Секція «Педагогіка»
Студентка групи МІ-5
педагогічно-індустріального факультету
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія
Сковороди»
Методичні
вимоги поглибленого вивчення математики основної школи
Навчально-виховний процес
у класах з поглибленим вивченням математики будемо
розглядати як процес взаємодії вчителя і учнів по здійсненню
мети і завдань розвиваючого навчання і виховання. Учителю відведена
роль організатора і керівника цього процесу. Саме він ставить мету і завдання
діяльності, яка має відбутися, пропонує учням необхідну для цього інформацію, конкретні вправи, спрямовує хід пронесу навчання.
Діяльність вчителя
математики у класі з її поглибленим вивченням істотно
відрізняється від його роботи у звичайних класах. Розпочинається вона, як завжди, з підготовки вчителя до навчання учнів чергової теми
згідно програми. Програма курсу охоплює весь матеріал, передбачений для вивчення у
звичайних класах середньої загальноосвітньої ніколи. Окрім цього в програму 8-9 класів включені деякі фрагменти теорії (алгоритм Евкліда, ірраціональні рівняння, лінійні нерівності з двома змінними, нерівність
Коші, перетворення графіків функцій, принцип математичної
індукції, обернена функція, умови паралельності і перпендикулярності
прямих, теорема Шаля, групи рухів, кут між хордою і дотичною
і т.д.), які дозволяють розширити клас задач, доступних
учням, і більш ефективно використовувати матеріал курсу шкільної
математики.
Готуючись
до уроків, учителю приходиться витрачати багато часу на відшукання
необхідних матеріалів у додатковій літературі, на
складання системи вправ для навчання і контролю результатів.
Звичайно, в деякій мірі, існуючі шкільні підручники для загальноосвітніх
класів допомагають розв'язувати що проблему.
Вони дозволяють суттєво поглиблювати вивчення теоретичного
матеріалу з відповідних тем за рахунок теоретичних фактів,
запропонованих авторами підручників через задачі.
Якісна підготовка
вчителя до уроку потребує великих затрат часу. Тому вчитель, який
працює в спеціалізованому класі за профілем свого предмета, не повинен мати великого навчального навантаження. Інакше він
не зможе ефективно організовувати навчальний процес. І причиною цьому,
перш за все, буде брак часу для якісної підготовки до уроків. Невелике за
кількістю годин навантаження дозволить вчителю мати вільні від уроків дні, що зніме причину існуючої сьогодні проблеми. Однак
це не повинно відображатися негативно на матеріальному положенні
вчителя. Ці та інші суб'єктивні причини
приводять до невиконання завдань, які ставляться
перед системою поглибленого вивчення математики в умовах загальноосвітньої
школи.
Зупинимося на основних, методичних вимогах до
поглибленого вивчення математики в основній школі і спробуємо поясните
необхідність їх дотримання : визначення
мети вивчення теми; логічний аналіз теоретичного змісту теми;
математичний аналіз теоретичного змісту теми; постановка
основних навчальних завдань і вибір відповідних навчально-пізнавальних
дій; відбір ефективних методів, прийомів і засобів навчання; підбір задач з дидактичними функціями.
Під
час цього, окрім вивчення історії виникнення і розвитку в математиці основних понять теми, аналізу
трактувань цих понять, які відомі в навчально-методичній
літературі, виділення ідеї, що лежить в основі теми, вчителю необхідно
самостійно встановити зв'язки між основними поняттями, які входять в програму загальноосвітньої школи, і
тими, які включені додатково у
програму для класів з поглибленим вивченням математики. Залежно від рівня
підготовки учнів, їх научуваності вчитель самостійно повинен регулювати
об'єм матеріалу для вивчення запропонованих програмою питань.
Орієнтиром для рівня контролю можуть служити
завдання, запропоновані для письмового
екзамену з математики за курс неповної середньої
освіти. Рівень навчання (завдання, які формують навички і вміння) повинен бути вищий рівня підсумкового
контролю. Приблизним орієнтиром
рівня навчання можуть бути завдання вступних іспитів з математики у виші заклади освіти
відповідними профілюючими дисциплінами.
Результатом вивчення додаткових розділів чи питань
повинно стати не лише знання учнями відповідних нових термінів та
тверджень, а й вміння самостійно застосовувати вивчені
поняття, теореми і методи розв'язування задач.
Відповідно з логіко-психологічним аналізом змісту теми,
вивчення якої планується, і з урахуванням особливостей класу, індивідуальних можливостей
окремих учнів вчителю необхідно побудувати модель навчальної діяльності учнів. Це означає, що він повинен передбачити
таку систему дій школярів, якої
досить для успішного засвоєння знань усіма учнями і оволодіння вміннями, які вимагає програма.
Навчально-виховний
процес, складається з трьох етапів: мотиваційного, операційно-пізнавального,
рефлексивно-оціночного. На першому етапі виконують такі навчальні дії:
створення навчально-проблемної
ситуації; постановка і формування основного навчального
завдання; актуалізація і кореляція знань, необхідних для сприяння нового.
Перший етап навчання важливий для розвитку мотивації і інтересу школярів.
Він надає можливість усім учням добре
підготуватися до успішного вивчення нового матеріалу. А вчитель при цьому,
формує в учнів учбову самостійність, потребу в навчанні.
Цей процес багатогранний. Успіх у навчанні може бути досягнутий лише при широкому використанні усіх видів у єдиному комплексі.