Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

 

Білько О.А.,  Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

 

Особливості використання міжпредметних зв'язків на уроках трудового навчання для учнів 5 – 9 класів

Метою написання статті є розкриття особливостей міжпредметних зв’язків трудового навчання учнів 5 – 9 класів в Україні. Особливість міжпредметних зв’язків полягає в тому, що існує два підходи у реалізації дидактичних зв’язків з основами наук.

Перший – виявляється в тому, що вчителі трудового навчання, пояснюючи навчальний матеріал, посилались на відповідні знання учнів з фізики, хімії, біології, математики, креслення тощо. Використовуючи знання учнів з основ наук для розкриття змісту нової теми, вчителі трудового навчання разом з тим вказували на особливості, на які потрібно зважати під час застосування цих знань на практиці.

Другий підхід – здійснення зв’язків між основами наук і трудовим навчанням, характеризується тим, що вчителі, навчаючи учнів, давали можливість їм перевірити, конкретизувати, поглибити, а в окремих випадках одержати нові знання. Зв’язок трудового навчання з основами наук обумовлювався змістом навчальних предметів. Так, якщо зміст зв’язку дисциплін природничо-математичного циклу з трудовим навчанням збагачував і поглиблював знання учнів у виконані практичних завдань, то зв’язок з гуманітарними предметами розкривав, в основному, організаційно-економічну сторону трудової діяльності людини і суспільну значимість її. Взаємозв’язок знань різних навчальних предметів виступав як необхідність не тільки для пізнання наукових основ виробництва, але й для свідомого виконання учнями трудових завдань, лабораторних, практичних робіт. Таким чином, зв’язок трудового навчання з основами наук ставав необхідною умовою глибокого і усестороннього засвоєння теми, яка вивчалась. Зв’язки трудового навчання з основами наук виконували різноманітні функції.

Політехнічна функція визначалась тим, що вони допомагали розкривати загальні наукові основи, організаційно-економічні принципи трудових процесів. Засвоєння цих знань учнями здійснювалось поступово, на протязі всього трудового навчання.

Дидактична функція зв’язку трудового навчання з основами наук полягала в свідомому засвоєнні трудових операцій, конкретизації теоретичних знань, отриманих на уроках з основ наук. Очевидно, зв’язки трудового навчання з основами наук спонукали школярів співставляти теоретичні знання з реальними фактами, явищами трудового процесу, що сприяло виробленню в них умінь усвідомлювати, знаходити залежності і причинно-наслідкові зв’язки сторін об’єктивної реальності.

Осмислене і систематичне застосування зв’язків трудового навчання з основами наук природничо-математичного циклу визначало рівень і якість трудової підготовки школярів. Успішна реалізація цих зв’язків дозволяла учневі:

- зрозуміти наукові закони і закономірності, які використовуються при створенні технічних об’єктів і технологічних процесів;

- переконатися в складній взаємодії науки, техніки і виробництва;

- порівнювати переваги і недоліки окремих технічних об’єктів, технологічних процесів;

- оцінювати можливості використання різноманітних конструкційних матеріалів, умови їх застосування та обробки;

- критично і свідомо оцінювати якість і можливості використання техніки;

- застосовувати доступний математичний апарат в процесі навчання та праці;

- конструювати і створювати (на доступному для шкільного віку рівні) нові технічні об’єкти.

В цілому зв’язки трудового навчання з предметами природничо-математичного циклу допомагали виробляти в школярів уявлення про цілісність, багатообразність, взаємообумовленість природничонаукових явищ і закономірностей.

Реалізація міжпредметних зв’язків на уроках трудового навчання учнів 5 – 9 класів здійснювалась такими методами:

1. Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи в трудовому навчанні були традиційними і застосовувались для пояснення теоретичних відомостей вчителем. Однак ці методи не давали вчителеві великих можливостей для організації міжпредметних зв’язків: перший – через дефіцит часу, другий – був свого роду відтворенням того, що було продемонстровано вчителем.

2. Частково-пошуковий метод міг застосовуватись, наприклад, в навчанні учнів за технологічними картками і кресленнями з неповними даними, у застосуванні учнями довідкового матеріалу, при виборі і обговоренні способу виготовлення деталі чи виробу.

Даний метод за своєю направленістю потребував знань з інших шкільних предметів і тому був сприятливим для організації міжпредметних зв’язків.

3. Проблемний і дослідницький методи передбачали самостійність і активність учнів в трудовому навчанні. В даному випадку міжпредметні зв’язки, що включались в хід уроку не потребували додаткового часу і органічно вписувались в зміст теми.

В практиці роботи шкіл застосовувались три форми зв’язку основ наук з трудовим навчанням: попередні, супровідні, наступні.

Попередні зв’язки виявлялись в тих випадках, коли на уроках трудового навчання вчитель відповідно до програми пояснював трудові процеси на основі тих, або інших явищ чи законів науки, які мали вивчатись пізніше.

Наприклад, при вивченні техніко-технологічних відомостей про будову деревини в 5 класі (за програмою 1992 року видання) особлива увага зверталась на міжпредметні зв’язки з матеріалом, який буде вивчатись в майбутньому на уроках фізики, а саме, початкові відомості про будову речовини.

Супровідні зв’язки спостерігались тоді, коли вивчення матеріалу окремих тем з трудового навчання збігалось з вивченням відповідних тем з інших предметів.

Наступні зв’язки виявлялись в тих випадках, коли вчителеві трудового навчання доводилось пояснювати матеріал значно пізніше, ніж його вивчали на уроках з основ наук.

Використання знань з основ наук для розкриття змісту тієї чи іншої теми трудового навчання конкретизували, поглиблювали і розширювали теоретичні знання, що позитивно позначалось на ефективності навчально-виховного процесу школи. За таких умов школярі вчились застосовувати знання з основ наук на практиці, раціонально розв’язувати практичні завдання і таким чином забезпечували собі кращу підготовку до самостійної творчої діяльності. Разом з тим, встановлення дидактичних зв’язків з основами наук і трудовим навчанням забезпечувало насиченість діяльності учнів інтелектуальним змістом, що сприяло розвитку їх розумових здібностей, формуванню в них пізнавальних інтересів і дієвість навчання.