Секція «Педагогіка»
Студент групи МІ-5 педагогічно-індустріального
факультету
ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди»
Розвиток
світового і, зокрема, європейського освітнього простору об’єктивно потребує від
української школи відповідної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у
провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи
є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність,
інтеграцію загальної і допрофесійної освіти.
Диференціація
– одна з ключових проблем організації сучасної школи. Вона є об’єктом гострої
полеміки серед педагогів у багатьох країнах світу. Різні погляди на ідею
диференційованого навчання відображають дві протилежні тенденції у розвитку
сучасної освіти. Одна з них – інтеграція, яка зумовлена взаємозв’язком різних
наукових дисциплін, що потребує від кваліфікованого працівника широкої
загальної культури й обізнаності у багатьох суміжних галузях. Водночас існує й
інша тенденція. Важливою умовою досягнення успіху у будь-якій діяльності
вважається спеціалізація працівника. Послідовники цієї тенденції справедливо вважають,
що спеціалізація не тільки сприяє розвитку науки, культури, а й відповідає
різноманітності задатків і здібностей людини, її індивідуальним нахилам до того
чи іншого виду діяльності.
Більшість
педагогів світу є прихильниками саме цієї тенденції, про що свідчить той факт,
що диференціація навчання є одним із основних організаційних принципів
середньої загальноосвітньої школи зарубіжжя впродовж багатьох десятиліть. У
Франції вона існує півтора століття, нагромаджено величезний досвід
впровадження її у шкільну практику.
Початковий
етап диференціації починається
в старших класах
неповної середньої школи, де вона має попередній, орієнтовний характер.
На старшому ступені середньої школи у більшості країн світу здійснюється
профільна диференціація навчання. Учні навчаються у спеціалізованих секціях,
відділеннях і серіях, які можна вважати аналогами профілів. Вся їх
багатоманітність зводиться до двох напрямів – академічного (загальноосвітнього)
та практичного (технологічного, допрофесійного).
Кількість обов’язкових
предметів на старшому ступені середньої школи набагато менша, ніж в основній.
Профільна диференціація навчання здійснюється за рахунок поглибленого вивчення
навчальних дисциплін певного профілю. Учні академічних потоків керуються
вимогами вищих навчальних закладів, навчальний план яких складається з
традиційних загальноосвітніх дисциплін, що не виключає вибір нових навчальних
курсів. Учні, які не орієнтуються на вступ до вищих навчальних закладів,
обирають переважно навчальні курси практичного циклу, що в багатьох випадках не
обмежує можливості продовження навчання. Організація профільного навчання
призводить до певного перевантаження навчального плану школи. Так, у гімназіях
Швеції існує 22 відділення (профілі). Спеціалізація навчання здійснюється як за
рахунок відмінностей у рівні підготовки з традиційних шкільних дисциплін, так і
шляхом введення в навчальний план спеціальних профілюючих предметів, кількість
яких загалом сягає близько 80.
Незважаючи на
велику кількість навчальних предметів і курсів, кількість основних напрямів
профілізації незначна. За наявності стаціонарних відділень та секцій заняття
будуються у досить суворій відповідності до навчальних планів і програм профілю
навчання і є обов’язковими для всіх учнів. Факультативи й предмети за вибором
відіграють допоміжну роль, і їх питома вага у загальному балансі навчального
часу відносно незначна.
Прикладом
такої системи є трирічний французький загальноосвітній і технологічний ліцей. У
десятому класі діє загальний, обов’язковий для всіх учнів навчальний план, який
складається з традиційних загальноосвітніх дисциплін. Крім того, кожному учню
пропонується 15 курсів для поглибленого вивчення, серед яких він повинен обрати
два.
Після
закінчення десятого класу диференціація поглиблюється і набуває жорстких
організаційних форм. Учні навчаються за двома напрямами: загальним і
технологічним. Школярі можуть обрати з десяти серій диплом бакалавра про
середню освіту, який дає право вступу на відповідні факультети університетів та
інших вищих навчальних закладів. У загальноосвітньому напрямі виділяються три
серії: літературна, наукова і соціальні та економічні науки. Технологічний
напрям передбачає сім серій: медико-соціальні науки, науки та технології
індустрії, експериментальні науки та технології, науки та технології сфери
обслуговування, готельного господарства, музики і танцю, прикладного мистецтва.
Стаціонарні відділення і секції з особливими навчальними планами і програмами є
в старших класах середніх шкіл Німеччини, Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії,
Аргентини та інших країн.
У деяких
країнах профільна диференціація здійснюється за іншим принципом. Учням
пропонується широкий спектр елективних предметів, і фактично саме вони
відіграють роль у здійсненні спеціалізованого навчання. Така система характерна
для старшої школи США, Англії, Шотландії. В американській школі навчання
здійснюється за такими трьома основними напрямами профілізації: академічний,
загальний та виробничий. У зміст навчання входять як традиційні обов’язкові
предмети, так і предмети за вибором, яких у школах США налічується кілька
сотень. Останніми роками спостерігається тенденція до зменшення навчального
часу на їх вивчення.
В цілому, у
старшій зарубіжній школі спостерігається стійка тенденція до скорочення
кількості профілів і навчальних курсів за рахунок збільшення в навчальному
плані обов’язкових предметів і курсів.