Право/8. Конституційне право

Масло Н.М.

Національний авіаційний університет, Україна

Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД БОЛГАРІЇ - ОРГАН КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ

Конституційне правосуддя є важливою складовою демократичної організації влади. Саме конституційний судовий контроль за правовим змістом нормативних актів є класичним проявом дії механізму стримувань і противаг, у процесі застосування якого Конституційний Суд має юридичну можливість активно впливати на правові акти законодавчої та виконавчої гілок влади. З огляду на це роль суддів, зокрема суддів Конституційного Суду Болгарії, у здійсненні державної політики повинна бути дієвою і впливовою.

Болгарія - парламентська республіка, єдина держава з місцевим самоврядуванням. Судова влада захищає права і законні інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Це система судових органів держави, які здійснюють правосуддя від імені народу. В країнах з романською правовою системою, до яких відноситься Болгарія конституційний контроль виділяється у самостійний інститут. [2]

Спеціалізованим органом конституційного контролю в Болгарії є Конституційний суд. Новий орган, невідомий раніше болгарському праву є спеціалізованим елементом конституційного контролю та стоїть окремо від усіх трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Статус даного органу регулює глава 8 Конституції. У ній не вказано, до якої з гілок влади відноситься суд, а його правовий статус визначається нормами 8 глави, яка слідує за главою про місцеве самоврядування.[3]

До компетенції Конституційного суду входить обов'язкове тлумачення Конституції, вирішення питань про неконституційність нормативних актів, вирішення спорів про компетенцію між Народними зборами, Президентом і Радою міністрів.

Відповідно до ст. 149 Конституції Болгарії Конституційний Суд виносить рішення у спорах про законність обрання президента та віце-президента, народного представника. Конституційний суд складається з дванадцяти суддів, одна третина яких обирається Народним зібранням, одна третина призначається Президентом і одна третина обирається на загальних зборах суддів Верховного касаційного суду і Верховного адміністративного суду. Мандат суддів Конституційного суду триває дев'ять років. Склад Суду оновлюється кожні три роки [1].

Рішення Конституційного суду приймає більшістю голосів всіх суддів. Компетенція Конституційного Суду встановлюється тільки конституцією, в поточному законодавстві ці норми бути присутні не можуть. Головне завдання діяльності Конституційного суду полягає у забезпеченні верховенства конституції. Його повноваження не можуть бути розширені або звужені шляхом видання закону, тобто для зміни компетенції даного органу необхідне внесення змін до конституції.

Акти Конституційного суду остаточні. Усі рішення Суду приймаються кваліфікованою більшість голосів з перевагою мінімум в 7 голосів та обов'язкові для всіх державних органів, юридичних осіб і громадян, також вони не можуть бути скасовані. Конституційний суд Болгарії не відноситься до жодної з гілок влади, а є органом, який здійснює тлумачення Конституції Болгарії та надає висновки щодо конституційності законів та підзаконних актів; Рішення є основними інструментами, через які Конституційний Суд вирішує питання та претензій щодо його компетенції. У резолютивній частині обґрунтування рішення опубліковують в "Офіційному віснику". Рішення є остаточними і обов'язковими для всіх державних органів, юридичних осіб і громадян. Вони вступають в силу через три дні після їх опублікування. Рішення, які мають індивідуальний характер (суперечка про вибори президента) вступають в силу у відповідності до нормативних актів - з моменту їх винесення судом.

Конституційний Суд забезпечує верховенство Конституції, дає висновок про відповідність Конституції укладених Республікою Болгарія міжнародних договорів по їх ратифікації, а також про відповідність законів загальноприйнятим, нормам міжнародного права і міжнародними договорами, за якими Болгарія є стороною. Він виносить рішення по спорах про законність обрання президента і віце-президента, встановлює обставини, при наявності, яких повноваження президента і віце-президента припиняються раніше, дає висновок про законність обрання депутата і законності виборів. [4]

Сьогодні в Болгарії склалися дещо специфічні відносини на міждержавному рівні з Грецією і Туреччиною. Греція розглядається болгарами як сусідня держава, яка найменше загрожує національній безпеці Болгарії. Контрастним є ставлення до Туреччини. Вона сприймається як найнебезпечніший сусід, який є джерелом зовнішньої загрози Болгарії, а також її європейській ідентичності. Туреччина виключається з європейської цивілізації, а болгарсько-турецький кордон вважається межею між двома різними і конфліктно співіснуючими світами. Тому є різке зростання суспільної потреби в допомозі суддівства та активність громадян у відстоюванні своїх прав і регулювання конфліктів. Сучасний європейський суд робить вагомий внесок у боротьбу зі злочинністю і зміцнення правопорядку, його діяльність сприяє вихованню у громадян поваги до закону і законності.

Викладене вище підтверджує, що Болгарія перебуває у стані очікування чергового етапу проведення судової правової реформи. Але перш ніж проводити реформування судової системи, треба чітко визначити цілі, які будуть досягнуті завдяки цим реформам. Їх метою мають стати створення належних правових умов, які б полегшували доступ громадян до системи судового вирішення суперечок та конфліктів, підвищили ефективність та прозорість діяльності судової влади, забезпечили реальні правові та інституційні гарантії охорони і захисту прав і свобод людини та громадянина. Фундаментом ефективної судової системи повинні стати принципи незалежності, доступності, верховенства права, справедливості та професіоналізму суддів.

Література

1. Закон про Конституційний суд // Държавен Вестник. 1991. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://constcourt.bg/LegalBasis#konstytutsyonnyyat_sъd_in_Bulgaria

2. Бутирський А.А. Судова система республіки Болгарія: зміст та особливості / А.А. Бутирський // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 188-193. — Бібліогр.: 17 назв.

3. Ігнатенко Г.В. Конституція Республіки Болгарії. Перев. Г.В. Ігнатенка // Правознавство. – 1992. - № 1.

4. Неновски Н. Конституционный Суд в Болгарии / Н. Неновски, М. Жабинска. - Государство и право. – 1993. - № 9.