Філологічні науки / 1. Методика викладання мови й літератури

УДК: 378.091.33:81’161.2

 

К. філол.  н., доц.  Шутак Л. Б., к. філол.  н., доц. Навчук Г. В.

ДВНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Україна

 

Основні форми та методи підвищення комунікативної компетенції майбутніх лікарів

 

PhD Shutak L. B. , PhD Navchuk H. V. 

Higher educatinal establishments «Bukovinian State Medical University», Ukraine

 

Basic forms and techniques to enhance the communicative competence of ruture physicians

 

Резюме: У статті окреслено основні проблеми, що виникають під час підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни „Українська мова за професійним спрямуванням”; визначено нові методичні та методологічні підходи у процесі формування мовленнєвої компетенції майбутнього лікаря; з’ясовано необхідні принципи активізації та мобілізації творчого потенціалу особистості майбутнього фахівця; доведено важливість упровадження новітніх інтернет-технологій до навчального процесу, що допомагають урізноманітнити традиційні форми навчання української мови за професійним спрямуванням.

Ключові слова: методичні та методологічні підходи, мовленнєва компетенція, українська мова за професійним спрямуванням, інноваційні педагогічні інтернет-технології.

Abstract: The article outlines the major problems encountered during the preparation for practical training in the discipline „Ukrainian Language for Professional Purposes”. It also defines new methodical and methodological approaches to the process of speech competence of future doctor, analyzes the necessary principles of activation and mobilization of creative potential of future specialists, and proves the importance of the introduction of advanced internet technologies in the learning process to diversify the traditional forms of teaching Ukrainian language for professional purposes.

Keywords: methodical and methodological approaches, language competence, Ukrainian language for professional purposes, innovative online educational technology.

Вступ. Першочерговим завданням сучасної вищої школи є створення належних умов для підготовки професійних, мовленнєво компетентних, інноваційно орієнтованих фахівців, які були б здатні у перспективі забезпечити прискорений розвиток своєї галузі з високим експортним потенціалом. Саме тому сучасні реформи в галузі освіти спрямовані на запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних технологій, у результаті яких підвищуються показники досягнень структурних компонентів освіти, а також відбувається перехід системи до якісно нового стану.

Основна частина. Важливою складовою вивчення „Української мови за професійним спрямуванням” в умовах кредитно-модульної системи навчання є формування мовленнєво-творчих здібностей, розвиток науково-дослідницької роботи, диференціація та індивідуалізація навчального матеріалу, що сприятиме забезпеченню глибокого осмислення та закріплення теоретичних знань. Гуманітарною складовою навчальної дисципліни є максимальна активізація розумової діяльності студентів, осмислення програмового матеріалу, розширення загальномовної підготовки, лінгвістичного світогляду, професійного самовдосконалення майбутніх лікарів.

Нині в сучасному освітньому просторі науково-педагогічна діяльність вимагає пошуку нових методичних і методологічних підходів у процесі формування компетенції майбутнього лікаря – високоосвіченого та високоінтелектуального фахівця медичної галузі.

З огляду на значний обсяг наукової інформації, яку мають засвоїти студенти, та невелику кількість годин, відведених на опанування навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням», постає питання про інтенсифікацію, модернізацію та оптимізацію навчального процесу. Для успішної інтенсифікації навчального процесу необхідно упроваджувати науково обґрунтовані методи керування пізнавальною діяльністю, які мобілізують творчий потенціал особистості. Підвищення темпів навчання досягається шляхом удосконалення змісту навчального матеріалу й методів навчання [3, 152], у тому числі впровадження інноваційних науково- і навчально-педагогічних комп’ютерних та інтернет-технологій.

На нашу думку, удосконалення змісту навчального матеріалу з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» , що сприятиме ефективності формування професійного мовлення студентів-медиків, передбачає:

 - раціональний відбір мовного матеріалу з чітким виділенням у ньому основної базової частини та додаткової, другорядної інформації;

- чітка професіоналізація пропонованого мовного матеріалу;

- часовий перерозподіл навчального матеріалу з тенденцією викладу нової інформації на початку заняття, коли сприйняття студентів більш активне;

- раціональне дозування навчального матеріалу для багаторівневого опрацювання нової інформації з урахуванням того, що процес пізнання розвивається не за лінійним, а за спіральним принципом;

- забезпечення логічної наступності нової і вже засвоєної інформації, активне використання нового матеріалу для повторення та більш глибокого засвоєння вивченого;

- спонукання до активного творчого навчання;

- формування критичного професійного мислення.

Мобілізація творчого потенціалу особистості майбутнього фахівця забезпечується шляхом запровадження таких елементів у підготовці до практичного заняття: пізнавальної діяльності (парна і групова робота, рольові та ділові ігри); вироблення у викладачів відповідних навичок організації колективної навчальної діяльності студентів; застосування різноманітних елементів проблемного навчання; удосконалення навичок педагогічного спілкування, які мобілізують творче мислення студентів; індивідуалізація навчання в студентській групі з урахуванням особистісних характеристик під час розробки індивідуальних завдань і вибору форм спілкування; прагнення результативності навчання; знання і використання нових наукових даних з галузі педагогіки, психології, соціології, мовознавства; застосування сучасних інноваційних комп’ютерних та інтернет-технологій.

Досягненню позитивних результатів у підготовці висококваліфікованих фахівців сприяє використання активних методів навчання, які дозволяють формувати знання, уміння і навички студентів шляхом залучення їх до активної навчально-пізнавальної діяльності. Зокрема, успішність навчання безпосередньо пов’язана зі змістом особистісного ставлення до нього. Усвідомлення майбутніми фахівцями необхідності формування певних умінь, мотивованість навчального процесу є підґрунтям для ефективного розвитку знань, навичок і практичного досвіду студентів. Мотивація, інтерес, потреба пізнання вважаються необхідними умовами навчальної діяльності. Формування умінь і навичок, необхідних для майбутньої фахової діяльності, у тому числі професійного мовлення, здійснюється переважно в результаті залучення студентів до навчальної діяльності, яка змінює їхні основні цільові орієнтири, загальну спрямованість особистості. Велике значення при цьому має не власне діяльність, а нове усвідомлення завдань і цілей, що поставлені перед майбутнім фахівцем.

У цьому контексті великої ваги для сучасних студентів набуває впровадження до навчального процесу інноваційних педагогічних технологій навчання, зокрема інтернет-технологій, які акумулюють сучасні інновації в галузі інформаційних комп’ютерних технологій. Адже їхній розвиток дає підстави твердити, що з’являється можливість створити інтерактивне навчальне мовне середовище (навіть віртуальне мовне середовище) [1, 268]. Інтерактивність у сучасному розумінні – це своєрідний педагогічний прийом, спрямований на двосторонню взаємодію викладача й студента, результатом якої є активність студента, творче переосмислення ним отриманих знань, самостійний вибір шляхів засвоєння навчального матеріалу.

У зв’язку з цим до навчального процесу активно залучають новітні інтерактивні інтернет-технології, котрі допомагають урізноманітнити традиційні форми навчання української мови, насамперед самостійну роботу студентів у позааудиторний час.

Зокрема, нині ефективно використовується відносно нова й достатньо ефективна система дистанційного навчання «MOODLE», яка працює як засіб отримання студентами необхідної інформації, засіб навчання, засіб комунікації (зокрема, у ситуації «викладач – студент»), засіб перевірки знань, умінь та навичок. Перевагами дистанційного навчання є гнучкість, модульність, поєднаність з іншими видами діяльності, масовість, рентабельність, соціальність, інтернаціональність [4, 91]. Така технологія може бути застосована у випадку очної та очно-заочної форми навчання. Вона дає можливість організувати безперервний зв’язок та моніторинг, допомагає систематизувати отримані знання, додає творчості у навчанні, а викладачеві допомагає контролювати підготовку студентів до занять.

Неабиякого значення у процесі навчання має застосування таких мультимедійних засобів, як електронні підручники, словники, енциклопедії, відео-, та аудіоматеріали; ресурси Інтернету, мультимедійні дошки. Насамперед використання таких технологій поліпшує якість презентації навчального матеріалу та ефективність його засвоєння, збагачує зміст освітнього процесу, підвищує мотивацію до вивчення української мови. Ефективність презентації або відеоінформації у вивченні мови ґрунтується на зверненні до зорових образів. Ці технології є ефективними для сприйняття нового матеріалу, адже зоровий образ активізує пам’ять та уяву.

Ще одним методом активізації заняття є використання проектної методики. Вона дозволяє підвищити активність студентів, формує вміння самостійно обирати різні рішення, творчо мислити, робити висновки і виголошувати виступ перед аудиторією. Для того, щоб створити проект з будь-якої теми, студент ґрунтовно вивчає проблему, з’ясовує мету і завдання, структуру викладу, збирає інформацію; креативно опрацьовує матеріал, використовуючи методи спостереження, аналізу, синтезу, узагальнення; естетично оформлює і добирає необхідне відео- чи аудіооформлення, презентує проект перед своїми колегами. Такий стиль викладання є досить ефективним і практика засвідчує, що завдання, яке сприймається більшістю як додаткова робота, дає найкращі результати й емоційне задоволення. Студентам варто пропонувати теми для проектів не тільки лінгвістичного спрямування, а й загальнокультурного, природничого, історичного напрямів. Такий вид роботи розширює їхній кругозір, долучає до вивчення історії, культури, традицій свого народу.

Близьким до проектного методу є метод творчого навчання, який розвиває естетичне мислення, акумулює й удосконалює евристичні інновації. Студент творчо підходить до будь-якої наукової проблеми, вчиться узагальнювати, доводити свою правоту, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між досліджуваними поняттями, а також аналізувати здобуті результати.

З-поміж найбільш перспективних дидактичних засобів навчання, що забезпечують формування широкого кола компетенцій, виділяють кейс-метод, який виступає основним елементом технології кейс-стаді. Він передбачає аналіз і розв’язання реальних проблемних ситуацій, які зазвичай створює викладач, а спосіб її розв’язання витворюється під час спільної діяльності викладача і студентів. На думку вчених, вищим ступенем проблемності характеризується така ситуація, коли студент:

а) сам формує проблему;

б) сам знаходить спосіб її розв’язання;

в) розв’язує її;

г) сам контролює правильність цього рішення.

Ефективність технології кейс-стаді полягає в тому, що:

-         її застосування заміняє пасивний тип навчання, в якому студентові відводиться роль слухача, активним навчанням, де студент стає активним генератором творчих знань і конструктивних рішень;

-         ця технологія створює умови для перетворення знань із звичайної інформації, отриманої шляхом механічного заучування, на особистий досвід студентів;

-         за допомогою кейс-стаді формується уміння організовувати діяльність й обирати форми досягнення результатів, максимально використовуючи бажання і здібності.

Ще однією сучасною педагогічною технологією є технологія розвитку критичного мислення. Це система, спрямована на формування у того, хто навчається, аналітичного мислення. Мета технології – навчити такого сприймання навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, що отримує студент, можна розуміти, сприймати, порівнювати з особистим досвідом і на її основі сформулювати власне критичне судження.

Висновки. Отже, окресленні шляхи оптимізації навчального процесу під час вивчення дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» у вищому медичному навчальному закладі сприятимуть позитивному ставленню студентів до вивчення цього предмету, кращому засвоєнню знань, що в результаті підвищить їхній рівень професійного мовлення і культури мови в цілому.

Подальші дослідження форм і методів викладання української мови за професійним спрямуванням у вищих медичних навчальних закладах сприятимуть підвищенню комунікативної компетенції майбутніх фахівців-медиків.

Література:

1.                                                                                                                                                                                                                         Ковалëв В. И. Мотивы поведения и деятельность / Отв. ред. А. А. Бодалев. – М.: Наука, 1988. – 191 с.

2.                                                                                                                                                                                                                         Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста / Н. Б. Крылова. – М.: Высшая школа, 1990. – 142 с.

3.                                                                                                                                                                                                                         Педагогика и психология высшей школы. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 554 с.

4.     Тєлєжкіна О. Сучасні інноваційні технології навчання української мови у вищих навчальних закладах / О. Тєлєжкіна // Інноваційні технології в навчальному процесі: шляхи оптимізації викладання дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». – Харків, 2012. – С. 85-94.