Філологічні науки/ 9
Карпінський
Б.А.,
Львівська
державна фінансова академія;
Кирилюк Н.В.,
Львівський національний університет ім. Івана Франка
соціодіалектологія
та Демографічна криза в Україні
Постановка проблеми. Наявна
тенденція на різке скорочення населення в Україні викликає занепокоєння. Так,
за період з 1991 р. по 2007 р. чисельність населення в Україні зменшилась на
5,5 млн. осіб. За певними прогнозами відділу економічних і соціальних
досліджень ООН до 2050 р. населення нашої держави може складати біля 26 млн.
мешканців, а за більш оптимістичним сценарієм щодо демографічної ситуації
Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України на 2050 рік воно
становитиме лише 36,3 млн. осіб. Об'єктивно, що такі невтішні прогнози
загострюють увагу до проблематики, оскільки тут справа вже не лише в
демографічній кризі, а й у серйозному її впливі на національну безпеку,
фактично різко скоротяться трудові ресурси й загостриться їхній дефіцит,
зменшиться ВВП держави, а із цим і зміниться місце України в глобалізованому
суспільстві.
Поряд з економічними наслідками не менш загрозливі будуть
відбуватись і на рівні соціогруп, руйнуючи усталені мовні форми та формуючи, за
рахунок зниження чисельності носіїв, простіші варіанти комунікації щодо
соціодіалектології [1-9].
Аналіз останніх
досліджень і публікацій. У загальному проблема демографічної кризи та
її складових розглядалась українськими вченими у ряді праць, зокрема, Богиня
Д., Гнибіденко І., Корчак-Чепурковський Ю., Левчук Н., Лібанова Е., Лісогор Л.,
Онікієнко В., Петрова І., Пирожков С., Позняк О., Прибиткова І., Прокопа І., Садова
У., Семів Л., Стешенко В., Стасюк М., Фойгт Н., Шевчук Л. та інші.
Водночас цілеспрямовані дослідження проблематики в
контексті впливу демографічних змін на соціодіалектологію не провадились, а
тому, на думку авторів, здійснюються вперше.
Виклад основного матеріалу. Зазначимо,
що соціодіалектологія – це сучасний науковий напрям знань щодо
принципів, закономірностей, законів формування й функціонування як соціальних
груп так і мовних діалектичних взаємозв'язків у них, особливостей переходу на
інші діалектомовні, а з ними й соціальні рівні з урахуванням тенденцій
глобалізації та потреби національної ідентичності.
Прийнято, що у світі зростає чисельність населення, тобто наявна стійка
тенденція на збільшення чисельності людства. Якщо нині у світі мешкає 6,6 млрд.
осіб то вже до 2025 р. їх буде 7,9 млрд., а до 2050 р. – 9,1 млрд. осіб.
Водночас, така тенденція практично не справджується для країн Європейського
Союзу, та й України, зокрема. Оскільки на цих теренах вже спостерігається
депопуляція населення, а з роками вона буде лише погіршуватись.
Неоптимальним варіантом для України буде й те, що змінюється частка осіб у
віці 60 років і старше: якщо в 2010 р. вона складатиме 20,7%, то до 2050 р.
зросте до 32,5%. Окреслене посилить негативний вплив на розвиток трудового
потенціалу, оскільки зросте навантаження на працездатне населення – на 2050 р.
на 1000 осіб працездатного населення припадатиме 438 пенсіонерів. Демографічна
криза в Україні має багатоаспектний характер, але в перехідний період щодо
формування ринкових відносин вона пов'язана насамперед із тривалою економічною
кризою.
Підкреслимо, що шляхи реформування економіки на ринкових засадах можуть відрізнятись
і в основному базуються на використанні однієї з двох моделей:
1) так званої моделлі Чикагської школи, в основу якої покладено монетарну
теорію і яку настійливо впроваджують в життя Міжнародний валютний фонд спільно
зі Світовим банком;
2) моделлю реформ новітнього Китаю, Малайзії та деяких інших далекосхідних
держав („тигрів”),
що базується на інноваційних теоріях, інтенсифікації залучення інвестицій у
пріоритетні напрямки виробничо-технологічного комплексу території.
Звернення уваги в Україні лише до першої моделлі, без врахування
особливостей і закономірностей попереднього розвитку, призвів до втрати значної
частини вітчизняного та економічного потенціалу. Зокрема, в період спаду обсяг
ВВП скоротився майже до 40% від рівня 1991 р., реальна заробітна плата
зменшилася у 3,9 рази, а реальні виплати пенсій у 4 рази, обсяги виробництва
промисловості на 49%, а сільського господарства на 52%. Україна за роки реформ,
за експертними оцінками, втратила від 60 до 75% свого економічного потенціалу,
що майже вдвічі перевищує його втрати під час Другої світової війни, зокрема,
було загублено до 10 млн. робочих місць кваліфікованої праці. Окреслене
об'єктивно призвело до погіршення добробуту переважної частини українців,
створило складнощі щодо утримування більше як одної дитини, а в цілому
обумовило сучасне загострення як демографічних протиріч так і соціодіалектичних
питань.
Логічно відмітити, що за результатами нашого дослідження підтверджується
також теза, що демографічні зміни відчутно впливають на мовну складову.
Зокрема, відчутне зменшення сільського населення призводить до зменшення числа активних
носіїв мови. Збільшення чисельності населення в містах не завжди
супроводжується адекватним збільшенням справжніх носіїв мови з відповідним
діалектичним наповненням. Збільшується частка населення, яке застосовує спрощені
мовні варіанти та суржик.
Сучасний стан із мовним середовищем, як то не парадоксально, впливає й на
погіршення економічного піднесення, оскільки практика показує, що від рівня
економічного розвитку держави залежить і ступінь діалектичного членування мови.
Зокрема, в економічно слабо розвиненій Гвінеї майже кожне село має свій
діалект, а на декілька тисяч аборигенів Австралії припадає 200 діалектів[1, с.
225].
Проведене дослідження в середовищі органів державної служби показує, що з
270 тис. державних службовців в Україні (майже 55% це працівники до 34 років,
із них: 30% – службовці віком до 27 років, а ще 25% – віком від 28 до 34 років)
державною мовою володіють усі, але практика роботи та її специфічність у
частині роботи з різними соціогрупами та й потребою в нівелюванні законодавчих
порушень і корупційних схем призводить до формування своїх діалектичних форм,
свого мовного середовища, особливо це проявляється в податковій сфері. Так,
змінюється літературна мова, оскільки збільшується чисельність носіїв, які
знають її в обмеженому варіанті, або застосовують у практичних діях щодо
забезпечення податків, а там мова стає із застосуванням, або ускладнених
спеціальними термінами зворотів, чи навіть просторічних слів.
Додатково на такі зміни в соціодіалектології впливає фактор значної
чисельності потенційних носіїв мови, які перебувають за межами України, а це
від 2,5 млн. до 3,5 млн. українських громадян. Практично формується пласт
населення, яке довго перебуває за межами українського мовного середовища та
руйнується взаєморозуміння на рівні вищих соціогруп. Проведений авторами аналіз
анкетних відповідей на базі 8 крупних фірм західного регіону України, які
займаються працевлаштуванням за межами держави свідчить за певні зміщення у
використанні літературної мови та розширення частки тих хто спілкується на
нищих діалектичних рівнях. Цей факт ще вимагає пильного осмислення, оскільки
серед анкетованих – 86% було громадян із вищою освітою. З однієї сторони добре,
що зростає частка громадян, які володіють іншою мовою (країни праці), однак
негативом стає зміщення в сторону спрощення мови та втрати її багатства в сфері
щоденного вжитку.
Водночас, виходячи із практичних результатів на прикладі Малайзії можливо
зробити висновок, що там населення різних соціогруп активно використовує свої
діалекти як загальноприйняті, оскільки це вже не сприймається як низький рівень
освіти й культури. У даному випадку перехід від літературної мови до
діалектичної форми дозволяє почувати себе „своїм” у конкретних ситуаціях. Зокрема, такий мовець на
малайзійському базарі отримує суттєву цінову знижку порівняно з тими, хто в
комунікаційних зв’язках використовує лише літературну мову.
Висновки. Соціодіалектологічні
чинники можуть впливати на розвиток і темпи економічного зростання. Демографічна криза в Україні має
системний характер. Серед
пріоритетів покращення демографічної ситуації в Україні можливо виділити як
пропозиції щодо реформування системи охорони здоров'я, так і покращення
освітнього чинника, тобто забезпечення на рівні держави доступності системи
загальноосвітньої, професійно-технічної та вищої освіти; реалізація концепції
безперервної освіти та інноваційних методів професійного навчання. Особливо це
відчутно в сучасних умовах, коли вже відчувається потреба у
висококваліфікованій робочій силі (нині близько 30% промислових і майже 60%
сільськогосподарських підприємств відчувають нестачу кваліфікованих робітничих
кадрів).
Результати проведених досліджень дозволяють виділити закономірність: чим більше носіїв вищих рівнів соціолектів
тим вищий рівень розвитку держави (вона стає більш розвинутою).
Література
1. Антошкіна
Л.І., Красовська Г.М., Сигеда П.І., Сухомлинов О.М. Соціолінгвістика: Навч.
посібник. – Донецьк: ТОВ „ЮГО-Восток”, Лтд”, 2007. – 355 с.
2. Демографічна
криза в Україні / За ред. В.С. Стешенко. – К.: Ін-т економіки НАН України,
2001. – 560 с.
3. Карпінський
Б.А., Божко С.М. Продуктивність і сталий розвиток економіки: Монографія. –
Львів: Логос, 2004. – 274 с.
4. Карпінський
Б.А., Божко С.М., Карпінська О.Б. Макроекономіка: зростання і сталий розвиток:
Навч. посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2006. – 283 с.
5. Комплексний
демографічний прогноз України на період до 2050 р. (колектив авторів) / За ред.
чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е.М. Лібанової. – К.: Український центр соціальних
реформ, 2006. – 138 с.
6. Artus R. La
nouvelle economie, Editions La Decouverte & Suros. – Paris. 2001.
7. Baskaran Loga
Mahesan. A Malaysian English Primer: Aspects of Malaysian English. Features. –
Kuala Lumpur: University of Malaya Press, 2005. – 190 p.
8. Crystal
David. The Cambridge Encyclopedia of the English language. Second edition. –
Cambridge University Press, 2003. – 480 р.
9. Karpinsky B.A., Bozsko S.M. Economic growth at
sustainable development of economy. The monography. – Lviv: Prostir-M, 2006. –
376 p.
відомості
про авторів
Прізвище: Карпінський
Karpinsky
Ім’я: Борис
Boris
По-батькові: Андрійович
Andrіyоvich
Посада: завідувач кафедри економіки та підприємництва
manager of
department of economy and enterprise
Наукова ступінь і кандидат
економічних наук
вчене звання: доцент, ст. науковий співробітник,
академік МКА
PhD Economics, senior
research worker, academician of ISA
Організація: Львівська державна
фінансова академія (ЛДФА)
Lviv State Academy of Finance (LSAF)
Службова адреса: вул. Коперника, 3, м. Львів, 79000
Телефон: (0322) 251-23-94
Е-mail: Karpinsky 01@ mail.ru
Домашня адреса: вул. П. Панча, 11 кв. 70, Львів, 79020
Телефон: (0322) 52-20-82; 8-097-58-08-222
Кирилюк Наталія Володимирівна
Аспірант кафедри англійської філології
Львівський національний університет імені Івана Франка
Сл.
адреса: 79001, м. Львів, вул. Університетська, 1,
моб. тел: 8-097-42-15-446
e-mail: nkirilyuk@yahoo.com