Тимошенко
О. С.
Викладач
Національний технічний
університет України «Київський політехнічний інститут»
Жоден переклад не може бути абсолютно
точним, оскільки сама мовна система
приймаючої літератури за своїми об’єктивними даними не може досконало передати
зміст оригіналу.
Перш ніж перейти до розгляду
особливостей перекладу предметів побуту, слід визначити предмети, які до них
відносяться. Це:
1)
їжа, напої, побутові речі та інше; 2) одяг (включно: взуття, головні убори,
тощо) і прикраси: башмак, шкіряний околиш шапки, корона пера; 3) житло, меблі,
посуд; 4) транспортні засоби.
Переклад предметів побуту вимагає
особливо ретельного ставлення, тому що дуже важко підібрати відповідник, який
би був близький до оригіналу і зрозумілий для читача.
Наприклад, опис житла у романі «Айвенго»:
“Всі стіни були завішені вишивками, на
яких різноколірними шовками з домішкою золотих і срібних ниток були зображені
різні епізоди псового і соколиного полювання. Ліжко під пурпуровою запоною було
накрите багато вишитим покривалом” –
“The walls were covered with embroidered hangings, on which different- coloured silks,
interwoven with gold and silver threads, had been employed with all the art of
which the age was capable, to represent the sports of hunting and hawking. The
bed was adorned with the same rich tapestry, and surrounded with curtains dyed
with purple”.
Часто зустрічаються архаїзми, що
використовуються автором при описі одягу персонажів. Наприклад, слово robe, що позначалє одяг, жіноче плаття -
типове для романів В. Скотта. Те ж саме стосується і до слова array, що
означає наряд, одіяння. Архаїзм pall
вживається у творі для надання стилістичної різниці синонімічних слів, воно
позначає не звичайний одяг, плаття, а плаття з коштовного матеріалу, яке носили
знатні дами ‘velvet pall’ and silken
gear’.
Щодо характерних рис лексики В. Скотта,
наявність в оригіналі розгалуженої системи синонімів (напр.: dexter ‘скакун’,
gelding ‘мерин’, hackney ‘верховий або запряжний кінь’, особливо напівкровка’,
hors ‘кінь’, mere ‘кобила’, palfry ‘дамський верховий кінь’, rouncy ‘невисокий
кінь або кобила’, stot ‘невисокий породистий верховий кінь’) вимагає від
перекладача широкого використання синонімічних ресурсів мови перекладу.
Стилістично мотивоване використання автором
першотвору територіальних діалектизмів (напр., dreme ‘спати’, callen ‘звати’,
ham ‘дім’, wight ‘швидкий’) потребує функціональної компенсації мовою
перекладу; лексика першотвору, застаріла на час його створення (напр., fetys
‘красивий’, coy ‘скромний’, gent ‘ніжний’, hende –‘любчик’, tretys ‘гарний’),
має перекладатися відповідно до задуму автора стилістично маркованою лексикою
мови перекладу (із застосуванням архаїзмів, просторіччя тощо). Численні
історичні реалії оригіналу (напр., yeman ‘йомен’, frere ‘монах’-збирач’
frankeleyn ‘заможний землевласник’, reеve ‘управитель маєтку’, сhapeleyne
‘черниця, помічниця абатиси’, lymytour ‘монах-збирач’) мають передаватися в
перекладі таким чином, щоб зберегти історичний колорит, який вони надають
оригіналу, але водночас не ускладнювати процес сприйняття перекладу читачем.
Список використаної літератури:
1) Волченко И.М. Архаизмы и историзмы в составе фразеологических единиц
современного языка: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – К., 1995. – 19 с.
2) Долинин А. История, одетая в роман: Вальтер Скотт и его читатели. / А.
Долинин. – М. : Книга, 1988. – 320 с.
3) Коваленко О. В. Особенности функционирования исторических реалий в
исторических романах В. Скотта // Записки з романо-германської філології. –
Одеса, 2001. – Вип. 9. – С. 76 – 86.
4) Николаев П. А. Историзм в художественном творчестве и в литературоведении.
– М. : МГУ, 1983. – 366 с.
5) Скотт В. Айвенго. Пер. с англ. Е. Бекетовой. – М. : АСТ, 2003. – 476 с.