Філологічні науки

Томка І.Є.

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет»

Семантичні та термінотворчі аспекти суфіксів –ien, -ose,

- ite,- ome у французькій фаховій мові медицини

Медицина невпинно розвивається і тому з’являються нові терміни, які функціонують у всіх мікросистемах медичних термінів. Останнім часом видаються нові термінологічні словники, які мають мету упорядкувати сучасну медичну термінологію з урахуванням найновіших досягнень і таким чином полегшити комунікацію фахівців.

Через відсутність однакових принципів і засобів створення медичної термінології нерідко з’являються неточні терміни, що, як відомо, ускладнює вивчення медичної літератури французькою мовою. У зв’язку з цим перед лінгвістами постає завдання вивчення медичної термінології та засобів її створення.
Джерелом виникнення медичних похідних термінів у французькій мові є створення нових термінів, але на базі існуючих основ. Велика кількість медичних французьких термінів утворено від грецьких і латинських коренів. Провідна роль грецької і латинської мов пояснюється історичними причинами, унікальним впливом античної цивілізації на розвиток європейської науки загалом та медицини зокрема. І сьогодні у країнах європейського і американського регіонів старогрецька і латинська мови традиційно визнаються основним джерелом поповнення медико-біологічної терміносистеми. Відомо також, що більша маса медичних термінів відноситься до категорії іменників, для яких основним методом словотвору є суфіксація і префіксація.
Питання про продуктивність суфіксального словотворення привертає увагу багатьох дослідників сучасної французької мови. Проте, ознайомлення з відповідною літературою показує, що питання про утворення медичних термінів за допомогою суфіксів майже не ставилося лінгвістами. Тільки в роботі Е.Пішона, присвяченій принципам суфіксації у французькій мові, порушується питання про утворення медичних термінів за допомогою суфіксів: -ose, -ome і тощо [2]. У цій роботі автор зазначає два типи деривації: dérivation fabricative i dérivation spontanée.

Деривація, «заздалегідь обдумана» (dérivation fabricative), думка Пішона полягає в тому, що вчений-фахівець свідомо дає найменування певному науковому поняттю. Деривація, яка раптово виникла у мові, спонтанна (dérivation spontanée), на думку Пішона, відбувається спонтанно в процесі спілкування, причому він підкреслює, що спеціалізація суфіксів у медицині, хімії та інших науках вимагає певного тлумачення, тому ці словотвірні елементи, використовувані для освіти наукових термінів, не можуть бути такі численні, як в спонтанній деривації. Внаслідок цього, Пішон звертає увагу тільки на спонтанну деривацію.

З висновком Пішона можна не погодитися. Справді, словотвірні елементи, які використовуються при створенні, наприклад, медичних термінів, дійсно не настільки численні, як в загальнонародній мові і їх специфіка дещо інша, але це не означає, що ними не слід займатися, так як в медицині вони є живими, продуктивними і важливими.

Словотвірні значення суфікса не є, як відомо, самостійним, а залежить від семантики похідного слова. Лінгвісти вважають, що суфікс набуває певне значення тільки тоді, коли він застосований до будь-якої основи, а не існує сам по собі.

У працях Г.О. Винокура знаходимо такі рядки: «Ніякий суфікс сам по собі не має значення в тому сенсі, в якому ми говоримо про значення основ. Він володіє значенням тільки в тій мірі, в якій він змінює значення первинної основи в значення похідної основи, вносить в значення першої ту чи іншу модифікацію» [5].

Такy ж думку можна прослідкувати у А.А. Реформатського: «Афікси – це морфеми з граматичним значенням. Афікси не існують в мовах поза словами, вони супроводжують корінь, служачи для створення і словозміни». «Суфікси – це постафікси з дериваційним значенням» [6].

У такому випадку, яке значення суфікса, взятого ізольовано від твірної основи? Розглянемо, наприклад, суфікс –ien. Даний суфікс може утворити як іменники зі значенням діяча від іменників, так і відносні прикметники від загальних іменників.

Наприклад: crane (череп), m – crânien (черепний); pharmacie, f (фармація) – pharmacien, m (фармацевт); abactérien – стерильний; aide-chirurgien, m – асистент під час операції; atloїdien – який відноситься до атланту; amicrobien –безбактеріальний; antiparkinsonien, m – протипаркінсонічний засіб; choledocien – який відноситься до холедоху; clinicien, m – клініцист; dysendocrinien – який відноситься до порушення функцій ендокринних залоз; dysthyroїdien, m – хворий з порушенням функції щитоподібної залози; généticien, m – генетик; génien – підборідний; leptorhinie, f (вузьконосість) – leptorhinien (вузьконосий, тонконосий); métatarse, m (плесно) – métatarsien (плесновий); microbe, m (мікроб) – microbien (мікробний); obstétricien, m – акушер-гінеколог; omnipraticien, m – лікар загальної практики pharmacie, f (фармація) – pharmacien, m (фармацевт) тощо [7]. Таким чином, значення суфікса виступає лише в процесі словотворення, тобто у результаті з’єднання певного лексичного значення виробленої основи і категоріального значення суфікса. Один суфікс має одне граматичне значення, але може мати кілька словотворчих значень. Наприклад, суфікс –ose (від грец. –osis) є словотворчим елементом іменників жіночого роду від інших іменників. Цей суфікс має одне граматичне значення і кілька словотворчих значень.

Входячи до складу медичних термінів, суфікс –ose має такі значення [3]:

1. Хвороба незапального характеру, наприклад: nephrosclérose f -нефросклероз; aortosténose f – звуження (стеноз) аорти; arthrose f – артроз (хронічне дистрофічне захворювання суглобів); cardioangiosclérose f – кардіосклероз (у людей похилого віку); colposténose f – стеноз піхви; foetose f – фетоз (загальна назва незапальних хвороб плоду); hémarthrose – скупчення крові в порожнині суглоба тощо [7].

2. Хворобливий стан в результаті якогось недоліку або колишньої хвороби, наприклад: amphiarthrose f – малорухливий суглоб, симфіоз; anastomose f – анастамоз, з’єднання; artérionécrose f – (артеріо) некроз, змертвіння стінок артерій; candidose f – кандидоз; cardioptose f – опущення серця; dysarthrose f – дизартроз (хибний суглоб); endocrinose f – порушення діяльності ендокринних залоз; hémochromatose f – порушення обміну пігментів, які містять залізо тощо [7].

3. Збільшення або зменшення чого-небудь, наприклад: athyréose f – відустність щитоподібної залози; chéloіdose f – келоїдоз (чисельні колоїди); chlorose f – хлороз (залізодефіцитна анемія); choléstérose f – холестероз (патологічне відкладання холестерину у тканинах); érythroblastose f – еритробластоз (збільшення кількості еритробластів); gliose f – гліоз (розростання невроглії); agranulocytose f – агранулоцитоз (лейкопенія і зникнення гранулоцитів під час септицемії); hyperalbuminose f – гіперпротеінемія(підвищений вміст білка в крові); plasmocytomatose f – наявність численних плазмоцитом тощо [7].

4. Загальний хворобливий стан одного будь-якого органу або всього організму, наприклад: lipomatose f – велика кількість ліпом; amylose f – амілоідоз,амілоїдна дистрофія; angiochondromatose f – ангіхондроматоз; arthrogrypose f – артрогрипоз (вроджені контрактури суглобів); chondromatose f – хондроматоз,хвороба Ольє; dysostose f – дизостоз (аномалія розвитку скелета); acrocyanose f – акроцианоз (асфіксія периферичних частин тіла з посинінням вух, носа, пальців рук і ніг) тощо [7].

5. Деформація хребта внаслідок рахіту, туберкульозу, остеомієліту та інших захворювань, наприклад: cyphose f – кіфоз, викривлення хребта з утворенням горба; cervicarthrose f – цервікартроз (артроз шийних хребців); cyphoscoliose f – кіфосколіоз; discarthrose f – діскартроз тощо [7].

Часто цьому суфіксу передує назва тієї речовини, яка викликає хворобу, наприклад: anthracose f ‘антракоз, відкладення в тканинах організму вугільного пилу’ (від грец.Anthrax ‘вугілля’); fluorose f – флюороз (хронічна інтоксикація флюром); asbestose f – азбестоз, азбестовий пневмоконіоз [4].

Мабуть, найпродуктивнішим в освіті медичних термінів є суфікс грецького походження –ite. Е.Пішон наголошував: «Лікар, який бажає дати назву запалення грудної залози, повинен пам’ятати, що в його розпорядженні є суфікс –ite (f), який служить для позначення запального процесу» [2].

Хвороби, які мають у своїй основі запальний характер, позначалися зазвичай терміном, який складався з анатомічної назви ураженого органу(центральна частина терміна) і суфікса –ite (-itis). Наприклад: anastomosite f – анастомозит (запалення в ділянці штучного анастамоза); angéite f – ангіїт, васкуліт (запалення стінок кровоносних судин); angiocholite f – холангіт, ангіохоліт (запалення жовчних протоків); antrite f – (ото)антрит (запалення слизової оболонки печери соскоподібного відростка); antrosalpingite f – антросальпингіт (сухий хронічний отит середнього вуха); aortite f – аортит (запалення аорти, частіше інфекційне); aponévrosite f – апоневрози (запалення апоневроза); arthrite f – артрит (запалення суглоба); bulbite f – бульбіт (алергічне запалення цибулини дванадцятипалої кишки); bursite f – бурсит (запалення синовіальної сумки); cervicite f – цервіцит (запалення шийки матки); cholécystite f – холецистит (запалення жовчного міхура); achilléite або achillobursite f – ахілобурсит (запалення слизової сумки п’яткового сухожилля; acropolyarthrite f – акрополі артрит (поліартрит, що уражає дистальні відділи кінцівок); adénite f – (лімф) аденіт (запалення лімфатичних вузлів); gingivoglossite f – запалення ясен і язика тощо [7]. Але слід зазначити, що якщо запальний процес вражав оболонку органу, то клінічний термін отримував приставку péri- «близько, навколо». Наприклад: périhépatite f – запалення капсули печінки; périadénite f – періаденіт (запалення тканин, які оточують лімфатичний вузол); péribronchite f – перібронхіт (запалення тканин навколо бронхів); périchondrite f – перихондрит (запалення охрястя); périencéphalite f – запалення кори головного мозку і м’якої мозкової оболонки; périostite f – періостит (запалення окістя) тощо [7].

Якщо запальний процес вражав середину органу, то клінічний термін отримував приставку endo- «всередині». Наприклад : endocardite f – запалення внутрішньої оболонки серця; endartérite f – ендартеріїт (запалення внутрішньої оболонки артерії); endocolite f – запалення слизової оболонки ободової кишки; endolymphite f – запалення ендотелію лімфатичних судин; endomyopéricardite f – панкардит (запалення всіх шарів стінок серця) тощо [7]. Отже, одним клінічним терміном позначається не тільки те, що в даному конкретному органі виник запальний процес, а й відзначено, в якій частині органу або біля нього виник процес [1].

Суфікс –ome (від грец. -ôma) утворює іменники чоловічого роду від інших іменників. Він входить до складу термінів, що позначають пухлини. Назва пухлини складається з основної частини (кореня), що вказує на тканину новоутворення, тобто на морфологічний характер пухлини і суфікса –ome. Наприклад: acanthome, m – акантома, шкірний рак; acanthose, f – акантом (патологічне потовщення остистого або слизового шару шкіри); acervulome, m – ацервулома, мозкова пухлина з кальцифікатами; angiochondrome, m – ангіохондрома; angiofibrosarcome, m – ангіофібросаркома; astrocytome, m – астроцитома (пухлина, яка виникає із гліозних клітин сірої речовини мозку); chémodectome, m – хемодектома, пухлина яремного гломусу; chondrome, m – хондрома, хрящова пухлина; comédocarcinome, m – вугревидний рак молочної залози; cystome, m – кістома, кістозна пухлина; dentinome, m – дентинома, одонтогенне новоутворення; éléidome m – підшкірна пухлина,яка виникає внаслідок масляних ін’єкцій (камфори, вісмуту); entérokystome, m – вроджена пухлина тонкої кишки; hémangiome, m – гемангіома (доброякісна пухлина із кровоносних судин); ostéome, m – пухлина, що складається з кісткової тканини; lipome, m – доброякісна пухлина, яка складається з жирової тканини тощо [7]. Е.Пішон пише про цей суфікс: «З моменту його появи він загальновизнано використовується для творення найменувань пухлин в патолого-анатомічному значенні цього слова, шляхом його приєднання до кореня іменника, що позначає ту тканину, в якій утворюється пухлина».

Маючи в пам’яті анатомічний і фізіологічний термін і вдивляючись в значення кореня, в основи складних слів,приставки і суфікси, студент-медик легше зрозуміє діагностичний сенс багатьох клінічних французьких термінів.

Сучасна лінгвістика характеризується стрімким зростанням інтересу до медичної термінології, зокрема, важливе значення мають проблеми перекладу у галузі медицини. Медична термінологічна лексика як складова мовної системи постійно змінюється за рахунок появи нових лексем та змін у структурі, її інтенсивний розвиток зумовлює виникнення нових термінів, наповнює новим змістом уже існуючі.

Отже, розвиток мови обумовлений в значній мірі розвитком її словотворчої системи, становленням нових словотворчих моделей слів, зміною тих, що існують, збільшенням або зменшення їх продуктивності і багатьма іншими чинниками словотворчого процесу.

Література:

1. Бергер М.Г. Лингвистические требования к термину. – РЯШ, 1965. – С. 68.

2. Pichon E. Les principes de la suffixation en français. – Paris, 1942. – P. 6 - 10.

3. Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К.: Наукова думка, 1996. – С. 580 - 660.

4. Косуба Р.Б., Кучер В.І. Основи медичної рецептури: посібник для викладачів, студентів, лікарів та фармацевтів. - Чернівці, 2000. – 135 с.

5. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию. – «Избранные работы по русскому языку». М., 1959, стр. 425.

6. Реформатский А.А. Введение в языкознание. М., 1955, стр. 207 - 208.

7. Французско - русский медицинский словарь. - 2-ое изд., испр. - Ок. 56000 терминов. - М.: РУССО, 2000. – 672 с.