Глодан О.Я., Грицуляк Б.В., Грицуляк В.Б., Івасюк І.Й., Спаська А.М.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

 

Характер відновних процесів у звивистих сім’яних трубочках яєчка в умовах циркуляторної гіпоксії

 та корекції кровотоку

 

До багатьох етіопатогенних факторів, що провокують розлади сперматогенезу, належить гостра та хронічна гіпоксія яєчка, яка має місце при варикоцеле, пахвинній грижі та після операції герніотомії з післяопераційними  ускладненнями [1-7].

Метою даної роботи було вивчити вплив на сперматогенез посилення кровотоку до яєчка через артерію сім’явиносної протоки шляхом виключення з кровообігу каудальної сідничної артерії нижче артерії-супутниці сідничного нерва.

Експерименти виконані на 35 собаках самцях під внутрішньовенним знеболення, яким на яєчкову артерію накладали лігатуру, а через 7 діб перев’язували і пересікали каудальну сідничну артерію.

Через 30 діб після повторної операції тканини яєчка фіксували в розчині Буена або ценкер-формолі, заливали в парафінові блоки, зрізи з яких забарвлювали гематоксилін-еозином та реактивом Шифф-йодна кислота з дофарбовуванням гематоксиліном Ерліха. В гістологічних  препаратах визначали  діаметр звивистих сім’яних трубочок  та кількість у них клітин  сперматогенного епітелію на VII стадії циклу сперматогенезу. В частині тварин гемомікроциркуляторне русло яєчка заповнювали паризькою синьою, розведеною в ефірі з хлороформом і вивчали його на зрізах різної товщини. Всі експерименти узгоджені з декларацією про гуманне ставлення до тварин.

Через 30 діб у всіх препаратах правого яєчка тварин даної групи архітектоніка судин гемомікроциркуляторного русла порушена у зв’язку з атрофією звивистих сім’яних трубочок.  Діаметр останніх та кількість клітин сперматогенного епітелію в них значно зменшені.  Переважають деформовані сім’яні трубочки з потовщеною і склерозованою власною оболонкою. Має місце розростання міжканальцевої сполучної тканини. Сітка гемокапілярів деформована, характерний для яєчка рисунок втрачений. На боці посилення кровотоку через 30 діб після операції атрофія паренхіми і гемокапілярів яєчка помірна. Між тим в яєчку виявляються вогнища деструкції звивистих сім’яних трубочок, діаметр яких становить 152,35±3,0 мкм. Кількість їх з тяжким ступенем пошкодження сперматогенного епітелію становить 25 %. Близько 23 % сім’яних трубочок спустошені, а в решті виявлено легкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію. У прошарках сполучнотканинних елементів наявні малі групи клітин Лейдіга з пікнотичним ядром,  об’єм  якого  зменшений до 77,53±1,5 мкм3. Кількість клітин сперматогенного епітелію на VII стадії циклу менша за висхідний рівень, але більша, ніж у тварин попередньої групи.

Отже, запропонована нами корекція крово­обігу при судинній травмі яєчка дає позитивний ефект щодо кількісних показників клітин сперматогенного епітелію і може бути рекомендова­на до клінічної апробації.

 

Література:

1. Артюхин А.А. Интерсистемные артериальные анастомози яичка // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. – 2002. – № 133(6). – С. 623-626.

2. Божедолов В.А., Теодорович О.А. Эпидемиология и причини аутоиммунного мужского бесплодия // Урология,     2005. – № 1. – С. 35-44.

3. Возіанов О.Ф., Горпинченко І.І., Малишків І.Н. Етіологія та патогенез чоловічої неплідності // Сексологія і андрологія. – 1998. – С. 3-4.

4.  Грицуляк Б.В., Грицуляк В.Б. Гіпоксія і сперматогенез. – Івано-Франківськ: «Плай», 2000. – 120 с.

5. Грицуляк Б.В., Грицуляк В.Б., Івасюк І.Й.  Травмоване яєчко. – Івано-Франківськ: «Плай», 2006. – 116 с.

6.     Мавров І.І. Статеві хвороби. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2005. – 715с.

7. Грицуляк В.Б., Грицуляк Б.В. Вплив пахвинної грижі на гематотестикулярний бар’єр. «Nauka, teoria і praktyka». – Przemysl, 2007. – Т.4. – S. 9-11.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Грицуляк  Богданович Васильович

вул. Крива, 4а, кв. 32

м. Івано-Франківськ

76000, тел. 8 (0342) 75 – 12 – 76  

E-mail: kfa@pu.if.ua