Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Міхнова О.В.,

к.б.н. Рогач В.В., .к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив інгібіторів росту на динаміку накопичення вуглеводів у рослин томатів сорту Бобкат

Одним із важливих напрямків сучасної фізіології рослин є оптимізація продукційного процесу за допомогою біологічно активних речовин. Як регулятори росту рослин досить часто застосовують ретарданти [1].

Відомо, що ці речовини впливають на характер донорно-акцепториних відносин у рослині через перебудову їх асиміляційного апарату, зміну габітусу, співвідношення мас органів, появу нових атрагувальних центрів [1].

Важливою овочевою культурою є томати. Вони багаті на вітаміни, пектини, каротиноїди, органічні кислоти. Це зумовлює високі смакові, дієтичні та лікувальні властивості томатів [3]. Тому, доцільно вивчити вплив ретардантів на накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у органах рослин томатів, як елементів, що формують продуктивність культури.

У вегетаційний період 2014 року дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Гобанівка Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна [2]. Загальний вміст цукрів та крохмалю визначали йодометричним методом за Х.М. Починком [4]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [3].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту томатів під впливом ретардантів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм вуглеводів у органах дослідних рослин (рис.).

Аналіз динаміки накопичення цукрів у корінні томатів сорту Бобкат вказує на те, що в процесі вегетації відбувається відтік вуглеводів від кореня

переважно за рахунок редукуючих форм цукрів та крохмалю. Обробка рослин ретардантами уповільнювала процеси відтоку вуглеводів. Так, на кінець періоду досліджень вміст редукуючи цукрів у корені за дії 2-ХЕФК перевищував контроль на 11%, при застосування EW-250 показник зростав на 17%, а після обробки ССС-750 на 9%. Відтік крохмалю із коріння рослин оброблених інгібіторами росту також уповільнювався. На кінець проведення досліджень спостерігалося зростання вмісту полісахариду у корінні дослідних рослин після обробки 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 відповідно на 2, 5 та 9%.

Провівши аналіз динаміки накопичення вуглеводів у стеблах рослин томатів, констатуємо факт відтоку суми цукрів та крохмалю. Причому за дії ретардантів відтік цукрів відбувався більш інтенсивно ніж у контролі. Зокрема, на початок фази карпогенезу вміст редукуючих цукрів у стеблах томатів оброблених EW-250 зменшувався на 26%, а сахарози на 20%. За дії ССС-750 показники відповідно зменшувалися на 15 і 24%. При застосуванні 2-ХЕФК спостерігалося зростання суми цукрів у стеблах за рахунок редукуючих форм на 55%, тоді як вміст сахарози зменшувався (9%).

Аналіз динаміки вмісту крохмалю вказує на суттєве зменшення його вмісту в другій половині, як у досліді, такі у контролі. Причому відтік полісахариду з стебла за дії ретардантів відбувався повільніше ніж у контролі. Особливо чітке це простежується після обробки ССС-750. Натомість 2-ХЕФК пришвидшував транспортування крохмалю із стебел. На початку фази формування плодів вміст крохмалю за дії EW-250 та 2-ХЕФК зменшувався на 9 і 1%. За дії ССС-750 вміст крохмалю перевищував контроль на 13%.

Результати наших досліджень свідчать, що в процесі вегетації відбувається зменшення вмісту усіх форм вуглеводів у листках рослин. Нами встановлено, що різні за механізмом дії ретарданти посилювали відтік цукрів та крохмалю з листків до плодів, що формуються. Найбільш інтенсивно це відбувалося за дії EW-250. Під впливом препарату вміст редукуючих цукрів зменшувався на початку фази активного карпогенезу на 16%. Вміст сахарози був меншим на 18%, а крохмалю на 3%. За дії ССС-750 відтік вуглеводів був не таким інтенсивним, а іноді наближався до контрольних показників. Натомість 2-ХЕФК суттєво посилював накопичення асимілятів у листках.

Дослідивши динаміку накопичення різних форм вуглеводів у плодах рослин томатів, нами встановлено, що протягом вегетації відбувалося інтенсивне накопичення цукрів, переважно за рахунок редукуючих форм та зменшення вмісту крохмалю, як у контролі так і у досліді.

Аналіз динаміки накопичення крохмалю свідчить, що за дії ретардантів відбувається інтенсивний відтік полісахариду з вегетативних органів до плодів та швидка його реутилізація в них. Даний факт може свідчити про посилення процесу утворення плодів за рахунок як кількості так і розмірів.

Результати наших досліджень свідчать, що ретарданти збільшували вміст цукрів у плодах томатів за рахунок редукуючих форм. При застосуванні 2-ХЕФК та ССС-750 вміст суми цукрів у плодах на момент початку фази активного карпогнезу зростав на 4% у порівнянні з контролем, а за дії EW-250 на 9%. 2-ХЕФК та EW-250 зменшували вміст сахарози у плодах протягом вегетації та не змінювали у кінці досліджуваного періоду. Натомість ССС-750 достовірно зменшував вміст сахарози постійно.

Таким чином, застосування ретардантів EW-250 та ССС-750 підвищувало урожайність. Нами встановлено, що середня маса плоду за дії EW-250 становила 195,58±9,11 г., при застосуванні ССС-750 226,41±9,85 г. У контролі середня маса одного плоду становила 191,18±8,88 г.

Література

1. Баскаков Ю. А. Регуляторы роста растений / Ю. А. Баскаков, А. А. Шаповалов. – М. : Знание, 1982. – 64 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.