Д-р техн. наук, професор Єгоров Б. В., аспірант
Цюндик О.Г.
Одеська
національна академія харчових технологій, Україна
Дослідження впливу процесу
екструдування на хімічний склад кормової добавки
Однією з проблем виробництва
вітчизняних комбікормів є використання зернових компонентів у кількості
60...80 %, які є дорогими, у свою чергу за кордоном спостерігається стійка
тенденція до скорочення витрат зерна. Для вирішення даної проблеми необхідно використовувати
нетрадиційні види кормів [1]. Великим резервом для кормовиробництва України є
ресурси відходів переробки яблук. За даними Держкомстату виробництво яблук в Україні в 2015
році склало 1179,6 тис. т [2].
Переробка яблук полягає в отриманні основної продукції
(соки, пюре, компоти та ін.) і вторинної сировини (відходів): вичавок –
28…36 %, витерок – 10...18 %, очисток – 30...40 %, які багаті
поживними та біологічно активними речовинами [3].
Метою досліджень було підвищення ефективності виробництва
та використання комбікормів концентратів для спортивних коней шляхом їх
збагачення екструдованою сумішшю подрібненого зерна ячменю та яблучних вичавок.
Для визначення можливостей переробки яблучних вичавок в кормові добавки
були досліджені їх фізичні властивості (табл. 1).
Таблиця 1 – Фізичні властивості яблучних вичавок (n = 3, P³0,95)
|
Сировина |
Показники |
||
|
Масова частка вологи, % |
Об’ємна маса, кг/м3 |
Густина, кг/м3 |
|
|
Яблучні вичавки |
72,4 |
753 |
1020 |
Свіжі яблучні вичавки характеризуються високою вологістю, не стійкі при зберіганні, важко транспортуються. Але в свою чергу вони багаті поживними і біологічно
активними речовинами (табл. 2).
Таблиця 2 – Хімічний склад яблучних вичавок (n =
3, P³0,95)
|
Показники |
Вміст |
|
Масова частка, %: сухої речовини |
27,6 |
|
сирого протеїну |
1,80 |
|
сирого жиру |
1,20 |
|
сирої клітковини |
10,50 |
|
БЕР |
14,40 |
|
цукру |
9,91 |
|
дубильних речовин |
0,041 |
|
розчинних речовин |
10,1 |
|
нерозчинних речовин |
5,48 |
|
пектинових речовин |
1,98 |
|
сирої золи |
0,80 |
|
Масова
частка амінокислот, мг/100 г: валіну |
9,15 |
|
ізолейцину |
5,81 |
|
лейцину |
3,51 |
|
лізину |
31,12 |
|
метіоніну+цистину |
17,16 |
|
треоніну |
4,69 |
|
триптофану |
4,58 |
|
фенілаланіну+тирозину |
9,91 |
|
Масова
частка, мг/100 г: вітаміну
В1 |
0,028 |
|
вітаміну В2 |
0,013 |
|
вітаміну В3 |
0,022 |
|
вітаміну Е |
0,051 |
|
вітаміну С |
7,68 |
|
фосфору |
20,0 |
|
кальцію |
70,0 |
|
каротину |
0,28 |
Дані табл. 2 свідчать, що за вмістом основних поживних речовин яблучні
вичавки представляють собою цінний кормовий продукт, який може служити
додатковим джерелом збагачення раціонів безазотистими екстрактивними
речовинами, а також незамінними амінокислотами, вітамінами і мінеральними елементами.
Нами було вивчено екструдування суміші подрібненого зерна ячменю і яблучних
вичавок при різних співвідношеннях для вибору кращих показників якості кормової
добавки. Екструдування проводили при наступних режимах: тиск у робочій зоні
екструдера 2,0...3,0 МПа, споживана потужність електродвигуна 4,0...4,5
кВт, температура продукту на виході +110...120 ºС, діаметр отворів матриці
10 мм.
Експериментальним шляхом було
встановлено, що оптимальним співвідношенням зерна ячменю і яблучних вичавок в
суміші є співвідношення 88:12 (рис. 1). Якість кормової добавки до і після
екструдування визначали за хімічним складом (табл. 3).
У процесі
екструдування відбуваються глибокі деструктивні зміни в складі поживних
речовин. Найбільшої зміни зазнають
вуглеводи зернових, що пояснюється високою водоабсорбційною здатністю крохмалю
і клітковини [4, 5]. Під час термічної та механічної обробки внаслідок
руйнування глюкозидних зв’язків порушується нативна структура зерен крохмалю,
відбувається деструкція великих молекул полісахаридів – амілози і амілопектину.
Руйнування цих зв’язків призводить до утворення декстринів з практично
однаковим ступенем полімеризації, тому що цей процес залежить від енергії
зв’язку молекул глюкозидних залишків [6].
Рис. 1 – Зміни вмісту масової частки вологи в кормовій
добавці
Таблиця 3 – Хімічний склад екструдованого зерна ячменю та
кормової добавки до та після екструдування (у розрахунку на суху речовину)
(n=3, P³0,95)
|
Показники |
Кормова добавка |
Екструдоване зерно ячменю |
|
|
до екструдування |
після екструдування |
||
|
Масова частка, % сухих речовин |
81,90 |
86,50 |
88,00 |
|
сирого протеїну |
11,85 |
11,67 |
12,20 |
|
сирого жиру |
2,46 |
2,41 |
2,50 |
|
сирої клітковини |
2,48 |
2,31 |
2,20 |
|
сирої золи |
1,57 |
1,55 |
1,60 |
|
БЕР |
66,65 |
61,01 |
69,50 |
|
фосфору |
0,32 |
0,31 |
0,33 |
|
кальцію |
0,06 |
0,06 |
0,06 |
|
Масова частка вітамінів, мг/100 г: В1 |
339,15 |
310,41 |
351,10 |
|
В2 |
108,48 |
99,29 |
112,30 |
|
В3 |
279,26 |
255,60 |
289,10 |
|
Е (токофероли) |
552,82 |
505,98 |
572,30 |
|
С |
0,26 |
0,24 |
0,00 |
Проведення порівняльного аналізу
хімічного складу кормової добавки та екструдованого зерна ячменю показало, що в
ЕКД вміст сирого протеїну на 4,3 % менше, сирого жиру на 3,6 %, а
вміст сирої клітковини на 5 % більше. Дослідження хімічного складу отриманої
кормової добавки показало можливість її використання як компонента комбікормів
для коней.
Література:
1.
Щербакова
О.Е. Возможность использования вторичных продуктов пивоварения в комбикормах
для лошадей [Текст] / О.Е. Щербакова, О.Н.
Казакова // Хранение и переработка зерна. – 2008. – №4 (106). – С. 48-50
2.
Державна служба
статистики України. Рослинництво України 2015.
Статистичний збірник. Київ – 2016.
3.
Лебедев
Е.И. Комплексное использование сырья в
пищевой промышленности / Е.И. Лебедев. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1982. –
185 с.
4.
Riaz M.N. Extruders in food
applications / Mian N. Riaz. – Lancaster Basel: Technomic publishing co, 2000.
– 240 p.
5.
Frame N.D. The technology of
extrusion cooking / N.D. Frame. – London: Blackie academic & professional,
1993. – 268 p.
6.
Guy R. Extrusion cooking / R. Guy. –
Cambridge: Woodhead Publishing Limited, 2001. – 199 p.