвиток науково-дослідної діяльності працівників кафедри етнографії й музеєзнавства Омського державного університету.

5. Міжнародний центр освітнього туризму (1997) - спеціалізується на освітньому туризмі й приділяє особливу увагу Німеччині та німецькомовним країнам.

6. Центр німецької культури "Відродження" - одна з найбільших організацій м. Мінусиньска на півдні Сибіру, що здійснює свою діяльність за підтримки уряду Німеччини в рамках програми для російських німців "Брайтенарбайт".

7. Фонд "Російсько-Німецький Центр Зустрічей при Петеркірхе" (1993) - був створений за ініціативою Уряду Німеччини в Санкт-Петербурзі. Мета - підтримка культурної спадщини російських німців і поширення німецької мови й культури в Санкт-Петербурзі й Північно-Західному регіоні Росії.

8. Вільний російсько-німецький інститут публіцистики (1993). Мета - допомогти студентам-журналістам розширити знання про Німеччину, підвищити професійний рівень і сприяти в налагодженні необхідних міжнародних контактів.

9. Національний туристичний офіс Німеччини в Росії й СНД (1997). Основне завдання - знайомство представників туристичної індустрії й преси, а також російських громадян з величезним туристичним потенціалом Німеччини, надання всебічної інформації про культурно-історичні визначні пам'ятки, і в такий спосіб збільшення потоку туристів з Росії.

10. Російсько-Німецький Будинок у Москві (1997). Мета - організація  російсько-німецьких культурних імпрез за межами міста-мегаполіса Москви.

11. Німецька служба академічних обмінів (1998). Організація, що представляє все академічне співтовариство Німеччини й працює за підтримки Міністерства освіти й науки та МЗС Німеччини. Служба академічних обмінів допомагає тим, хто бажає навчатися, підвищувати кваліфікацію, займатися науковою діяльністю у Німеччині.

12. Нове Покоління (2000). Громадська організація сприяння дитячим і молодіжним культурним обмінам із закордоном. Створена за підтримки Міністерства освіти Російської Федерації (Молодіжні міжнародні волонтерські табори в Німеччині).

Таким чином, інтенсивність відносин у сфері культури не відповідає рівню, що повинен існувати у відносинах між двома добросусідськими націями, тим більше що й у Росії, і в Німеччині цей аспект розглядається як важливий показник зближення народів. Інтенсифікація культурних зв'язків, чітко зафіксована в договорі про партнерство, говорить про те, що у відносинах європейців з Росією мова йде не тільки про матеріальну культуру, але й про обмін ідеями, духовними цінностями й творами мистецтва.

 

Література

1. Братчиков И., Любинский Д. Россия и Германия // Международная жизнь. – 2002. – №3. – С. 19–26.