Біологічні науки / Структурна ботаніка і
біохімія рослин
Студентка ОКР спеціаліст Пантилиймон
І.А.,
к.б.н. Рогач В.В., к.с-г.н. Рогач
Т.І.
Вінницький
державний педагогічний університет, Україна
Вплив
стимуляторів росту на динаміку накопичення різних форм азоту в рослин томатів
Регуляція онтогенезу рослин за допомогою
синтетичних стимуляторів є перспективним напрямком аграрної науки [1].Томати
– важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Його плоди багаті
на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. [3].
Важливим з точки зору вивчення
процесів росту і розвитку є перерозподіл азотовмісних сполук між органами
рослини в процесі вегетації за дії стимуляторів росту на культурі томату [1].
У 2013 р. дослідження проводили на
насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини
сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами
росту 1-НОК, ГК3 та 6-БАП. Площа
дослідних ділянок 33 м2, повторність п’ятикратна. Вміст різних форм
азоту визначали методом К’єльдаля
[4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми
“STATISTICA – 6,1” [2].
Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту томатів під
впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі
різних форм азоту (рис.).
Нами встановлено, що застосування
стимуляторів росту посилювало відтік азотовмісних сполук із коренів рослин
томатів на та накопичення їх в другій половині вегетаційного періоду.
Натомість, у контролі протягом вегетації вміст загального азоту постійно
зростав за рахунок білкової форми.
В цілому вміст загального азоту в рослин оброблених стимуляторами росту
був меншим ніж у контролі. Найбільш чітко це спостерігалося при
![]()
![]()
застосуванні 1-НОК та 6-БАП. За
дії препаратів на кінець досліджуваного періоду вміст білкового та небілкового
азоту відповідно зменшувався на 18 і 75% та 4 і 31%. При застосуванні ГК3 вміст білкового азоту
зростав на 8%, а небілкового зменшувався на 23%.
Провівши аналіз динаміки
накопичення азотовмісних сполук у стеблах дослідних рослин нами встановлено, що
протягом вегетації спостерігався зменшення вмісту усіх форм азоту, як у контролі,
так і у досліді. На кінець досліджуваного періоду вміст білкового азоту після
обробки 1-НОК зростав на 19%, за
дії ГК3 був близьким
до контролю, а при застосуванні 6-БАП
був меншим на 7% у порівнянні з контролем.
За результатами наших досліджень
встановлено, що протягом вегетації відбувалося зменшення усіх форм азоту у
листках рослин томатів, як у контролі, так і у дослідних варіантах. За дії
стимуляторів росту протягом вегетаційного періоду відбувалося зменшення вмісту
загального азоту переважно за рахунок небілкової його форми. На початок фази
активного карпогенезу після обробки стимуляторами росту 1-НОК, ГК3
та 6-БАП вміст небілкового азоту
у листках дослідних рослин зменшувався відповідно на 80, 74, 57%. В цей же час
частка білкового азоту зменшувалася на 2, 6, 13%.
На нашу думку, швидке перетворення
небілкового азоту на білковий та зменшення білкового азоту в листках, вказують
на посилене формування листкового апарату у рослин, що зазнали впливу стимуляторів
та посилений відтік білків до плодів, які активно формуються у цей час.
Дослідивши
вмісту різних форм азоту в процесі формування плодів нами встановлено, що
обробка препаратами зменшувала вміст усіх форм азоту протягом усього періоду
досліджень. На нашу думку, це пов’язано з посиленою реутилізацією різних форм
азоту для формування плодів, яких на оброблених стимуляторами росту рослинах
закладалося більше ніж у контролі. Зокрема при застосуванні 1-НОК вміст білкового азоту
зменшувався на 7%, а небілкового на 6%. За дії ГК3 показники відповідно зменшувалися на 29% і 2%, а
після обробки 6-БАП на 28 % і
18%.
Таким
чином, найбільш швидка реутилізація небілкового азоту у білковий та
використання білкового азоту для формування плодів спостерігалася при обробці
рослин ГК3. Дещо
меншою була інтенсивність вказаних процесів при застосуванні 6-БАП і 1-НОК.
Позитивною була і динаміка
формування плодів на рослині за дії стимуляторів росту. На 40-й день після
обробки при застосуванні 1-НОК росту
кількість плодів на рослині перевищувала контрольний варіант на 40%. Після
обробки ГК3 кількість
плодів на рослині зростала на 60%. 6-БАП
підвищував кількість плодів на 26%.
Таким чином, посилене навантаження
рослин урожаєм під впливом і стимуляторів росту інтенсифікувало гідроліз білків
та відтік азотмістких сполук з вегетативних органів рослини до плодів, що формуються.
Найбільш ефективним в даному випадку виявилося застосування ГК3.
Отже, перерозподіл азотомістких
сполук між вегетативними та генеративними органами в бік останніх зумовило
зростання кількості плодів на рослині, а накопичення різних форм вуглеводів у
плодах забезпечувало зростання їх маси, що повинно стати передумовою
покращення урожайність культури
томатів.
Література
1.
Вплив N-оксидів
піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А.
Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т.
32, № 5. – С. 394-400.
2.
Казаков Є. О.
Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О.
Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
3.
Кружилин
A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972.
С.144.
4.
Починок Х. Н.
Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка,
1976. – 334 с.