Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Пантилиймон І.А.,

к.б.н. Рогач В.В., к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту на динаміку накопичення різних форм азоту в рослин томатів

Регуляція онтогенезу рослин за допомогою синтетичних стимуляторів є перспективним напрямком аграрної науки [1].Томати – важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Його плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. [3].

Важливим з точки зору вивчення процесів росту і розвитку є перерозподіл азотовмісних сполук між органами рослини в процесі вегетації за дії стимуляторів росту на культурі томату [1].

У 2013 р. дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту томатів під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту (рис.).

Нами встановлено, що застосування стимуляторів росту посилювало відтік азотовмісних сполук із коренів рослин томатів на та накопичення їх в другій половині вегетаційного періоду. Натомість, у контролі протягом вегетації вміст загального азоту постійно зростав за рахунок білкової форми.

В цілому вміст загального азоту в рослин оброблених стимуляторами росту був меншим ніж у контролі. Найбільш чітко це спостерігалося при

застосуванні 1-НОК та 6-БАП. За дії препаратів на кінець досліджуваного періоду вміст білкового та небілкового азоту відповідно зменшувався на 18 і 75% та 4 і 31%. При застосуванні ГК₃ вміст білкового азоту зростав на 8%, а небілкового зменшувався на 23%.

Провівши аналіз динаміки накопичення азотовмісних сполук у стеблах дослідних рослин нами встановлено, що протягом вегетації спостерігався зменшення вмісту усіх форм азоту, як у контролі, так і у досліді. На кінець досліджуваного періоду вміст білкового азоту після обробки 1-НОК зростав на 19%, за дії ГК₃ був близьким до контролю, а при застосуванні 6-БАП був меншим на 7% у порівнянні з контролем.

За результатами наших досліджень встановлено, що протягом вегетації відбувалося зменшення усіх форм азоту у листках рослин томатів, як у контролі, так і у дослідних варіантах. За дії стимуляторів росту протягом вегетаційного періоду відбувалося зменшення вмісту загального азоту переважно за рахунок небілкової його форми. На початок фази активного карпогенезу після обробки стимуляторами росту 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП вміст небілкового азоту у листках дослідних рослин зменшувався відповідно на 80, 74, 57%. В цей же час частка білкового азоту зменшувалася на 2, 6, 13%.

На нашу думку, швидке перетворення небілкового азоту на білковий та зменшення білкового азоту в листках, вказують на посилене формування листкового апарату у рослин, що зазнали впливу стимуляторів та посилений відтік білків до плодів, які активно формуються у цей час.

Дослідивши вмісту різних форм азоту в процесі формування плодів нами встановлено, що обробка препаратами зменшувала вміст усіх форм азоту протягом усього періоду досліджень. На нашу думку, це пов’язано з посиленою реутилізацією різних форм азоту для формування плодів, яких на оброблених стимуляторами росту рослинах закладалося більше ніж у контролі. Зокрема при застосуванні 1-НОК вміст білкового азоту зменшувався на 7%, а небілкового на 6%. За дії ГК₃ показники відповідно зменшувалися на 29% і 2%, а після обробки 6-БАП на 28 % і 18%.

Таким чином, найбільш швидка реутилізація небілкового азоту у білковий та використання білкового азоту для формування плодів спостерігалася при обробці рослин ГК₃. Дещо меншою була інтенсивність вказаних процесів при застосуванні 6-БАП і 1-НОК.

Позитивною була і динаміка формування плодів на рослині за дії стимуляторів росту. На 40-й день після обробки при застосуванні 1-НОК росту кількість плодів на рослині перевищувала контрольний варіант на 40%. Після обробки ГК₃ кількість плодів на рослині зростала на 60%. 6-БАП підвищував кількість плодів на 26%.

Таким чином, посилене навантаження рослин урожаєм під впливом і стимуляторів росту інтенсифікувало гідроліз білків та відтік азотмістких сполук з вегетативних органів рослини до плодів, що формуються. Найбільш ефективним в даному випадку виявилося застосування ГК₃.

Отже, перерозподіл азотомістких сполук між вегетативними та генеративними органами в бік останніх зумовило зростання кількості плодів на рослині, а накопичення різних форм вуглеводів у плодах забезпечувало зростання їх маси, що повинно стати передумовою покращення урожайність культури томатів.

Література

1. Вплив N-оксидів піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А. Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т. 32, № 5. – С. 394-400.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.