К.пед.н. Сімкова І О.

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Україна

СУЧАСНІ УМОВИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ-ФІЛОЛОГІВ УСНОГО ДВОСТОРОННЬОГО ПЕРЕКЛАДУ

Для дослідження сучасних умов навчання майбутніх бакалаврів-філологів усного двостороннього перекладу, ми проаналізували освітньо-кваліфікаційні характеристики і освітньо-кваліфікаційні програми напряму підготовки 6.020303 Філологія з кваліфікацією «Бакалавр з філології, перекладач з іноземної мови» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», які в Україні виконують функції державного стандарту зі спеціальності «Переклад». В більшості з них виділено такі виробничі функції: організаційна, управлінська, контрольна, прогностична, технологічна і технічна; а також подано компетентності на формування яких повинні бути спрямовані дисципліни, які викладаються на рівні бакалавра – соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні, загально-професійні, спеціалізовано-професійні.

Ми, також, дослідили зарубіжні стандарти країни Європи, США, Великобританії, Канади і Австралії з метою з'ясування вимог до рівня підготовки майбутніх перекладачів, засобів діагностики навчання усного перекладу взагалі і УПА зокрема, переліку знань, навичок і вмінь, якими повинні володіти майбутні бакалаври-філологи.

Деякі з них регулюють не тільки вимоги до кваліфікації майбутніх перекладачів, обов’язки клієнтів, ролі й обов’язки перекладачів, але й показники якості самого перекладу, робочий день перекладача, тарифікацію, кількість перекладачів для кожного з видів усного перекладу, відносини між перекладачем і клієнтом тощо [1].

В більшості з них зустрічаються етичні принципи, яких слід дотримуватися майбутнім перекладачам під час їх професійної діяльності, наприклад: принцип конфіденційності, принцип неупередженості, принцип точності й правильності, принцип поваги, принцип відповідальності, принцип професіоналізму, принцип дотримання рольових меж, принцип постійного підвищення рівня знань.

В зарубіжних стандартах вимоги розподіляються залежно від видів перекладу. Оскільки, більшість науковців виділяють УПА, як окремий і незалежний вид усного перекладу, той вимоги до володіння цим видом перекладу, а також критерії його оцінювання також різняться. Так, ми знаходимо відомості про етапи здійснення УПА; необхідні знання, навички і вміння залежно від ТО, який вимагає УПА; умови виконання УПА та уточнення критеріїв його оцінювання. Все це безперечно є цінною інформацією, яка повинна враховуватися під час створення методики навчання УПА і аналізу програм його навчання.

Програми навчання усного перекладу укладаються з урахуванням таких цілей навчання, як практична, виховна, освітня і розвиваюча. З аналізу НП і РНП та практичного досвіду викладання можна зробити висновки, що по-перше, години на вивчення англійської мови зменшуються, години на практику перекладу і суміжні з нею дисципліни (науково-технічний, двосторонній переклад тощо) збільшуються пропорційно до курсу навчання майбутніх бакалаврів-філологів; а по-друге, окремі години на навчання УПА не виділяються.

Аналіз програм для навчання усного двостороннього перекладу майбутніх бакалаврів-філологів, розміщених на сайтах ВНЗ, які займаються їх підготовкою, показує, що хоча вони і враховують сучасні лінгвістичні досягнення, розробки в методиці навчання та перекладознавчі основи, однак, відсутність єдиної системи навчання і єдиних підходів до навчання майбутніх перекладачів усного двостороннього перекладу взагалі, і УПА зокрема, а також ігнорування вимог міжнародних стандартів знижує ефективність навчання майбутніх перекладачів.

Не зважаючи на той факт, що питання розробки спеціальних курсів, навчальних та робочих програм до них, метою яких є формування фахової компетентності майбутніх перекладачів, на разі, активно розробляються, проблема формування у майбутніх бакалаврів-філологів фахової перекладацької компетентності в УПА недостатньо розроблена та обґрунтована теоретично. На нашу думку, створення окремого спеціального курсу для навчання УПА дасть змогу систематизувати накопичений теоретичний матеріал і практичний досвід з цього питання, і сформувати у майбутніх бакалаврів-філологів високий рівень ФКП в УПА.

Програма спеціального курсу призначена для студентів ІІІ-IV курсів, освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки бакалавр, напряму 6.020303 “Філологія", які до цього часу, вже опанували першу іноземну мову на достатньому рівні. Вона базується на принципах професійної спрямованості, релевантності, ситуативності, активності, творчого розвитку особистості та інтегративності; її підпорядковано здійсненню: практичної, освітньої, професійної, емоційної, когнітивної та виховної цілей; а її практична реалізація дасть змогу сформувати й удосконалити у них навички і вміння, що входять до складу таких фахових субкомпетентностей: білінгвальної, екстралінгвістичної, особистісної, перекладацької та стратегічної [1].

Таким чином, отримавши результати дослідження сучасного стану навчання майбутніх бакалаврів-філологів усного двостороннього перекладу, для створення методики навчання нам необхідно дослідити перекладознавчі, психолінгвістичні, психологічні, лінгвістичні та методичні основи навчання усного двостороннього перекладу майбутніх перекладачів.

Литература:

1. Сімкова І. О. Сучасний стан навчання майбутніх бакалаврів-філологів усного двостороннього перекладу в науково-технічній сфері / І.О. Сімкова // Збірник наукових праць «Педагогіка вищої та середньої школи». – Вип. 42., 2014 р. – С. 67-71