Сільські клубні заклади культури: сучасний етап,

                   проблеми та перспективи

 

 

Клубні заклади в багатьох сільських населених пунктах залишаються єдиними осередками, що задовольняють культурно – дозвільні потреби сільських трударів і є традиційними центрами з розвитку народної творчості. Завдяки синергії всіх рівнів влади, громадських ініціатив вдалося в цілому зберегти сільську мережу клубних закладів.

Проте внаслідок недостатнього фінансування галузі, відсутності коштів на проведення ремонтних робіт, забезпечення опалення, придбання обладнання за останні роки дещо знизився рівень роботи сільських клубних закладів особливо в невеликих населених пунктах.

Питання діяльності закладів культури на селі сьогодні – серед пріоритетів у роботі органів державної влади, місцевого самоврядування. Враховуючи необхідність такої підтримки та з метою активізації діяльності, пошуку нових форм і методів культурного обслуговування жителів села, вирішення проблем фінансування клубних установ, залучення широкої громадськості і творчої інтелігенції до їх роботи,  підвищення уваги місцевих органів виконавчої влади до проблем клубної галузі, згідно розпорядження голови Біловодської районної держадміністрації було започатковано і проведено районний конкурс-огляд сільських клубних закладів присвячений  85 річчю утворення району.

Для реалізації розпорядження було створено районний оргкомітет, який затвердив заходи, що сприяли виявленню та поширенню кращого досвіду діяльності клубних закладів на селі, вдосконаленню методики їхньої роботи, підвищенню ролі в забезпеченні культурних потреб селян, розвитку самодіяльної народної творчості.

З метою організаційно – методичного забезпечення конкурсу-огляду на  місцях було  створено сільські оргкомітети, які мали можливість вивчити,

 

2

вдосконалити та узагальнити матеріали клубних закладів – учасників конкурсу,   відстежити реальну ситуацію, що склалася  у галузі культури на селі.

У рамках конкурсу здійснювалися різноманітні заходи, які сприяли активізації конкурсного процесу, розв'язанню нагальних проблем утримання культурної інфраструктури села, поліпшенню матеріально – технічної бази, вирішенню кадрових питань та впровадженню нових форм і методів діяльності, спрямованих на задоволення культурних потреб селян. Щодо переможців конкурсу-огляду на розгляд районного журі з  14  сільських рад надійшли інформації та матеріали (рішення місцевих комісій, аудіо- та відеоматеріали, сценарії, буклети, альбоми, публікації тощо), в яких відображено всебічну роботу 21 сільського клубного закладу.

Найбільш масово й результативно конкурс проходив у Кононівській, Шуликівській, Городищенській, Євсугський, Данилівській сільських радах. З цих регіонів одержано ґрунтовну аналітичну інформацію щодо стану галузі культури на місцях проблем та перспектив її розвитку.

За рішенням районного журі, переможців районного конкурсу було відзначено почесними грамотами оргкомітету, відділу культури і туризму райдержадміністрації та нагороджено цінними подарунками. Досвід кращих сільських клубних закладів висвітлювався в засобах масової інформації, поширювався на семінарах та курсах підвищення кваліфікації працівників культури.

Однак окремі сільські ради обмежились констатацією факту проведення конкурсу-огляду на своїй території. Подекуди за його підсумками не було прийнято рішень щодо вивчення та узагальнення досвіду роботи закладів культури на селі, подальшого розв’язання проблем галузі у сільській місцевості.

На підставі розгляду підсумкових та інформаційних матеріалів які надійшли з територій сільських рад, журі відзначило що конкурс-огляд сприяв переходу сільських закладів культури  на новий рівень функціонального забезпечення та задоволення культурних проблем жителів села.

3

Намітилися зрушення у ставленні місцевої влади до сфери культури. Керівників сільських рад та розвинутих сільськогосподарських підприємств піклуються про створення належних умов для естетичного виховання дітей та молоді, культурного відпочинку населення, що в  кінцевому підсумку позитивно впливає на підвищення продуктивності праці на виробництві та закріплення кадрів на селі.

У ході конкурсу-огляді активізувалася робота численних                          колективів народної творчості та любительських об'єднань; було привернуто увагу керівників державних та недержавних структур, громадських організацій до проблем галузі: визначення шляхів їхнього розв’язання; вирішувалися        питання матеріально-технічного забезпечення клубних закладів та художніх колективів.

 

Аналіз поданих інформаційних матеріалів свідчить проте, що в де яких регіонах утриманню закладів культури на селі приділяється недостатню уваги. Матеріально-технічна база цих установ слабка, не забезпечено їхнє опалення в зимовий період, працюють вони епізодично, бракує фахівців для роботи з художніми колективами та з організації масової роботи, клубів зі інтересами, немає системи у вихованні дітей та молоді.

Сьогоднішнє життя вже не можна уявити без сучасної аудіо- та відеоапаратури, без комп'ютерів та створення єдиної електронної мережі, що забезпечує максимальний доступ до інформаційних ресурсів кожному громадянину України у найвіддаленішому і найменшому населеному пункті.

Звичайно, це завдання на перспективу, а от наскільки віддаленою вона  виявиться значною мірою залежить від зусиль працівників культури та від розуміння важливості розвитку нових інформаційних технологій місцевими органами виконавчої влади.

 

 

4

Проте в сучасних економічних умовах є позитивні приклади розв’язання цієї проблеми у сільських населених пунктах завдяки спільними зусиллям працівників культури, місцевих органів виконавчої влади та керівників сільськогосподарських формувань.

Значну роботу з організаційно-методичного забезпечення конкурсу-огляду та надання методичної допомоги закладам культури на селі, активізації роботи гуртків художньої самодіяльності в сільській місцевості здійснено районним методичним кабінетом клубної роботи районного Будинку культури.

 Доречно відзначити що наказом відділу культури і туризму затверджено Положення про районний методичний кабінет народної творчості та культурно-освітньої роботи, який є головною регіональною культурно-освітньою установою при районному Будинку культури з відродження, збереження й розвитку народної творчості, аматорського мистецтва, координації діяльності осередків культури в районі. Від методичного кабінету багато в чому залежить наскільки                      прогресивно, швидко і цікаво буде розвиватися культурно-просвітницька галузь у регіоні, адже, одним із головних завдань цієї установи є впровадження нових технологій і методик культурно-освітньої роботи та організації дозвілля, розробка цільових комплексних програм і рекомендацій, інформаційно-методичне та репертуарне забезпечення колективів аматорського та народного мистецтва, надання консультативної допомоги закладам культури, зацікавленим підприємствам, установам та організаціям.

На основі детального вивчення отриманих від сільських рад підсумкових матеріалів, враховуючи позитивний досвід діяльності сільських закладів культури по утриманню матеріально-технічної бази, збереження колективів народної творчості і розвитку нових форм культурного обслуговування жителів села та беручи до уваги змістовність здійснюваної роботи, її систематичність та результативність, після всебічного обговорення і відкритого голосування журі визнало переможців конкурсу-огляду.

 

5

Переможців конкурсу-огляду, керівників сільськогосподарських формувань, сільських голів та спонсорів що опікуються галуззю культури, щиро вітали в районному Будинку культури керівники району, депутати, напередодні  Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва, кращі керівники клубних закладів та творчих колективів були відзначені нагородами обласної державної адміністрації та обласної ради.

Тож можна сказати, що не погаснув вогник культури на селі. Є позитивні приклади її примноження і розвитку. А все залежить від людей, їхнього прагнення досягти кращих результатів задля майбутнього дітей, в ім'я відтворення, збереження та розвитку кращих традицій народу.

Конкурс-огляд завершився проте розпочата робота не закінчилася, вона продовжується в повсякденному пошуку нових форм культурного обслуговування жителів села, розвитку аматорського мистецтва, узагальненні поширенні досвіду кращих.

Особливу відповідальність за стан культури на селі, збереження і розвиток існуючої мережі закладів культури, їхнє забезпечення сучасною матеріально-технічною базою покладено сьогодні на місцеві органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Тільки спільні зусилля державних та недержавних структур з розв’язання проблем розвитку закладів культури на селі дадуть позитивні результати.

 

 

 

 

Начальник відділу культури і туризму

Біловодської райдержадміністрації                                                 Г.Я. Верескун