Технічні науки/ 6. Електротехніка та радіоелектроніка.
К.т.н. Сєрий К.М.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний
інститут», Київ, Україна
Система визначення двомірних
координат положення вимірювального перетворювача на основі однієї оптичної
камери з ПЗЗ матрицею
Оптичні системи у складі оптичного об’єктиву та фотоприймача у вигляді двомірної матриці приладів з зарядовим зв’язком (ПЗЗ) у фокальній площині цього об’єктиву, знайшли широке застосування у різноманітній техніці. Перевагою подібних систем є можливість координатного зчитування оптичного зображення спроектованого об’єктивом на ПЗЗ - гратку.
Пошук максимально простої системи дистанційного визначення координат вимірювального перетворювача дефектоскопу привів нас до використання оптичних систем з фотоприймачем у вигляді двохмірної гратки, що дістала назву «прилад з зарядовим зв’язком» [1]. Нами була використана найпростіша оптична система на основі ПЗЗ – цифрова відеокамера, основним призначенням яких є відтворення в реальному масштабі часу оптичного зображення в різноманітних системах. В подібних камерах двомірна ПЗЗ має дискретність 100 і більше пікселів (елементів) на 1 мм.
Розроблена система визначення координат може використовувати всього
одну матрицю ПЗЗ [2]. Просторове
положення вимірювального перетворювача в межах просторового кута прийому світла
точкового джерела (світлодіоду з широкою діаграмою направленості), що
встановлюється на корпусі вимірювального перетворювача дефектоскопу, можемо визначити з допомогою однієї цифрової
відеокамери встановленої в площині паралельній базовій площини
(Рис.1.1).


Рис.1.1. Визначення просторових координат вимірювального перетворювача
за допомогою оптичної камери з ПЗЗ матрицею.
1 – матриця ПЗЗ, 2 – оптична проекція точкового джерела світла, яке розташоване на корпусі вимірювального перетворювача, 3 – координати центру оптичної проекції (a – вертикальна, b – горизонтальна), 4 – об’єктив,
5 – вимірювальний перетворювач дефектоскопу, Н – висота оптичної системи над поверхнею сканування.
Об’єктив цифрової відеокамери має коротку фокусну відстань F
в напрямку фотоприймача та довгу фокусну відстань
= (1 -1,5) м зі
сторони прийому випромінювань – в нашому випадку випромінювання точкового
джерела світла світлодіоду. Якщо відстань до цього випромінювача рівна фокусній
відстані, зображення світла згаданого випромінювача на полі двомірної ПЗЗ
цифрової відеокамери буде мати найменший діаметр d
. При відстані до
вимірювального перетворювача меншій за фокусну відстань, діаметр зображення
точкового джерела світла зростає до значення
[3, 4]. Таким чином відстань
від джерела
світла на корпусі вимірювального
перетворювача до об’єктиву становить:
. (1.1)
Використовуючи
визначене за (1.1) значення відстані D від джерела світла до центру лінзи
об’єктиву можемо скласти рівняння для визначення координат джерела
світла, якщо об’єктив оптичної камери і ПЗЗ матриця розташовані в площині
системи відліку
координат на висоті
над площиною
.
Виходячи з рис. 1.1., відстань
між точковим джерелом
світла на корпусі вимірювального перетворювача і положенням оптичної системи
над площиною координат
можемо знайти з
наступного співвідношення:
. (1.2)
Виходячи з (1.1) та (1.2) значення
становить:
. (1.3)
Значення
дає можливість
визначити координату
вимірювального
перетворювача з урахуванням геометричним даним рис.1.1:
. (1.4)
Координати
вимірювального
перетворювача знайдемо враховуючи відстань
(1.1) та координати
центру оптичної проекції а і b на ПЗЗ матриці:
![]()
(1.5)
При розташуванні ПЗЗ матриці в площині
паралельній
та на певній висоті
відносно площини
використовується лише
одна чверть площини матриці. Доцільно було б розвернути площину ПЗЗ матриці на
певний кут по відношенню до осей координат. При такому положенні матриці і
об’єктиву камери працювала б більша частина матриці, але алгоритми розрахунків координат
були б дещо ускладненими.
Загальним недоліком розглянутої системи
визначення координат вимірювального перетворювача є низька точність визначення
відстані до точкового джерела світла D. Реально при дискретності ПЗЗ-гратки у 100 пікселів на 1 мм
ця похибка може становити до 0,5 мм при відстані D
.
Література:
1. Давыдов В. Н. Фотоэлектрические МДП-структуры из узкозонных полупроводников / А. В. Войцеховский, В. Н. Давыдов. – Томск: Радио и связь, 1990. – 158 с.
2. Сєрий К.М. Безконтактне визначення координат вимірювального перетворювача дефектоскопу у процесі контролю / С.М. Маєвський, К.М. Сєрий //Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Прилади та методи неруйнівного контролю. – Харків: НТУ «ХПІ» - №14.- 2009.- С. 3-10.
3. Якушенков Ю. Г. Теория и расчет оптико-электронных приборов / Ю. Г. Якушенков. – М.: Машиностроение, 1989. – 189 с.
4. Ярославский Л. П. Цифровая обработка сигналов в оптике и голографии: введение в цифровую оптику / Л. П. Ярославский. – М.: Радио и связь, 1987. - 280 с.