Продивус Володимир Степанович, аспірант Академії муніципального управління

БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВИЙ МЕХАНІЗМ У СФЕРІ МАЛОГО БІЗНЕСУ В РЕГІОНІ

При складанні бюджету регіону доцільно враховувати обстановку в регіоні, країні і в світі. Для забезпечення щодо фінансової незалежності, поліпшення якості життя населення, підвищення конкурентоспроможності і тим самим оздоровлення економіки доцільно оптимізувати бюджет, тобто збільшити його дохідну частину, планувати доходи, перерозподіляти витрати і здійснювати контроль над отриманням результату.

Витрати в кожному проекті бюджету слід розподіляти на пріоритетні цілі в поточному році з урахуванням продуманого використання наявних коштів. Для цього доцільно проводити облік за видатками бюджету, а також контролювати проведення цільових програм і поставлених пріоритетів, що фінансуються з бюджету області та місцевих бюджетів.

Поповнення доходів державного бюджету прямо пропорційно модернізації податкової системи, яка на сьогоднішній день здійснює в основному фіскальну функцію, а це в свою чергу ускладнює реалізацію стимулюючої і регулюючої функцій.

Для забезпечення стабільно-безперервного зростання доцільно модернізувати податкову політику шляхом вдосконалення в тому числі і бюджетно-податкових механізмів, а саме: податкова підтримка малого бізнесу; формування податкових преференцій для організацій, що займаються виробництвом; вдосконалення податку на майно організацій і фізичних осіб, а також земельного податку; шляхи поповнення бюджетів місцевих утворень; зміна в структурі розподілу податків між трьома рівнями бюджету; зниження податкової заборгованості, а також контроль над державними закупівлями [2, C. 65].

Сфера малого бізнесу завжди була і залишається в числі пріоритетів економічної політики регіону, так як вона вирішує багато проблем, наприклад, підвищує конкурентоспроможність регіону, вирішує проблему зайнятості.

Адміністрації регіону слід зробити упор на надання підтримки малому бізнесу, зайнятому виробництвом, так як в основному малі підприємства займаються поширенням іноземної продукції, а також малим інноваційним підприємствам з урахуванням вкрай низького рівня податкових надходжень через надання пільг з податку на прибуток.

Негативним моментом може бути те, що у багатьох малих фірм збільшення прибутку і виробництва спостерігається в більшій частині в пільговий період, що може привести до зменшення податкових надходжень до бюджету регіону і скорочення податкової бази [1, C. 68]. Тому для можливості продовження користування пільгами малі підприємства можуть припиняти свою діяльність і знову реєструватися, щоб знову користуватися пільгами з податку на прибуток. Щоб уникнути подібної ситуації, доцільно законодавчо визначити на які цілі будуть витрачені вивільнена від пільг прибуток, тобто цей прибуток направляти на вирішення питань поліпшення господарської діяльності підприємства, як наприклад, підвищення ефективності виробництва, збільшення робочих місць.

На нашу думку, пільги, що пропонується надавати малому бізнесу, доцільно розділити на групи. В регіонах ця градація особливо необхідна, так як преференції надають тільки малому бізнесу, що здійснює діяльність у пріоритетних галузях економіки.

Для організацій, що займаються виробництвом в сфері промисловості, сільського господарства було б доцільно знизити розмір податку на прибуток, а для тих організацій, які отримують дохід від видобутку корисних копалин або користуються іншими природними ресурсами, навпаки, істотно підвищити. Вдатися до таких заходів особливо слід направити на ті фірми, які займаються продажем нафти і газу, нафтопродуктів, а також здійснюють фінансові операції по ним [3, C. 269]. Вважаємо виправданим використання більшого податкового навантаження на користувачів надрами і отримують від цього великий прибуток. Завдяки цьому в регіоні з'явиться додаткова можливість залучити інвесторів до виробництва в стратегічно важливих галузях економіки, не пов'язаних з видобуванням природного сировини, що підвищить рівень соціально-економічного розвитку регіону.

Отже, модернізація бюджетно-податкового механізму завдяки застосуванню запропонованих вище методів допоможе підвищити збирання податків, максимально використовувати податковий потенціал, збільшити дохідну частину бюджету регіону, залучити інвестиції за рахунок результативного завершення запланованих проектів, знизити рівень дотаційності регіонів, поліпшити добробут населення, а, отже і фінансову самостійність регіону. Таким чином, це призведе до оздоровлення економіки регіонів і становленню їх на шлях стабільно-безперервного розвитку.

Але після застосування даного механізму підвищення ефективності податкової системи слід залишити її незмінною хоча б в протягом не-скількох років. Це сприятиме активізації припливу довгострокових інвестицій і зростання економіки регіонів.

Література

1. Бандурка О. М. Державне регулювання економіки [Текст] : підручник для вищих закл. освіти МВС України / О. М. Бандурка [та ін] ; Університет внутрішніх справ. - Х. : Вид-во Ун-ту внутрішніх справ України, 2000. - 160 с.

2. Бова Т. В. Державна інноваційно-інвестиційна політика України: теорія, методологія, напрями розвитку [Текст] : монографія / Т. В. Бова ; Донец. держ. ун-т упр. - Донецьк : Юго-Восток, 2011. - 450 с.

3. Гусєв В. О. Державна інноваційна політика: методологія формування і впровадження [Текст] : монографія / В. О. Гусєв ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Донецьк : Юго-Восток, 2011. - 623 с.