Фармакоекономічна оцінка лікарського забезпечення хворих на бронхіальну астму (БА).

О.А.Немченко здобувач кафедри  УЕФ ІПКСФ

В.М.Толочко проф., д.фарм.н., зав.каф. УЕФ ІПКСФ

м.Харків,Україна

Бронхіальна астма є однією з найнебезпечніших медико-соціальних та організаційно-економічних проблем як в Україні, так і за кордоном. На сьогодні поширеність бронхіальної астми серед дорослого населення в різних країнах складає в середньому 8 - 10 %. При цьому в останні роки відмічається тенденція до росту захворюваності на БА, особливо у дітей. Згідно світової статистики близько 72 % хворих на БА відчувають симптоми цього захворювання, принаймні,  один раз на тиждень, близько 39% - щодня, в 27 %  БА призводить до обмежень фізичної активності, 42 % - до змін звичного способу життя.

Неухильне зростання захворюваності, необхідності тривалого лікування, значні фінансові витрати держави та хворого визначають важливість проблеми БА не лише з медичного, а й з фармакоекономічного погляду, адже ця патологія є одним із найвитратніших станів, що помітно впливає на життєву активність та якість життя пацієнтів.

Указом Президента прийнята «Концепція розвитку охорони здоров'я населення України» (далі Концепція), яка передбачає реформування організаційних, економічних, кадрових засад системи охорони здоров'я для забезпечення базового стандарту якості загальнодоступної медичної допомоги. Для створення цього стандарту необхідним є використання фармакоекономічних методів аналізу медичних технологій . Тому особливо актуальним є впровадження фармакоекономічної складової в охороні здоров'я, а в данному випадку фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення хворих на БА, що дозволяє раціонально використовувати бюджетні кошти (в перспективі загальнообов’язкового соціального медичного страхування) на профілактику, діагностику та лікування захворювання .

Головна мета фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення визначити фармакоекономічні підходи до стандартизації використання лікарських засобів, а також у  підготовці спеціалістів . Це дозволить створити систему досліджень терапевтичної ефективності, безпечності лікарських засобів, одночасно оцінити витрати на альтернативні медичні технології (діагностики, профілактики, лікування), розробити фармакоекономічні методики аналізу фармакотерапії поширених захворювань, визначити пріоритети фінансового забезпечення лікарськими засобами з оптимальним коефіцієнтом витрати/ефективність на стаціонарному та амбулаторному етапах лікування для реалізації основних положень Концепції . Основні напрямки реалізації фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення відображені на рис. 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1 Основні напрямки  фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення.

Систему лікарського забезпечення доцільно будувати за рівнями управління – державним та регіональним .

Система лікарського забезпечення на державному рівні – це створення правової та нормативної бази, системи оцінки й управління лікарським забезпеченням, розробка державної системи інформаційного забезпечення, створення бази даних про лікарські засоби з фармакоекономічними параметрами, вироблення загальнонаціональних рекомендацій з раціональної фармакотерапії (протоколи лікування), визначення переліку лікарських засобів, які ще не представлені на фармацевтичному ринку, але їх необхідно впровадити у практику сучасної ефективної фармакотерапії хворих. Також доцільним є проведення фармакоекономічної оцінки протиастматичних препаратів для  включення до Національного переліку основних лікарських засобів та формулярних переліків  у клініках, лікарнях з веденням відповідної звітності .

Нами запропонована модель фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення хворих на БА (рис. 2).

Система лікарського забезпечення на регіональному рівні – це актуалізація нормативної та правової бази, створення обласних систем інформаційного забезпечення лікарів та провізорів, обліку та звітності про рух лікарських засобів, особливо в лікарні, зокрема, при забезпеченні хворих на БА, дотримання вимог стандартів лікування хворих та вдосконалення відповідно до епідеміологічної ситуації в регіоні .

Висновки:

1. Запропоновані основні напрямки  проведення фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення, до яких входять визначення соціально-економічних засад, стандартизації лікарських засобів та підготовки спеціалістів.

2. Розглянуто лікарське забезпечення населення як ієрархічну систему на державному та регіональному рівнях.

3. Розроблена модель фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення хворих на БА.

 

Рис. 2   Модель фармакоекономічної оцінки лікарського забезпечення хворих на бронхіальну астму.