Біологічні науки / Ресурсознавство та інтродукція рослин

Паращук К. П.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА SALVINIA NATANS – ПРЕДСТАВНИКА ВІДДІЛУ ПАПОРОТЕПОДІБНІ

Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) — невелика плаваюча папороть, поширена від Північної Африки та Південної Європи до Азії.

В Україні трапляється у водоймах долин річок Дніпра, Десни, Сіверського Дінця, Півд. Бугу, Дністра, Дунаю, Ужа, Латориці, Боржави, гирлових областях річок, штучних водосховищах Дніпровського каскаду, ставках Лісостепу і Степу. Ця рослина занесена до Червоної книги України. Сальвінія плаваюча (клас папоротевидні (polypodiophyta)) – водяна папороть, внесена до Червоної книги України (ЧКУ), Бернської конвенції (БК), Червоного списку Дніпропетровської області (ЧСДО) і інших природоохоронних документів. У Каховському водосховищі і на Нікопольщині ця унікальна рослина ще зустрічається в бухтах, затоках і навіть болотах, щільно покриваючи воду в літні місяці.

Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) з родини Сальвінієвих пристосувалася до життя в помірних широтах і є досить звичайною водяною папороттю.

Salvinia natans належить до родини Сальвінієві — Salviniaceae. Природоохоронний статус виду - неоцінений. Має наукове значення, оскільки є реліктовим видом.

Взагалі-то, сальвінія – тропічна рослина, і всі члени цього водоплавного сімейства – мешканці теплих країв. І лише один вид сімейства сальвінієвих, що зустрічаються на Нікопольщині, пристосувався до життя в умовах помірного клімату. На зиму рослина відмирає – від неї залишаються тільки купки спор, що переживають холоди на дні водоймища – так звані соруси. Як декоративну рослину сальвінію розводять в акваріумах і паркових ставках.

Вайї окремі та прикріплені до одного вільно плаваючого кореневища, тому рослини легко розносяться течією. Розмір вайї від 0,8 до 1,5 см завширшки і до 1,5 см завдовжки, вся рослина має до 10 см завдовжки, бо кореневище легко ламається, що призводить до утворення нових окремих рослин вегетативним способом. Поверхня вайї вкрита великим числом гідрофобних волосків, завдяки яким рослина не змочується водою і тримається на поверхні. Також рослина має підводне коріння, що дозволяє отримувати з води поживні речовини.

У сальвіній тонкі розгалужені стебла з симетрично відхожими від них яскраво-зеленими, плавучими на поверхні води, листочками, покритими тонкими волосками. У місці з’єднання кожної пари листочків, знаходяться підводні листки, схожі на волохаті корінці. Зверху листки покриті “бородавочками” з пучком коротких волосків на верху, а знизу — густими, бурими, тонкими волосками[1].

Сальвінія плаваюча – однорічна рослина. Спорангій у неї розташований на короткій товстій ніжці і покритий спеціальним покривалом. Коли спори дозрівають, воно згниває, і спори спливають на поверхню води. Зародок на першій стадії свого розвитку живе за рахунок живильних речовин макроспори. Після процесу запліднення у зародка з’являється ніжка, верхівка стебла, перший лист.

Основними умовами місцезростання є мезо-евтрофні і евтрофні прісноводні замкнуті або слабопроточні водойми, що добре прогріваються, з мулисто-піщаними і мулистими відкладами на слабозатіненихділянках з товщею води 30–50(250) см (оптимальний розвиток 30–50 см) і її незначним поверхневим коливанням. Входить сальвінія плаваюча до складу плаваючих угруповань (кл. Lemnetea), де виступає діагностичним видом ряду асоціацій (Spirodelo-Salvinietum natantis, Lemno minorisSalvinietum natantis, Salvinio-Hydrocharietum тощо). Дана папороть є гідрофітом.

Щодо чисельністі та структури популяці сальвінії, то у межах ареалу трапляється спорадично. В південних регіонах утворює густі колонії площею до 800–1000 м² , щільністю 100–1200 особин на 1 м².

Основними причинами зміни чисельності є: антропогенні (осушення, евтрофування, засолення водойм та забруднення води, руйнування прибережних ділянок) та природні (заростання водойм) чинники.

Сальвінія плаваюча (Salvinia natans) має господарське та комерційне, декоративне, кормове, та водоохоронне значення. Сальвінію плаваючу акваріумісти успішно використовують не тільки для декорування акваріума, але для створення тіні іншим рослинам, що не переносять пряме яскраве світло. У природних умовах зимою рослини зазвичай гинуть, а навесні із спор розвиваються нові. У акваріумі в сприятливих умовах сальвінія росте круглий рік. Створює «живий килим», що захищає мешканців акваріума від яскравого світла, служить нерестовищем і укриттям для мальків.

Найбільш відомою родичкою нашої сальвінії є сальвінія вухата (Salvinia auriculata), яка росте у стоячих водоймах тропічної зони Південної Америки. На відміну від сальвінії плаваючої вона має дрібне кругле листя з жовтуватим відтінком. Своєю відомістю вона головним чином забов’язана акваріумістам, які доволі часто розводять її в акваріумах. Ця рослина потребує яскравого верхнього освітлення і температури води +200 С - +250 С. Взимку сальвінія вухата добре зберігається при додатковому штучному освітленні. Підводні листя водяної папороті послуговують притулком для мальків та місцем нересту для дорослих риб, а розташовані на поверхні листя – гарний світлофільтр.

Охороняють сальвінію плаваючу на територіях Дунайського і Чорноморського БЗ, Канівського, ДніпровськоОрільського, «Розточчя», Луганського (відділення «Станично-Луганське») ПЗ, ряду РЛП («Трахтемирів», Диканьський, «Кременчуцькі плавні», «Загребелля», «Печенізьке поле»), а також багатьох заказників державного і місцевого значення. Заборонено забруднення водойм, руйнування прибережних ділянок[2].

Література:

1. Ботаніка: підручник / Т.А. Решетняк, І.А. Бобкова, Л.В. Варлахова. К. : Здоров'я, 2006. 296 с.

2. Ботаніка: підручник / Н. М. Ткаченко, Т. С. Прокопенко, М. Ф. Ткаченко ; МОЗ України, Харків : Видво НФаУ "МТККнига", 2004. 280 с.