Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Студент Пороховий В. С., асистент Громова А. Є.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Фінансовий потенціал підприємства як основа формування його прибутковості

Основним фактором успішної ділової активності та прибутковості підприємства загалом в умовах конкурентної ринкової економіки є адаптивність до змін зовнішнього середовища, здатність до постійного розвитку, що можливо лише при ефективному використанні потенціалу, і в першу чергу, фінансового. Фінансовий потенціал, як фактор розвитку бізнесу, робить істотний вплив на всі аспекти діяльності підприємства у ринкових умовах. Виступаючи джерелом і рушійною силою розширеного відтворення, він зумовлює фінансове здоров'я підприємства, рівень соціальної захищеності його працівників і розвитку виробничої бази. Звідси, чим вище фінансовий потенціал і ефективніше його використання, тим більше конкурентоспроможним підприємство в зовнішньому середовищі, а відтак зростає його прибутковість.

Разом з тим, зростання збитковості підприємств (за даними Державного комітету статистики України у першому півріччі 2015 року кількість збиткових підприємств становила 53% ), що свідчить про неефективні підходи вітчизняних суб'єктів господарювання до формування і використання фінансового потенціалу. У сучасних кризових умовах особливої актуальності набуває невідкладне вирішення проблеми підвищення фінансового потенціалу як основи його рентабельності та прибутковості.

Значний внесок у дослідження питань, пов'язаних з управлінням фінансовим потенціалом, внесли такі вчені-економісти: Р. Бланк, Ю. Брігхем, Л. Лігоненко, , В. Краснова, Н. Краснокутська, П. Пузирьова, І. Рєпіна, Е. Терещенко, О. Федонин, Дж. Ван Хорн та ін.

Незважаючи на це, до цього часу не вироблений системний підхід до створення дієвої системи управління фінансовим потенціалом з урахуванням нинішніх реалій української економіки, немає і загальновизнаної методики комплексної оцінки ефективності такого управління. Ці обставини породжують необхідність подальших досліджень, формують мету і завдання подальших досліджень.

Метою статті є аналіз основних підходів до управління фінансового потенціалу підприємства для вироблення рекомендацій щодо підвищення прибутковості вітчизняних підприємств з урахуванням сучасних кризових явищ в національній економіці.

Проведемо аналіз основних підходів до визначення фінансового потенціалу. Так, Белокрилова О. С. вважає, що фінансовий потенціал необхідно аналізувати у взаємозв'язку із властивими кожній суспільно-економічній формації виробничими відносинами, що виникають між окремими працівниками, трудовими колективами, а також управлінським апаратом підприємства, організації, галузей народного господарства в цілому з приводу повного використання їх здібностей до створення матеріальних благ і послуг [3, с. 76].

Загалом необхідно відмітити, що фінансовий потенціал у працях багатьох вчених визначається як обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних та перспективних витрат. Ці ресурси приймають участь у виробничо-господарській діяльності та залучаються для фінансування певних стратегічних напрямів розвитку підприємства. Таким чином, фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів в результати діяльності підприємства. До складу фінансового потенціалу включаються різні фінансові ресурси, що складаються, в свою чергу, зі статутного, додаткового і резервного капіталів, цільового фінансування, фондів накопичення, оборотних активів тощо.

Характеристика фінансового потенціалу може бути виконана з позиції як короткострокової, так і довгострокової перспективи. У першому випадку говорять про ліквідність і платоспроможність фірми, у другому випадку говорять про її фінансову стійкість [8,с.126]

Фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів у результати діяльності підприємства. До певної міри фінансовий потенціал виступає в ролі важеля, що формує механізм динамічної трансформації ресурсів у результати діяльності підприємства. Не менш важлива і його роль у відтворювальних процесах на підприємстві [8,с.127]

Отже, у зв’язку з цим доцільним вбачається зробити висновок про те, що фінансовий потенціал – це сукупність фінансових ресурсів, що знаходиться у розпорядженні підприємства, а також можливість, здатність та необхідність їх як простого, так і розширеного відтворення з метою забезпечення стійкого, динамічного та збалансованого розвитку підприємства.

Вивчаючи фінансовий потенціал суб'єктів господарювання вчені часто звертаються і до такого визначенню, як «ринковий фінансовий потенціал». Ряд публікацій з теорії фінансового потенціалу присвячений показнику «ринковий фінансовий потенціал підприємства», проте чіткого і ясного уявлення про його структуру поки також не існує.

У структурі ринкового фінансового потенціалу суб'єкта господарювання окремим блоком виділяють ресурси, наявні в розпорядженні підприємства. Доцільність такого підходу багато в чому залежить від глибини аналізу і рівня системи стратегічного управління на підприємстві в цілому.

Крім ресурсної складової, в сучасній економічної теорії виділяють блок управління. В ньому, як правило, розрізняють три підсистеми:

1) планування – на цілення на виявлення майбутнього потенціалу успіху;

2) реалізація - має задачу створення нового потенціалу і перетворення існуючого у фактори успіху;

3) контроль - виконує функції перевірки ефективності здійснення планів, рішень і постійного контролю за достовірністю планових показників і їх виконання. [1, c. 114]

Аналіз публікацій дозволяє виділити найбільш вдалий підхід, запропонований О. С. Федоніним і І. М. Рєпіною, згідно з яким до предметних складових фінансового потенціалу необхідно віднести: потенційні фінансові показники виробництва прибутковості, ліквідності, платоспроможності, потенційні інвестиційні можливості [5, c. 255].

Таким чином, фінансовий потенціал підприємства - це відносини, що виникають на підприємстві з приводу досягнення максимально можливого фінансового результату за умови:

- наявності власного капіталу, достатнього для виконання умов ліквідності і фінансової стійкості;

- можливості залучення капіталу в обсязі, необхідному для реалізації ефективних інвестиційних проектів;

- рентабельності вкладеного капіталу;

- наявності ефективної системи управління фінансами, що забезпечує прозорість поточного і майбутнього фінансового стану підприємства.

Фінансовий потенціал підприємств представляє собою не тільки здатність підприємства раціонально використовувати внутрішні й зовнішні фінансові ресурси, а й найважливішу функцію відтворення виробничої потужності підприємства.

Отже, збільшення доходів підприємств розширює внутрішні джерела інвестицій, а також підвищує інвестиційну надійність і привабливість підприємств для зовнішніх інвесторів. У міру зростання виробничої потужності підприємства збільшується його фінансовий потенціал, що тягне за собою збільшення конкурентоспроможності підприємства в цілому та характеризується фінансовою незалежністю підприємства, його фінансової стійкістю і кредитоспроможністю (ліквідністю). [2, c. 55 ]

У свою чергу, фінансовий потенціал підприємства складається під впливом двох основних груп факторів:

- обумовлює накопичення фінансових ресурсів підприємства;

- впливає на формування фінансових потреб підприємства.

Серед причин, що обумовлюють нестійкий фінансовий стан вітчизняних підприємств, слід виділити наступні:

- падіння ступеня ліквідності;

- невисокий рівень джерел власного капіталу;

- значна частка простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості;

- нестабільність забезпечення фінансовими ресурсами підприємства;

- нераціональна структура і співвідношення активів і пасивів та інше. [4, c. 155]

Дана ситуація може виникати у зв’язку з неефективним управлінням фінансовим потенціалом. Для вирішення цієї проблеми доцільно провести аналіз фінансового потенціалу та розробити блок-систему управління, в якій формується конкретна місія, розробляється стратегія, визначаються цілі та ставляться конкретні завдання.

Так, як основною метою управління фінансовим потенціалом є оптимізація фінансових потоків з метою максимального збільшення позитивного фінансового результату. Для цього кожне підприємство повинне розробляти і ефективно застосовувати відповідні стратегії фінансування, інакше кажучи розробляти комплекс заходів управління фінансовими ресурсами заради отримання економічної вигоди. [7, c. 79 ]

При управлінні фінансовим потенціалом підприємств значну увагу слід привернути управлінню прибутковістю, платоспроможністю та рентабельності активів.

Таким чином, можемо окреслити наступні напрямки забезпечення та підтримки фінансового потенціалу підприємства, що сприятиме зростання його прибутковості:

- підвищення ефективності управління активами, що передбачає формування оптимальної структури активів підприємства через зменшення розміру капіталу коштів у запасах і дебіторській заборгованості.

- збільшення частки прибутку, що спрямовується на поповнення власного капіталу для забезпечення зміцнення фінансової стійкості підприємства;

- створення резервного фонду розвитку підприємства за рахунок відрахувань з чистого прибутку;

- підвищення рентабельності продажу за рахунок оптимізації цінової політики;

- проведення моніторингу макросередовища, тобто постійне відслідковування стану та динаміки розвитку зовнішнього середовища функціонування підприємства;

- підвищення ефективності роботи менеджменту, що визначається результативністю та оперативністю прийнятих управлінських рішень щодо попередження можливих загроз і ліквідації шкідливих наслідків негативного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. [6, c. 77]

Отже, важливою складовою діяльності підприємства має бути ефективний стан фінансового потенціалу, оскільки він є підґрунтям створення й розвитку стійких конкурентних переваг підприємства на основі формування унікальних комбінацій ресурсів і високих компетенцій.

Головною задачею управління фінансовим потенціалом підприємства є оптимізація фінансових потоків з метою максимального збільшення позитивного фінансового результату. Для цього підприємство повинне мати правильно складений фінансовий план своєї діяльності.

Покращення фінансового потенціалу вітчизняних підприємств вимагає повного аналізу прибутковості, платоспроможності, рентабельності та розробки заходів, щодо підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності.

Література:

1. Давиденко Н. М. Фінансовий менеджмент : підруч. / Н. М. Давиденко. — Ніжин : Аспект — Поліграф, 2013. — 328 с.

2. Євдокимов Ф. І. Дослідження категорії «Економічний потенціал промислового підприємства» / Ф. І. Євдокимов, О. В. Мізіна // Наукові праці ДонНТУ. — 2014. — № 75. — С. 54—58.

3. Белокрылова О. С. Теоеретические аспекты управления финансовим потенциалом / О. С. Белокрылова // Економика промишлености. — 2013. — №1. — С. 76—83.

4. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств : підруч. / М. Я. Коробов. — К. : Знання, 2012. — С. 153—157.

5. Терещенко Е. Ю. Економічна сутність фінансового потенціалу підприємства/ Е. Ю. Терещенко // Первая Международная научно-практическая конференция «Проблемы формирования новой экономики XXI века». — 2015. — № 5. — С. 253—256.

6. Мельниченко Ю. О. Роль фінансово-економічного потенціалу у виробничо - господарський діяльності підприємства / Ю. О. Мельниченко // Економіка інновацій. — 2010. — №7. — С. 75—79.

7. Шаповал Я. В. Проблеми визначення фінансового потенціалу регіону / Я. В. Шаповал, А. В. Скаленко // XVI Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблеми економічної кібернетики». — 2011. — С. 78—81.

8. Терещенко Е. Ю. Економічна сутність фінансового потенціалу підприємства / Е. Ю. Терещенко // Економічний простір. — 2010. — №2. — С. 123—127.