INDIKACE udržitelného rozvoje Ukrajiny globálních rozměrů: Srovnání se zeměmi post-socialistického tábora

Індикація стану сталого розвитку України у світовому вимірі: порівняння з країнами постсоціалістичного табору

Олена Котикова, Микола Бабич, Діана Сухаревська

Abstrakt

V článku jsou výsledky autor výzkumu o Ukrajiny místo v celosvětovém indexu měření udržitelného rozvoje. Ocenění bylo provedeno měření metrické indexy udržitelného rozvoje v prostoru tří pilířů (ekonomických, ekologických a sociálních) v rámci kvality a bezpečnosti života. Dáno pořadí umístění v postsocialistické prostorové indexu ekonomické, sociální a ekologické rozměry indexu udržitelného rozvoje a index měření hospodářského indexu a harmonizace, komponenty kvality života a bezpečnosti života. Analýza ubytování v těchto prostorech s cílem nalézt vzory a charakteristické rysy pro určitou skupinu zemí. Zvláštnosti obytných prostor, ve výše uvedeným skutečnostem a vzhledem k srovnávací skupiny na Ukrajině.

Klíčová slova

ukazatele, udržitelný rozvoj, kvalita života, bezpečnost života, index sociální rozměr, index měření hospodářského, index měření životního prostředí.

Abstract

В статті висвітлено результати дослідження автора про місце України у світовому вимірі за індексом сталого розвитку. Оцінка проводилась за індексами метрики вимірювання процесів сталого розвитку в просторі трьох складових (економічної, екологічної та соціальної) в контексті якості і безпеки життя людей. Здійснено ранжування розміщення постсоціалістичних країн у просторі Індексів економічного, соціального та екологічного виміру, Індексу сталого розвитку, а також Індексу економічного виміру та Індексу гармонізації, за Компонентами якості життя та безпеки життя. Здійснено аналіз розміщення у зазначених просторах з метою пошуку закономірностей та відмінних рис для визначеної групи країн. Окреслено особливості розміщення країн у вищезазначених просторах, а також приведено порівняння груп з Україною.

Keywords

індикатори, сталий розвиток, якість життя, безпека життя, індекс соціального виміру, індекс економічного виміру, індекс екологічного виміру.

1 Introduction

На початку 90-х років минулого століття, після розпаду Радянського Союзу, оцінюючи перспективи майбутнього розвитку країн, колишніх республік, економісти та науковці відносили Україну до беззаперечних лідерів за наявним ресурсним потенціалом і передбачали швидке економічне її зростання. Нажаль, прогнози не справдились: за останні 25-ь років Україна за окремими індикаторами втратила свої переваги. За ті ж позиції, які вдалося зберегти, Україна платить невиправдано високу ціну погіршенням екологічного та соціального стану.

Наприклад, серед колишніх країн Радянського Союзу Україна, разом з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, і досі має від’ємний показник природнього приросту населення. Разом з тим, якщо в Республіці Білорусь скорочення населення з 2000 по 2012 роки зменшилось з 41 до 11 тис. осіб, в Російській Федерації – з 958 до 4 тис. осіб, то в Україні за вказаний період відбулось зменшення індикатору з 373 до 142 тис. осіб. Причому причина такого скорочення населення в Україні саме в переважаючих темпах смертності порівняно з народжуваністю.

Даний факт може мати як об’єктивні, так і суб’єктивні передумови. Об’єктивні – в країні низький рівень медичного обслуговування та фізичної культури, неякісні харчування та питна вода, відсутні належні побутові умови для життя. Суб’єктивні – молоді люди не хочуть народжувати і не тому, що не люблять дітей, а тому що не бачать для них перспектив. Постає питання – як з цими проблемами впорались в інших країнах? Причому, на нашу думку, більш цінним є досвід саме країн постсоціалістичного табору, які мали схожі з Україною проблеми адаптації до ринкового середовища, формування політичного устрою, становлення інституту приватної форми власності, неефективного управлінського менеджменту, нераціонального використання природних ресурсів (використання енергоємних технологій) та ін.

2 Research Objective and Methodology

Метою роботи є комплексне дослідження України у світовому вимірі за індексом сталого розвитку: здійснення ранжування розміщення постсоціалістичних країн у просторі Індексів економічного, соціального та екологічного виміру, Індексу сталого розвитку, а також Індексу економічного виміру та Індексу гармонізації, за Компонентами якості життя та безпеки життя; проведення аналізу розміщення у зазначених просторах з метою пошуку закономірностей та відмінних рис для визначеної групи країн; встановлення особливостей розміщення країн у вищезазначених просторах, а також приведення порівняння груп з Україною.

Оцінка проведена за індексами метрики вимірювання процесів сталого розвитку в просторі трьох складових (економічної, екологічної та соціальної) в контексті якості і безпеки життя людей.

Вказана метрика розроблена Інститутом прикладного системного аналізу Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України. Методологія оцінювання та аналіз сталого розвитку, яка використовується в цьому дослідженні, включає модель сталого розвитку, яка є міждисциплінарним узагальненням моделей, відомих в природничих, економічних та соціальних галузях науки, та методику застосування формальних статистичних методів та методів експертного оцінювання для аналізу процесів сталого розвитку. Згідно з цією методологією, процес сталого розвитку будемо характеризувати двома основними складовими: безпекою (Csl ) і якістю (Cql ) життя людей [1].

Під індексом сталого розвитку будемо розуміти кількісну міру сталого розвитку, яка враховує безпеку та якість життя людей. Компонента якості життя – інтегрована оцінка, яка враховує сумісно усі три виміри сталого розвитку, і, тим самим, відображає взаємозв’язок між трьома нероздільними сферами розвитку суспільства: економічною, екологічною та соціальною. Ступінь гармонізації  сталого розвитку відображає баланс між його економічним, екологічним та соціально-інституціональним вимірами. Компонента безпеки життя – інтегрована оцінка, яка враховує сумарний вплив сукупності загроз на сталий розвиток регіонів, а індекс вразливості регіону до впливу сукупності загроз відображає ступінь наближення цього регіону одночасно до усіх загроз у просторі, який визначається нормою Мінковського [1].

3 Research result

За індексом сталого розвитку (табл. 1) Україна у 2007 році посіла 72 місце серед усіх країн світу. Індекс сталого розвитку в країні становив 1,808, що близько до показнику в South Africa, Bosnia and Herzegovina, Sri Lanka, Guatemala, Tanzania, United Republic of .

Серед групи постсоціалістичних країн Україна посіла 16 місце, випередивши Киргизьку Республіку, Республіки Таджикистан та Узбекистан.

За значенням компоненти якості життя Україна у 2007 році посідала 75 місце у світі, значно поступившись за індексом таким країнам, як: Республіки Литва, Болгарія, Польща, Хорватія, Естонія, Латвія, Чеська та Словацька Республіки, Румунія. Найгірші значення було зафіксовано по індексам економічного та екологічного вимірів, за якими Україна випереджала лише дві країни – Республіки Узбекистан та Таджикистан.

За значенням індексу безпеки життя Україна у 2007 році посідала 64 місце у світі та 13 місце серед країн постсоціалістичного табору, випередивши Румунію, Грузію, Киргизьку Республіку, Республіки Узбекистан та Таджикистан.

Відтак, у 2007 році Україна входила в п’ятірку аутсайдерів за показниками сталого розвитку та компоненти якості життя за всіма індикаторами, крім індексу соціального виміру (рис. 1).

Рисунок 1: Індекси сталого розвитку, якості і безпеки життя людей за рейтингом в постсоціалістичних країнах за даними 2007 року

Sourse: побудовано автором. Глобальний аналіз якості і безпеки життя людей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wdc.org.ua/uk/services/country-profiles-visualization

У 2010 році місце України в загальносвітовому рейтингу за індексом сталого розвитку зросло на три позиції. Серед групи постсоціалістичних країн Україна так само посіла 16-е місце і, як і попереднього року, ввійшла до п’ятірки аутсайдерів за усіма індикаторами, крім індексів соціального виміру та безпеки життя (табл. 2).

У 2011-2012 роках позиція України у світовому вимірі за індексом сталого розвитку не змінилась (табл. 3). Серед країн постсоціалістичного табору на одну сходинку Україна піднялась у рейтингу за індексом економічного виміру з одночасним зменшенням на одиницю рейтингового значення за індексом економічного виміру. У зазначений період у загальному рейтингу значно покращились позиції України за індикатором соціального виміру, але значення показник – зменшилось. У період за 2010-2011 роки Україна за рейтингом серед країн постсоціалістичного табору замикає п’ятірку аутсайдерів.

Table 1: Індекси сталого розвитку, якості і безпеки життя людей в постсоціалістичних країнах за даними 2007 року

Країна за кодом Альфа-2	Індекс сталого розвитку		Компонента якості життя						Індекс безпеки життя
	Значення індексу сталого розвитку	Місце в рейтингу серед усіх країн світу	Значення компоненти якості життя	Місце в рейтингу серед усіх країн світу	Індекс екологічного виміру	Індекс економічного виміру	Індекс соціального виміру	Ступінь гармонізації	Значення індексу безпеки життя	Місце в рейтингу серед усіх країн світу
LT	2,397	23	1,159	21	0,676	0,683	0,649	0,978	1,238	36
BG	2,112	43	0,887	47	0,435	0,474	0,627	0,840	1,225	38
CZ	2,206	37	0,959	40	0,345	0,623	0,693	0,735	1,247	34
PL	1,949	55	0,788	59	0,306	0,425	0,634	0,711	1,162	57
HR	2,300	32	1,035	32	0,690	0,402	0,699	0,773	1,265	32
SK	2,324	28	1,038	31	0,513	0,630	0,656	0,897	1,285	26
EE	2,531	19	1,246	16	0,659	0,820	0,679	0,900	1,285	26
LV	2,412	22	1,145	23	0,712	0,605	0,667	0,934	1,267	30
RO	1,941	57	0,815	55	0,335	0,474	0,602	0,772	1,126	70
MD	1,876	65	0,759	64	0,469	0,355	0,490	0,866	1,117	77
UA	1,808	72	0,659	75	0,299	0,331	0,511	0,759	1,149	64
GE	1,911	59	0,832	54	0,477	0,514	0,450	0,945	1,080	88
AM	2,237	35	1,050	29	0,761	0,344	0,712	0,702	1,188	48
RU	2,142	40	0,795	58	0,604	0,337	0,435	0,764	1,347	18
KG	1,703	85	0,611	83	0,392	0,351	0,315	0,911	1,092	85
AZ	1,820	69	0,621	78	0,315	0,369	0,392	0,911	1,199	44
UZ	1,516	101	0,412	104	0,119	0,279	0,316	0,655	1,104	81
KZ	1,896	60	0,699	69	0,397	0,427	0,387	0,958	1,197	45
TJ	1,555	99	0,437	101	0,177	0,288	0,291	0,793	1,118	75

Sourse: згруповано автором. Глобальний аналіз якості і безпеки життя людей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wdc.org.ua/uk/services/country-profiles-visualization

Table 2: Індекси сталого розвитку, якості і безпеки життя людей в постсоціалістичних країнах за даними 2010 року

Країна за кодом Альфа-2	Індекс сталого розвитку		Компонента якості життя						Індекс безпеки життя
	Значення індексу сталого розвитку	Місце в рейтингу серед усіх країн світу	Значення компоненти якості життя	Місце в рейтингу серед усіх країн світу	Індекс екологічного виміру	Індекс економічного виміру	Індекс соціального виміру	Ступінь гармонізації	Значення індексу безпеки життя	Місце в рейтингу серед усіх країн світу
LT	2,350	31	1,125	26	0,646	0,615	0,686	0,955	1,225	39
BG	2,129	45	0,932	47	0,525	0,472	0,617	0,892	1,197	46
CZ	2,425	22	1,214	21	0,709	0,669	0,725	0,967	1,211	41
PL	2,235	38	1,009	37	0,538	0,535	0,675	0,888	1,226	38
HR	2,268	34	1,000	38	0,653	0,435	0,645	0,827	1,267	29
SK	2,408	23	1,176	23	0,757	0,611	0,669	0,912	1,232	33
EE	2,392	25	1,121	27	0,553	0,703	0,686	0,896	1,271	27
LV	2,325	33	1,095	30	0,724	0,526	0,646	0,872	1,230	34
RO	2,091	50	0,992	40	0,620	0,510	0,589	0,920	1,099	84
MD	1,713	83	0,619	83	0,445	0,146	0,481	0,602	1,094	87
UA	1,866	69	0,714	73	0,432	0,294	0,511	0,786	1,152	65
GE	2,015	56	0,876	49	0,549	0,535	0,432	0,897	1,139	67
AM	2,051	52	0,860	52	0,493	0,325	0,671	0,723	1,191	48
RU	2,093	49	0,740	69	0,497	0,358	0,427	0,868	1,353	15
KG	1,774	75	0,653	78	0,463	0,359	0,308	0,830	1,121	77
AZ	1,961	60	0,761	65	0,451	0,474	0,394	0,923	1,199	44
UZ	2,636	13	1,268	16	0,546	0,851	0,801	0,819	1,368	13
KZ	1,907	64	0,720	72	0,413	0,464	0,370	0,907	1,187	50
TJ	1,562	97	0,493	92	0,295	0,264	0,296	0,948	1,069	94

Sourse: згруповано автором. Глобальний аналіз якості і безпеки життя людей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wdc.org.ua/uk/services/country-profiles-visualization

Table 3: Індекси сталого розвитку, якості і безпеки життя людей в постсоціалістичних країнах за даними 2011-2012 років

Країна за кодом Альфа-2	Індекс сталого розвитку		Компонента якості життя						Індекс безпеки життя
	Значення індексу сталого розвитку	Місце в рейтингу серед усіх країн світу	Значення компоненти якості життя	Місце в рейтингу серед усіх країн світу	Індекс екологічного виміру	Індекс економічного виміру	Індекс соціального виміру	Ступінь гармонізації	Значення індексу безпеки життя	Місце в рейтингу серед усіх країн світу
LT	2,328	33	1,118	29	0,647	0,630	0,659	0,982	1,210	43
BG	2,101	47	0,965	44	0,527	0,503	0,642	0,892	1,136	70
CZ	2,425	22	1,206	18	0,709	0,660	0,720	0,962	1,220	38
PL	2,282	35	1,039	37	0,539	0,571	0,690	0,892	1,243	31
HR	2,244	39	1,003	39	0,654	0,437	0,647	0,828	1,241	32
SK	2,396	24	1,161	23	0,757	0,585	0,670	0,895	1,235	34
EE	2,400	23	1,131	26	0,554	0,715	0,690	0,892	1,269	28
LV	2,336	32	1,098	31	0,725	0,517	0,661	0,864	1,238	33
RO	2,149	44	1,003	39	0,621	0,508	0,610	0,912	1,145	66
MD	1,790	74	0,695	73	0,447	0,337	0,421	0,884	1,094	88
UA	1,836	69	0,686	74	0,434	0,255	0,500	0,745	1,149	64
GE	2,032	54	0,884	49	0,550	0,517	0,464	0,930	1,147	65
AM	2,029	55	0,805	58	0,481	0,490	0,423	0,937	1,224	36
RU	0,296	50	0,743	67	0,498	0,359	0,429	0,868	1,353	15
KG	1,755	77	0,660	77	0,465	0,339	0,339	0,845	1,095	87
AZ	1,913	64	0,792	62	0,452	0,470	0,449	0,980	1,121	73
UZ	1,438	103	0,390	100	0,162	0,204	0,310	0,730	1,048	100
KZ	1,962	60	0,741	68	0,415	0,466	0,403	0,936	1,221	37
TJ	1,624	89	0,473	91	0,296	0,256	0,266	0,938	1,151	62

Sourse: згруповано автором. Глобальний аналіз якості і безпеки життя людей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wdc.org.ua/uk/services/country-profiles-visualization

У 2013 році за загальносвітовим рейтингом Україна втратила п’ять позицій, але значення індексу сталого розвитку зросло з 1,836 до 1,865 (табл. 4). Таким чином, в п’ятірку аутсайдерів Україна потрапила лише за компонентами якості життя, а саме: індекс економічного виміру та ступінь гармонізації (рис. 2).

Рисунок 2: Індекси сталого розвитку, якості і безпеки життя людей за рейтингом в постсоціалістичних країнах за даними 2013 року

Sourse: побудовано автором. Глобальний аналіз якості і безпеки життя людей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wdc.org.ua/uk/services/country-profiles-visualization

За період з 2005 по 2013 роки позиції України в рейтинговій таблиці по сталому розвитку знизились з 47-о місця в 2005 році до 74-о у 2013 році (рис. 3). При цьому значення індикатора до 2008 року зростало, але рейтинг – падав. Така ситуація пояснюється двома факторами: по-перше, до 2007 року методика обчислення індексу сталого розвитку була дещо іншою, але даний чинник не впливає на рейтингове місце країни в світі;

по-друге, в інших країнах зростання індексу сталого розвитку значно випереджає темпи в Україні, що дає їм можливість підійматись у рейтинговій таблиці.

Рисунок 3: Динаміка рейтингового місця України у світовому вимірі за індексом сталого розвитку (2005-2013 роки)

Sourse: побудовано автором. Глобальний аналіз якості і безпеки життя людей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wdc.org.ua/uk/services/country-profiles-visualization

Table 4: Індекси сталого розвитку, якості і безпеки життя людей в постсоціалістичних країнах за даними 2013 року

Країна за кодом Альфа-2	Індекс сталого розвитку		Компонента якості життя						Індекс безпеки життя
	Значення індексу сталого розвитку	Місце в рейтингу серед усіх країн світу	Значення компоненти якості життя	Місце в рейтингу серед усіх країн світу	Індекс екологічного виміру	Індекс економічного виміру	Індекс соціального виміру	Ступінь гармонізації	Значення індексу безпеки життя	Місце в рейтингу серед усіх країн світу
LT	2,437	29	1,209	25	0,772	0,642	0,674	0,917	1,227	42
BG	2,156	47	1,018	43	0,558	0,540	0,659	0,907	1,138	80
CZ	2,480	23	1,237	21	0,758	0,648	0,732	0,931	1,243	37
PL	2,437	29	1,171	29	0,732	0,591	0,698	0,907	1,266	33
HR	2,301	40	1,090	35	0,746	0,435	0,665	0,780	1,211	46
SK	2,403	32	1,177	27	0,792	0,547	0,678	0,845	1,226	43
EE	2,478	24	1,142	31	0,552	0,709	0,708	0,885	1,336	18
LV	2,499	21	1,225	22	0,851	0,559	0,682	0,822	1,273	30
RO	2,069	54	0,869	54	0,350	0,503	0,616	0,771	1,200	50
MD	1,778	90	0,626	91	0,278	0,346	0,442	0,805	1,152	66
UA	1,865	74	0,669	85	0,303	0,299	0,517	0,721	1,196	51
GE	2,149	49	0,957	49	0,573	0,585	0,494	0,924	1,193	53
AM	2,020	56	0,771	65	0,330	0,536	0,444	0,800	1,249	35
RU	2,008	57	0,660	86	0,283	0,357	0,447	0,778	1,349	16
KG	1,652	98	0,562	99	0,303	0,317	0,351	0,935	1,090	96
AZ	1,824	84	0,713	74	0,236	0,491	0,461	0,706	1,110	89
UZ	1,428	112	0,402	111	0,088	0,211	0,331	0,537	1,025	111
KZ	1,923	68	0,691	81	0,094	0,534	0,429	0,488	1,232	40
TJ	1,600	104	0,451	107	0,162	0,305	0,289	0,740	1,149	70

Sourse: згруповано автором. Глобальний аналіз якості і безпеки життя людей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wdc.org.ua/uk/services/country-profiles-visualization

Достатньо високий рівень в Україні, порівняно з іншими постсоціалістичними країнами, досягнуто за компонентами нерівності між країнами і людьми та лімітом використання води – за цим показниками країна посідає третє місце. Середні значення Україна має за компонентами енергетичної безпеки та дитячої смертності – відповідно 7 та 9 місця в рейтингу. Найгірша ситуація в країні, за компонентами якості життя, склалась в за індикаторами рівня корупції та рівня глобальних захворювань. За вказаними показниками Україна посіла 16 та 15 місця відповідно, дещо випередивши Киргизьку республіку та Республіки Таджикистан і Узбекистан та (рис. 4).

Рисунок 4: Рейтингове місце України серед країн постсоціалістичного табору за компонентами безпеки життя

Sourse: побудовано автором. Глобальний аналіз якості і безпеки життя людей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wdc.org.ua/uk/services/country-profiles-visualization

4 Conclusion

З викладеного вище можна зробити наступний висновок. Україна, яка наприкінці 80-х років мала одну з найкращих стартових умов для країн цієї групи, постійно втрачає переваги своєї економіки, фундаментальної науки, передової освіти, якісного людського капіталу.

Турбує та обставина, що Україна практично по всіх визначальних індексах, індикаторах і показниках сталого розвитку суттєво поступається не лише світовим лідерам і країнам «великої сімки», але і більшості постсоціалістичних країн, які були узяті для порівняння. Протягом досліджуваного періоду Республіки Литва, Естонія та Латвія (крім 2010 року) стабільно утримували позиції п’яти країн постсоціалістичного табору з найвищим рейтингом за показником сталого розвитку. Натомість, Україна (за винятком 2013 року) за індексом сталого розвитку постійно входила до п’ятірки аутсайдерів досліджуваної групи країн разом з Киргизькою Республікою, Республіками Таджикистан та Узбекистан (за винятком 2010 року).

При цьому, для України важливим є недопущення принципових помилок. Ризик полягає в тому, що значно легше віддати перевагу успішному «шаблону», зокрема зовнішньо привабливому економічному розвитку, без урахування в єдиній, цілісній моделі екологічної і соціальної сфер. Тим паче, що втілення концепції сталого розвитку не гарантуватиме швидкого зростання добробуту людей, зате вимагатиме напруженої роботи і консолідованих зусиль політиків, управлінців, учених і всього прогресивного населення України. Ще однією умовою сталого розвитку є політична воля з боку вищого керівництва держави на те, щоб пройти важким, але єдино правильним шляхом. Криза напрацювання національної ідеології і стратегії розвитку України, яка затягнулась, може зіграти і позитивну роль. Це роль «чистої сторінки», яка дає шанс Україні використовувати краще з набутого світовою спільнотою. А це досвід гармонійного, сталого розвитку суспільства, в якому добробут людей, навколишнє середовище, природні ресурси і людський капітал, втілений в досягненнях науки, освіті, передових технологіях і високих моральних цінностях є категоріями нероздільними, рівновеликими і взаємно доповнюючими, такими, що збагачують один одного.

Sources

1. Аналіз сталого розвитку: глобальний і регіональний контексти: монографія / Міжнар. рада з науки (ICSU) та ін.; наук. керів. проекту М. З. Згуровський. — К. : НКТУ «КПІ», 2014. — Ч. 2. Україна в індикаторах сталого розвитку (2013). — 172 с. — Бібліограф. с. 168-170. — 300 пр.

2. Глобальний аналіз якості і безпеки життя людей [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wdc.org.ua/uk/services/country-profiles-visualization

Contact

Dr. Olena Kotykova, Doctor of economic sciences

Mykolayiv National Agrarian University

Parizkoyi Komuy str., 9, Mykolayiv, Ukraine

Tel: +380992930363

email: kotikova@i.ua

Contact

Dr. Mykola Babych, Ph.D.

Interregional Institute of Human Development Higher education institution “Open International University of Human Development “Ukraine”, Mykolayiv, Druha Viiskova str., 22, Ukraine

Tel: +380675180098

email: babichnn@i.ua

Contact

Діана Сухаревська, Магістрант

Mykolayiv National Agrarian University

Parizkoyi Komuy str., 9, Mykolayiv, Ukraine

Tel: +380950625140

email: