Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного процесса

Горобій В.Д., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Деякі питання вирішення проблеми формування творчої учнівської особистості

Проблема формування творчої учнівської особистості до цього часу не знайшла належного розв’язання, як у педагогічній теорії, так і в практиці трудового навчання та виховання. Для вирішення цієї проблеми вчителям необхідно використовувати систему дидактичних засобів навчання, тобто з’явиться змога ефективніше розвивати творчу активність. Система дидактичних засобів навчання включає в себе форми і методи навчання, різноманітні графічні та наочні засоби, об’єкти праці. І треба щоб це все взаємодіяло. Чому? Тому що відсутність будь-якого з компонентів системи негативно відбивається на кінцевому результаті творчої технічної діяльності учнів.

Передумовою ефективного засвоєння будь-якого навчального матеріалу є виявлення зацікавленості певними питаннями теми. Для стимулювання пізнання на уроках трудового навчання можливе використання таких прийомів:

1. Пробудження позитивного ставлення учнів до вивчення різних видів праці шляхом орієнтування учениць на їхню наступну діяльність з використанням історичних матеріалів і цікавих повідомлень з теми.

2. Розкриття новизни та актуальності матеріалу, що вивчається.

3. Організація пізнавальної дискусії.

4. Привчання учнів до виконання певних трудових вимог.

5. Створення ситуації успіху та заохочування учнів.

Щоб привчити учнів до пошуку необхідної інформації, ставлю проблемне завдання на попередньому уроці(як підготовка до наступного),на початку уроку і в процесі практичної роботи завдання ставлять самі учні.

Для створення проблемних ситуацій можна використовувати запитання до змісту таблиць, плакатів, ілюстрацій у спеціальній літературі, послідовність операцій процесу того чи іншого виду праці, інструкційні картки, картки-завдання та інші матеріали.

При вивченні нових тем програми використовую спеціальну та довідкову літературуяк спеціальну форму викладання навчального матеріалу, що містить умови завдання, які треба використати для пошуку відповіді на поставлене запитання.У процесі трудового навчання важливо правильно використовувати методи керівництва творчою роботою школярів (розповідь, бесіду, пояснення, демонстрацію, інструктаж).

Від ефективності застосування цих методів залежить глибина, обгрунтованість і міцність тих технічних знань, умінь і навичок, які впливають на формування творчості особистості. На уроці формування вмінь і навичок слід повторити вивчений матеріал, організувати використання знань на практиці, в різних варіантах домогтися автоматичного виконання частин дій.

Але без урахування психологічних особливостей учнів, створення сприятливого клімату, культури спілкування не можна досягти бажаних результатів. Повну оцінку уроку можна дати лише на наступному занятті. Оцінюючи урок одразу після його закінчення можна лише проаналізувати окремі етапи, сторони, їх підпорядкованість.

У процесі трудового навчання бажано використовувати різні способи індивідуалізації самостійної роботи учнів. Здібні учні виконують більше технічних завдань завдяки швидкому темпу праці. Слабкі учні виконують легкі, сильні-складні завдання. Після виконання обов’язкових завдань сильнішими учнями, даю додаткові завдання. Ці завдання перевищують програмні вимоги. Це забезпечує досягнення максимально можливих навчально-виховних результатів, спрямовує творчість учнів й усувають небажані впливи. Важливе значення має вільний вибір об’єкту праці, він активізує діяльність учнів і підвищує її результативність. Успіх створення творчої обстановки на уроці залежить від чіткого обміркування кожного етапу роботи і складових частин уроку.

Вчитель обслуговуючої праці готує учнів до життя, до творчої трудової діяльності; формує трудові уміння і навички, естетичне виховання, веде профорієнтаційну роботу. Під час проведення уроків досягається його основна мета: навчальна, виховна, розвиваюча. Вибираються найбільш успішні шляхи реалізації, постійно вивчаються індивідуальні особливості учнів.

Одним із більш складних і важких елементів навчального процесу являється організація систематичного контролю і обліку знань і умінь учнів.

Найбільш поширеними формами контролю теоретичних знань являються:

1. Бесіди. В ході бесіди одні учні відповідають на декілька запитань, логічно пов’язаних між собою, інші доповнюють і виправляють відповіді. Бесіди з метою перевірки знань сприяють розвитку пам’яті та мислення учнів, розвивають цікавість до знань, викликають у них бажання використовувати одержані знання на практиці.

2. Фронтальне опитування, проводиться з метою визначення якості знань, необхідних для виконання практичної роботи, або для відтворення в пам’яті учнів вимог охорони праці, умов організації робочого місця.

3. Заповнення інструкційних карт з метою виявлення знань учнями технологічної послідовності виконання типових обробок швейних виробів.

4. Захист творчого проекту сприяє формуванню навичок самостійної орієнтації, творчого системного мислення, технологічної культури і етики, підсиленню уяви, що є потужним стимулом народження нових ідей, підготовці школярів до професійного самовизначення, формуванню потреби в знаннях, високих мотивів навчання.

Контроль практичних умінь проводиться в процесі спостережень за трудовою діяльністю учнів, при систематичній поопераційній перевірці виконуваної роботи, при огляді виробів в цілому, відборі готових виробів для виставки. Для перевірки і оцінки виробів, що знаходяться в стані обробки, практичних робіт по конструюванню одягу, для виставки залучаються самі учні: об’єктивно оцінюючи роботи своїх товаришів, учні стають більш вимогливими до виконання своїх завдань.