Луценко С., Шевчук О.
студентки УДПУ
Особливості відповідальності за правопорушення в сфері оподаткування
Зі
становлення вітчизняної податкової політики відбувається у складний період
формування економіки ринкового типу, супроводжуючись при цьому кризовими явищами практично в усіх сферах
суспільного життя. За таких умов значного поширення набувають порушення
податкового законодавства [4].
В умовах ринкової економіки нарівні з будь-яким іншим бізнесом, що дає
прибуток і пов'язаний з певними витратами, існує процес опору фіску й обходу
податків. У реальному процесі оподаткування ідеальні вимоги економічної
гарантії й соціальної справедливості неминуче порушуються, з одного боку, через
недосконалість політики державного управління, а з іншого – внаслідок морального
релятивізму суспільства [4].
На думку як
західних, так і вітчизняних експертів, дрібне, але масове ухилення від податків
настільки укоренилось в суспільстві, що перебороти його дуже важко. Ще
серйозніші проблеми породжує крупне ухилення, особливо з боку великих платників
податків [2]. Ухилення від оподаткування – це
форма зменшення податкового навантаження, за якої платник податків свідомо чи
необережно уникає сплати податкового навантаження чи зменшує його розмір,
порушуючи чинне законодавство.
Ухилення від
оподаткування виражається у діях особи, спрямованих на повну чи часткову
несплату податків відповідно до чинного законодавства. Це – один із видів
злочинів, якому притаманні відповідні способи учинення. Під способом учинення
злочинів у юридичній літературі розуміється передбачений нормами кримінального
законодавства комплекс прийомів і діянь злочинців, спрямованих на підготовку,
вчинення і маскування злочину [5].
Найпоширенішими типами правопорушень у сфері оподаткування є:
-
Ненадання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів
до бюджету або державних цільових фондів;
-
Приховування об’єктів
оподаткування;
-
Зниження обєктів оподаткування;
-
Зниження суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів;
-
Приховування факту втрати підстав для отримання пільг з оподаткування [4].
Згідно зі ст.
67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплатити податки і збори в порядку і
розмірах, встановлених законом [1].
За порушення правильності обчислення та своєчасності і повноти сплати
податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів передбачено три види
відповідальності залежно від характеру учиненого податкового правопорушення:
-
адміністративну;
-
фінансову;
-
кримінальну.
Підставою для застосування адміністративної відповідальності (штрафів), є
вчинення адміністративного правопорушення згідно зі ст. 9 Кодексу України про
адміністративне правопорушення [2]. Адміністративні штрафи накладаються лише на
фізичних осіб – окремих платників податків, керівників і бухгалтерів платників
податків – юридичних осіб, інших громадян, винних у порушенні податкового
законодавства. Розмір штрафу залежить від сукупності обставин, що пом’якшують
або обтяжують відповідальність порушника, а також від його особи, ступеня вини,
майнового стану [2].
Порядок
застосування фінансової відповідальності регулюється Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетом та державними цільовими фондами”, “ Про державну податкову службу в Україні” та інші. Фінансові правопорушення мають у своєму складі
однаковий об’єкт, чим і відрізняються від інших правопорушень. Об’єктом цього
виду правопорушень є фінансові відносини, урегульовані нормами податкового
права [4].
Кримінальна відповідальність за
ухилення від сплати податків, зборів та обов’язкових платежів передбачена
відповідними статтями Кримінального кодексу України. Такій відповідальності і
покаранню підлягає особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з
необережності вчинила передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне
діяння. При цьому, тяжким злочином визначається ухилення від сплати податків,
зборів, інших обов’язкових платежів за обтяжуючих обставин, а також шахрайство
з фінансовими ресурсами [5].
Закон України “Про державну
податкову службу в Україні” передбачено, що державні податкові органи
уповноважені передавати відповідним правоохоронним органам матеріали за фактом
правопорушення, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх
розслідування не належить до компетенції податкової міліції, а також направляти
матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з
організованою злочинністю при виявленні порушень, що свідчить про організовану
злочинну діяльність, або дії, які створюють умови такої діяльності. Найбільш
поширені у вітчизняній практиці є злочини за ст. 212 Кримінального кодексу
України “Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів”
[3].
Отже,
фінансова відповідальність несе в собі елементи адміністративної і кримінальної
відповідальності. Тому, говорячи про адміністративну і кримінальну
відповідальність у сфері податкових правовідносин, варто мати на увазі, що дані
норми відповідальності, передбачені у відповідних розділах законодавства, є
мірами фінансової відповідальності. Щоб вирішити проблему боротьби з ухиленням
від оподаткування потрібно шляхом поєднання ефективної податкової політики,
стабільного законодавства та ефективного покарання за учинення податкових
злочинів [4].
Література:
1.Конституція України від 8
грудня 2004 року.
2. Кодекс України про адміністративні
правопорушення. – К.: Атака. – 2004
3. Кримінальний кодекс України
від 5 квітня 2001 року.
4. Іванов Ю. Б., Крисоватий А.
І., Дисятнюк О. М. податкова система. Підручник. – К.: Атака, 2006. – 920 с.
5. Гега П.Т. Правовий режим
оподаткуваня в Україні. – К.: Юрінком, 1997. – 144