Бондаренко О. А.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТИВНИХ УМІНЬ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

Наразі актуальним є питання про входження вищих навчальних закладів України до світового освітнього простору. Вирішення цього завдання передбачає реалізацію цілої низки важливих умов, однією з яких є широке використання нових інформаційних технологій (НІТ).

На думку О. Адаменко [1], нові інформаційні технології в навчальному процесі – це не тільки використання мультимедійних засобів та Інтернет-технологій на лекціях, семінарах, практичних заняттях, комп’ютеризація бібліотек, а й створення такого інформаційно-освітнього середовища, яке забезпечує задоволення різноманітних інформаційних потреб тих, хто навчає, і тих, хто навчається.

С. Раков [2; 3] зазначає, що в індустріальному суспільстві мірилом успішності суспільства є його індустріальна потужність: виробництво енергоносіїв, видобуток та переробка природних ресурсів і т.п., у постіндустріальному суспільстві мірилом успішності є технологічні потужності – виробництво машин (ракет, літаків, автомобілів, комп’ютерів тощо), в інформаційному суспільстві – експлуатація інформаційних ресурсів людства, в суспільстві знань – ефективність інновацій (найдорожчим стає створення нових технологій і нових виробів), у S–суспільстві – ефективність взаємодії із навколишнім середовищем, яке включає суспільство і людство у цілому, живу і неживу природу.

Необхідність формування проективних умінь в майбутніх учителів продиктована нагальною вимогою сьогодення до змін у професійній підготовці сучасних фахівців, що передбачає виховання творчих та ерудованих професіоналів, здатних до самоосвіти, самовдосконалення. Освіта (особливо вища) – один із найважливіших факторів соціального й економічного прогресу. Потрібний сучасному спеціалісту обсяг знань стрімко зростає, водночас строк навчання у вищих навчальних закладах залишається чітко обмеженим. Звідси випливає потреба в оновленні всіх сторін навчально-виховного процесу (його змісту, форм, методів), а також психології педагогів та учнів, необхідність інтенсифікації освіти, цілеспрямованого формування умінь і навичок, важливих для майбутніх фахівців. Своєрідним гарантом збільшення коефіцієнта ефективності освітнього процесу є технологізація педагогічного процесу.

Процес формування проективних умінь у майбутніх учителів є копітким, але вартим застосованих зусиль. Використання нових інформаційних технологій покликано урізноманітнити, вмотивувати та деякою мірою наповнити змістом діяльність майбутніх фахівців під час опанування необхідних знань, умінь (зокрема проективних) і навичок, прискорити та зробити цей процес дещо продуктивнішим.

Запропонована нами технологія формування проективних умінь у майбутніх фахівців представляє собою систему, яка складається з трьох компонентів – мотиваційно-цільового, змістовно-процесуального та аналітико-рефлексійного, спрямована на підвищення успішності професійної психолого-педагогічної діяльності шляхом оволодіння проективними уміннями, що передбачає розвиток у студентів стійкої мотивації та потреби у набутті певних знань, виховання та самовиховання духовно-моральних цінностей майбутнього фахівця з метою подальшої ефективної практичної реалізації сформованих якостей, умінь і навичок у власній професійній діяльності.

Вважаємо, що під час впровадження у процес фахової підготовки технології формування проективних умінь у майбутніх учителів доцільним є покомпонентне використання НІТ, що має свою специфіку застосування і покликано на створення потужного мотиваційного поля у майбутніх фахівців, наповнення змістом їхньої діяльності та забезпечення аналітико-рефлексійної діяльності студентів.

Тобто, під час реалізації мотиваційно-цільового компоненту технології формування проективних умінь з метою сприяння підвищення мотивації у студентів можливим є використання таких НІТ: електронні презентації; освітні програми та кінофільми; електронні та гібридні бібліотеки тощо.

Змістовно-процесуальний компонент передбачає застосування таких НІТ: довідково-пошукові системи Інтернет; мультимедіа-енциклопедії; електронні каталоги; електронні довідники; електронні посібники і т.д.

Під час реалізації аналітико-рефлексійного компоненту можливим є використання таких НІТ, які б передбачали максимум аналітико-рефлексійної діяльності студентів, наприклад, створення власних мультимедійних презентацій.

Процес формування проективних умінь у майбутніх учителів передбачає використання таких сучасних інформаційних технологій (мультимедійних та Інтернет-технологій): електронні та гібридні бібліотеки; електронні посібники; електронні довідники; електронні каталоги; електронні презентації; освітні програми та кінофільми; довідково-пошукові системи Інтернет; мультимедіа-енциклопедії (наприклад, "Eyewitness History of the World", "Cinemania" "Encarta", «Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия») тощо.

Отже, використання НІТ сприяє інтенсифікації та підвищенню ефективності не тільки процесу формування проективних умінь, а й освітнього процесу в цілому.

Література:

1. Портал «Информационно-коммуникационные технологии в образовании» (http://ict.edu.ru)

2. Прокопенко І.Ф., Биков В.Ю., Раков С.А. До питання інформатизації вищих педагогічних навчальних закладів // Комп’ют. у шк. та сім’ї. – 2002. – №4. – С. 8-13.

3. Прокопенко І.Ф., Биков В.Ю., Раков С.А. Інформатизація вищих педагогічних навчальних закладів – як мрії перетворити на дійсність // Комп’ют. у шк. та сім’ї. – 2003. – №2. – С. 3-6.