Маковська О.О.

Буковинський державний медичний університет

Суфікси латинського походження як джерело утворення англійських лексичних одиниць

В XIII – XIV ст. словниковий склад англійської мови значно поповнився за рахунок запозичених з романських мов іменників з абстрактним значенням, що містять суфікси –ation/-ion, -tion, -sion, -fication. Проте не всі ці варіанти суфікса отримали свій розвиток. Деякі з них, а саме –tion, -ution, -sion, ввійшовши в англійську мову з романськими основами, залишились лише морфологічними прикметами абстрактних іменників, не утворюючи жодного нового слова (discussion, fruition, impression, resolution, solution). Суфікси латинського походження виявили тенденцію приєднуватись головним чином до основ романського походження, що перейшли у мову.

В англійських тлумачних словниках морфеми –ation, -ion, -sion, -fication розглядаються як аломорфи одного суфікса [4, 78]

Для аналізу розглянемо утворення нових лексичних одиниць за допомогою суфіксів латинського походження.

Найпродуктивніші суфікси для утворення іменників:

-ation/-ion (найчастіше приєднуються до дієслів): connection, production, submission, restriction, inclusion;

 -ity: university, topicality, facility;

 -ance/-ence: difference, existence, resistance;

 -ese: manganese;

 -ant: intendant, aplicant, attendant, combatant.

Для утворення прикметників виділяємо такі суфікси:

 -al: formal, central, intellectual, theoretical, genealogical;

 -able/-ible: comparable, accessible, eligible, sociable;

 -ary/-ory: obligatory, salivary, introductory;

 -ous: dangerous, glorious, ridiculous, spontaneous;

 -ant: dormant,important, resistant, dominant.

Найвживанішими суфіксами для утворення дієслів є:

 -ize: sympathize, crystallize, minimize;

 -ify/-fy: falsify, purify, simplify.

Ці суфікси володіють різним ступенем продуктивності. Проте вони продовжують займають чільне місце в утворенні нових лексичних одиниць англійської мови [3, 456]

Досить часто на сторінках західної преси зустрічається термін «commercialization» з галузі торгівлі та маркетингу. Похідною основою в даному випадку є основа дієслова «commercialize» - «робити щось комерційним, прибутковим» + -ation – commercialization – «комерціалізація, практика збільшення прибутків».

Цікавість викликає той факт, що даний термін починає з’являтись на сторінках нашої преси у транслітераційному перекладі – комерціалізація.

Зі всіх розглянутих форм суфікс –ation є зараз єдиним, що широко використовується для утворення абстрактних іменників. Форма –ion вживається значно рідше. Це пояснюється тим, що у сучасній англійській мові з розвитком науки і техніки з’являється багато нових дієслів на –ize і відповідно від них за допомогою –ation утворюються іменники [2, 95]

Наприклад:

containerize – здійснювати контейнерні морські перевезення + -ation – containerization – контейнеризація морських перевезень.

criminalize – штовхнути на шлях злочину + -ation – criminalization – втягнення у злочинну діяльність.

Приєднання суфікса –ation до дієслівних основ на –ize тягне за собою деякі фонетичні і графічні зміни. При поєднанні даного суфікса з цими основами німе е основи при написанні опускається. Головний наголос похідної основи в похідному слові стає другорядним, а перший склад суфікса –ation набуває головного наголосу:

Denuclearize – denuclearization

Robotize – robotization

Authorize - authorization

Computerize – computerization

Corporatize – corporatization.

На вимову таких слів необхідно звертати особливу увагу, оскільки вони являють складність з фонетичної точки зору [1, 198]

Підсумовуючи вище зазначене, відмітимо, що найпродуктивнішим у творенні англійських іменників з абстрактним значенням є суфікс –ation. У більшості випадків він приєднується до основ романського походження (латинського та французького).

Суть практичного використання даної теми при вивченні іноземної мови полягає у тому, що вивчення суфіксального способу творення є одним з основних аспектів вивчення лексики будь-якої мови.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.     Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1986. – 296с.

2.     Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1991. – 140с.

3.     Качалова К.Н., Израилевич Е.Е. Практическая грамматика английского языка. – М.: Юнвес Лист, 2000. – 717с.

4.     Махчелян Г.Г. Современную английскую лексику в учебный процесс //Иностранные языки в школе. – 1999. – №2. – С.77-82.