Чиж Н.М. к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет

КапіталізаціЯ комерційних банків

Перспективи розвитку будь-якого банку значною мірою визначаються рівнем його капіталізації. Недостатній її рівень стримує належний розвиток як окремого банку, так і банківського сектору в цілому.

Варто відмітити, що існують різні підходи до трактування самого поняття «капіталізація», а саме: капіталізація (capitalization) – це збільшення обсягу капіталу банку [4]; сукупна максимальна вартість акцій та облігацій, які може випустити банк [3]; збільшення вартості банку в зв’язку зі зростанням його ринкової вартості; додатковий випуск акцій з метою збільшення капіталу або спрямування частини доходів (прибутку, дивідендів) на збільшення капіталу банку [1].

Отже, на сьогодні існують різні підходи до розуміння капіталізації банку. Так, ринкова капіталізація характеризується ринковою вартістю банківської установи. Однак нам поки що важко оперувати подібними показниками, оскільки зараз лише незначна кількість вітчизняних банків має відкриту ринкову оцінку. Часто оперують поняттям капіталізація, розуміючи під ним власні кошти чи власний капітал банків та його достатність для покриття прийнятих ризиків [1, 2]. Цей термін широко використовується у міжнародній практиці, зокрема в Базельських документах щодо нагляду.

На нашу думку, головна мета капіталізації комерційних банків - це забезпечення максимізації прибутку власників банків в поточному та перспективному періоді , раціональне використання ресурсів для створення ринкової вартості, здатної покрити всі витрати, пов’язані з використанням ресурсів, і забезпечити прийнятний рівень доходів на умовах, адекватних ризику вкладників капіталу. Ця мета отримує конкретний вираз в забезпеченні максимізації ринкової вартості кредитної установи, що реалізує кінцеві фінансові інтереси його власників.

Ми вважаємо, що в процесі досягнення мети капіталізації необхідно вирішувати наступні завдання: забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно з стратегіями розвитку; забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності банку; забезпечення максимізації прибутку банку з найменшим рівнем фінансового ризику; забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при очікуваному рівні прибутку; забезпечення постійної фінансової рівноваги банку в процесі його розвитку. В процесі капіталізації вітчизняних банків завдання повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети.

Варто зазначити, що всі вище зазначені завдання тісно взаємопов’язані між собою, хоча окремі з них і носять різноспрямований характер. В процесі капіталізації вітчизняних банків завдання повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети.

Ми вважаємо, що існують наступні можливі шляхи підвищення рівня капіталізації банків, а саме: збільшення капіталу за рахунок розміщення акцій власної емісії; збільшення показника адекватності капіталу через консолідацію банківської системи (злиття, приєднання банків, реорганізація банків, тощо); збільшення капіталу за рахунок субординованого боргу (шляхом випуску депозитних сертифікатів, банківських облігацій та єврооблігацій); збільшення капіталу за рахунок прибутку.

Очевидно, з метою підвищення капіталізації банківського сектору банкіри повинні також проводити політику управління ризиками, адекватну їх капітальній базі. Банкам необхідно стимулювати залучення власного банківського прибутку для інвестицій у капітал. З метою його збільшення за рахунок прибутку пропонуємо звільнити від оподаткування частину прибутку кредитних установ, спрямовану на підвищення рівня їх капіталізації, стимулювати інвесторів звільненням від податків на прибуток, який спрямовується на капіталізацію банків. Високий її рівень можна забезпечити лише за умови, якщо рентабельність банківської діяльності буде інвестиційно привабливою, для чого необхідно значно знизити витрати банківських установ. Одна з головних проблем при реалізації будь-якої стратегії капіталотворення банку – це бaлансування інтересів дрібних акціонерів, великих акціонерів та менеджерів банку.

Підсумовуючи вищезазначене, зауважимо, щоб вирішити проблему щодо підвищення рівня капіталізації, банкам було б доцільно: поліпшити якість капіталу та забезпечити достатній рівень покриття ним ризиків, що приймаються банками; стимулювати залучення власного банківського прибутку для інвестицій у капітал шляхом звільнення від оподаткування частини прибутку кредитних установ, спрямовану на підвищення рівня їх капіталізації, стимулювати інвесторів звільненням від податків на прибуток, який спрямовується на капіталізацію банків; збільшувати показник адекватності капіталу через консолідацію банківської системи України. Підвищення рівня капіталізації вітчизняних банків посилить їх конкурентоспроможність на світовому фінансовому ринку і забезпечить стабільність та надійність усієї економіки України на шляху інтеграції у світове господарство

Список використаних джерел

1.Довгань Ж. Капіталізація банківської системи України / Ж. Довгань // Вісник НБУ. - №11 . – 2008. – С.10-14.

2.Річний звіт НБУ за 2013 р [Електронний ресурс] / Економічні матеріали. – Режим доступу: http://bank.gov.ua.

3.Фінанси. Бюджет. Податки: національна та міжнародна термінологія / Т.І. Єфименко. - у 3-х т. - Ін-т світ. екон. і міжнар. відносин НАНУ, ДННУ «Акад. фін. управління»;. — Т. 2. — К., 2010. — С.238.

4.Чурило П.Б. Стан здійснення угод злиття і поглинання в банківській системі України [Електронний ресурс] / П.Б. Чурило // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. – 2010. – №27. – Режим доступу: http://www.lib.nau.edu.ua.