Вахоцький М.М., Маковська О.О.

Буковинський державний медичний університет

Англомовні запозичення в українській мові

          Англомовні запозичення в українській мові називаються англіцизмами.

Англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Як правило вони зберігають ознаки свого походження:

·                    фонетичні: джем, імідж;

·                    словотвірні: смокінг, маркетинг;

·                    семантичні: яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах.

Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeleton in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бути чи не бути”. [1, 95] У переважній більшості це слова, що стосуються техніки: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, каупер, комбайн, конвейєр, кренінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка;

мореплавства та військової справи: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбет, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта;

політики, економіки та торгівлі: банкнота, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв’ю, лідер, мітинг, чек;

спорту: аут, бокс, боксер, волейбал, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спортсмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей;

одягу й тканин: бязь, велвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч;

їжі та напоїв: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт;

культури: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол. [2; 14]

Для запозичень з англійської характерні:

звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентельмен, джемпер;

звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;

суфікс –инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.

          Процес виділення слів англійського походження в словниковому запасі української мови є достатньо нелегким завданням, що пов’язане з факторами теоретичного, історичного, етимологічного та методологічного характеру. Етимологічний склад самої англійської лексики становить в основному запозичення різних мовних пластів та епох (приблизно 75%), а власна лексика англійської мови має у більшості випадків паралелі в інших германських мовах.

Через те, що спірним є встановлення мови-джерела у випадках збігу зовнішнього вигляду слова та його семантики на сучасному етапі в англійській, німецькій, голландській, французькій та інших мовах, доречним є історико-семантичний принцип аналізу слова.

Семантичний принцип. Основна маса слів англійської мови, запозичених у різні історичні епохи з латинської, грецької, скандинавських, французької та інших мов, отримує на англійському грунті нові значення і з цими значеннями впроваджується в інші мови, зокрема в українську (бюджет, сквер, піонер, методист, клерк, вульгарний, гумор та інші). Семантика цих слів у первинних мовах-джерелах для англійської мови, переосмислення їх в англійській мові та наступні проникнення в українську мову – все це дає підстави визначити англійську мову як конкретну мову-джерело для української мови.

Історико-семантичний принцип. Історична співвідносність слова з предметом або поняттям, виникнення слова як єдності звучання та змісту в тій мові, в якій вперше з’явився предмет (або поняття), дозволяє вважати англійську мову мовою-джерелом багатьох розповсюджених згодом слів, створених з греко-латинських морфем, але відсутніх в грецькій або латинській мовах. [3, 23]

Ретельний аналіз слів, запозичених з англійської мови, дає можливість встановити критерії визначення англійської мови як мови-джерела.

Англіцизмами в українській мові будуть вважатися такі слова:

а) власне англійські слова та їх похідні в англійській мові:

·        слова, корені або морфеми, що існують в англійській мові з древніх часів: леді, лорд, фут, клуб, стерлінг, пенс, біфштекс, трамвай, кемпінг та інші;

·        англійські власні назви, що стали загальними в англійській мові: бойкот, вокзал, жокей, макінтош, гулівер, ліліпут, хуліган, френч та інші;

б) слова, запозичені в англійську мову в різні епохи з інших мов, що отримали на англійському грунті нові значення та з цими значеннями розповсюдилися в інших мовах:

·        звичайні запозичення, що були переосмислені: вульгарний, методист, гумор, піонер, спорт, теніс, чек, пунш та інші;

·        штучні запозичення, створені в англійській мові з греко-латинських елементів: динозавр, скарлатина, панорама, локомотив, телефон та інші.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Зорівчан Р.Г. Іноземна мова як засіб глибшого пізнання мови.//Рідне слово. – Випуск 7. – К., 1973. – C. 95–99.

2.     Караванський С. Пошук українського слова або боротьба за національне «я». –К., 2001.

3.     Радук В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи.//Дивослово №4. – 2002. – C. 23.