Економічні науки/10.Економіка підприємства

студ. Ковнацька І.М., студ. Костенко Н.С.

Житомирський державний технологічний університет

Особливості формування власного капіталу на підприємствах, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність

На сьогодні вирішення проблем управління власним капіталом як основним джерелом  ефективної діяльності підприємства є ключовим. Саме власний капітал виступає основою створення, функціонування й розвитку підприємства, фактором його фінансової стійкості. Його величина дозволяє  підприємству адекватно оцінити свої можливості, виявити потенціал при конкурентній боротьбі, забезпечити виконання зобов’язань перед закордонними партнерами [1;2].

Відповідно до НП(С)ПО 1, власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Ця частка є основою фінансово–економічної бази підприємства, яка використовується для організації власної безперервної та стабільної господарської діяльності.

Для більшості кредиторів власний капітал є показником відповідальності і стабільності підприємства. Чим більший власний капітал і менша кредиторська заборгованість, тим кращі стосунки у підприємства з партнерами.

Зауважимо, що формування власних фінансових ресурсів суб’єкта господарювання здійснюється з внутрішніх та зовнішніх джерел.  Серед внутрішніх джерел виокремимо: прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (забезпечує приріст власного капіталу, ріст ринкової вартості підприємства); амортизаційні відрахування (особливо на підприємствах із високою вартістю власних основних засобів і нематеріальних активів. Є засобом реінвестування, не змінюючи суми власного капіталу) [2;3;5].

Серед зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів розрізняють: додатковий пайовий капітал (додаткові внески у зареєстрований (пайовий) капітал); акціонерний капітал (шляхом додаткової емісії та реалізації акцій); безоплатна фінансова допомога; безплатно передані підприємству матеріальні та нематеріальні активи тощо [2;3;4].

Безперечним є той факт, що формування фінансових ресурсів будь-якого підприємства може здійснюватися за рахунок як  власних, так і запозичених коштів.

Загальна сума фінансових ресурсів підприємства складається з наступних складових елементів [3;5]:

І. Власний капітал (зареєстрований капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток));

ІІ. Забезпечення майбутніх витрат та платежів;

ІІІ. Довгострокові зобов'язання;

ІV. Поточні зобов'язання.

При цьому, величина власного капіталу буде  визначатися як сума його складових елементів:  зареєстрованого (пайового) капіталу (вартість активів, що  зафіксована в установчих документах); додаткового капіталу (сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість); резервного капіталу (сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства);  нерозподіленого прибутку (непокритого збитку); неоплаченого капіталу (сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу); вилученого капіталу (фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників); забезпечень майбутніх витрат і платежів; цільового фінансування і цільових надходжень [3;5].

Відображений в балансі підприємства власний капітал є показником відповідальності та захистом кредиторів від можливих втрат капіталу.

До того ж, чим більший показник власного капіталу, тим краще захищеним є підприємство від впливу негативних факторів, бо за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства.

Внески у власний капітал можуть використовуватися і для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, погашення заборгованості за позиками. Аби захистити корпоративні права власників та ефективного розподіляти фонди підприємства,  власний капітал може слугувати й базою для нарахування дивідендів і розподілу майна.

Важливо відмітити, що власний капітал фінансує ризикові проекти при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, під які майже не реально залучити кошти сторонніх інвесторів.

Отже, сьогодні економічна ситуація в Україні характеризується відкритістю для активної співпраці із закордонними партнерами. Тому кожному суб’єкту господарювання варто зосереджувати свою увагу на ефективному управлінні власним капіталом, щоб сформувати достатній розмір останнього, що стане підгрунтям для довіри серед інвесторів, закордонних та вітчизняних постачальників й споживачів.

 

Література:

1.  Гаркуша О.О. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Автореф. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://masters.donntu.edu.ua/2003/fem/garkusha/diss/index.htm

2.  Горбатенко А.А. Особливості формування власних фінансових ресурсів підприємств в Україні // Економічний вісник Переяслав – Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди. – 2010. – Випуск № 15/1. – С. 195-201.

3.  Кадацька А.М. Сутність власного капіталу підприємства / А.М. Кадацька // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2014. – № 4 (59). – С. 153-156.

4.  Катан Л.І. Фінансові ресурси підприємства та особливості їх формування / Л. І. Катан // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. – 2014. – № 6. – С. 38-44.

5.  Ксьондз С.М. Формування власного капіталу на вітчизняних підприємствах / С.М. Ксьондз // Вісник Хмельницького національного університету. – 2014. – № 4. – С. 131-134.