Секція „Ресурсоведення та інтродукція рослин”

Житарюк Ю.А.

ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 м. Чернівці

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК ”ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ”: ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Оскільки Україна прагне до євроінтеграції, то природно постає потреба у ознайомленні європейської спільноти з її визначними місцями, в яких збережено певні ресурси відповідного краю й реалізується їх інтродукція. Саме одним із них є національний природний парк ˮПодільські Товтриˮ.

Національний природний парк ˮПодільські Товтриˮ створений за указом Президента України № 474/96 від 27 червня 1996 року на основі природоохоронних об’єктів різного рангу та унікальних історико-культурних комплексів центральної частини південно-східного Поділля, зокрема Товтрового горбогірного кряжу й Кам’янецького каньйонового Придністров’я. Сьогодні це найбільший в Україні й другий за площею в Європі національний природний парк – його загальна площа становить 261316 га, з яких 3081,5 га надані парку в постійне користування [1].

Парк розташований на території трьох адміністративних районів Хмельницької області: він повністю охоплює Кам’янець-Подільський район, значну частину Чемеровецького і невелику частину Городоцького районів. Загальна протяжність території парку з північного заходу на південний схід становить 140 км. У північній і центральній частині території розташований основний масив Товтрової гряди, для південної частини характерна наявність унікального геоморфологічного комплексу – Дністровського каньйону з каньйонами лівобережних приток Дністра.

Парк репрезентує один з трьох найкрупніших центрів ендемізму в Україні (два інші – півострів Крим та Карпати) – тут сконцентровано найбільше серед природоохоронних територій країни число ендеміків і реліктів.

За фізико-географічним районуванням територія парку належить до лісостепової зони. Більша частина парку розташована в Західно-Подільській лісостеповій області (фізико-географічні райони Товтрового кряжу й Західно-Подільського Придністров’я), невелика частина (південно-східна) належить до Придністровсько-Подільської лісостепової області (район Могилівського Придністров’я).

За геоботанічним районуванням територія парку знаходиться у двох геоботанічних областях: Європейській широколистянолісовій та Європейсько-Сибірській лісостеповій. До першої належить невелика частина території на південному сході, розташована в межах Новоушицько – Муровано-Куриловецького району дубово-грабових і дубових лісів субсередземноморського характеру Вінницького (Центрально-Подільського) округу Подільсько-Бесарабської підпровінції, Східноєвропейської провінції.

Значна частина території знаходиться в межах іншої області, зокрема, переважно, у межах Городоцько-Дунаєвецького району грабово-дубових і дубових лісів, і, фрагментарно, Волочисько-Антонінського району лучних степів, остепнених лук та евтрофних боліт Теофіпольсько-Ярмолинецького (Північноподільського) округу і Бучацько-Борівського району дубово-грабових і дубових лісів субсередземноморського характеру Тернопільського округу Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції.

До водних ресурсів регіону відносяться води річок, водосховищ, ставків та підземні води. Основна частина водних ресурсів зосереджена в річкових системах. Це річки, які перетинають Товтровий кряж в меридіональному напрямку з півночі на південь. Одні з них течуть на південь (Збруч, Жванчик, Мукша, Тернава, Студениця, Ушиця ), інші у центральній частині області – на схід (Південний Буг, Случ, Хомора), в північній частині – на північ (Горинь і Корчик). Деякі з південних рік, врізаючись у товтровий кряж, утворюють круті звиви – меандри, мальовничі каньйоноподібні долини. До них відносять річки Збруч, Жванчик, Смотрич, Тернава та інші. Вони впадають у р. Дністер [2].

Особливості орографії та вигідне географічне положення території парку (пасмо невисоких гір, піднімаючись на 30-50 м над довкіллям, досягаючи абсолютних висот 350-400 м, з північного заходу на південний схід 90 – кілометровим валом захищає регіон Середнього Придністров’я від переважаючих холодних північних вітрів), лісистість створюють в цій місцевості особливі мікрокліматичні умови, що сприятливо впливають на кількість опадів та температурний режим.

До багатств генофонду флори судинних рослин цієї території слід віднести десятки видів декоративнолікарських, вітаміноносних, плодово-ягідних, медоносних, кормових, декоративноквітучих, фітонцидних та інших корисних рослин. В умовах повноцінного функціонування державного природного національного парку при дотриманні природоохоронного режиму популяції згаданих рослин стануть безцінною скарбницею природного генофонду рідкісних та корисних видів фітобіоти, цінним джерелом насіннєвого матеріалу для їх відновлення, розширення їх природних масивів.

Література

1. Абдулоєва О. С. Лучно-степова рослинність еродованих схилів Придністров’я (Національний парк «Подільські Товтри») в аспекті їх охорони / Абдулоєва О.С., Дідух Я.П. // Укр. фітоцен. зб. – 1999. – Сер. А. – Вип. 3 (14). – С. 10 – 36.

2. Заповідні парки Хмельниччини. – Львів : Каменяр, 1970. – 150 с.

3. Ковальчук С. І. Природні цінності Національного природного парку ˮПодільські Товтриˮ / Ковальчук С. І., Любінська Л. Г., Матвєєв М. Д. – Кам’янець-Подільський, 1999. – 87 с.