К.е.н Борданова Л.С.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Особливості функціонування молодіжного сегмента ринку праці

Однією з найбільш важливих і одночасно проблемних складових ринку праці є його молодіжний сегмент, що віддзеркалює основні тенденції розвитку економіки, освіти та ринку праці. Пошуки першого робочого місця, невідповідність рівня та якості отриманої освіти, відсутність досвіду роботи, невідповідність запитів молоді та пропозицій роботодавців посилюють напруження на ринку праці та ускладнюють ефективне виконання ним основних функцій. Важливою рисою ринку праці молоді є те, що він якісно оновлює потенціал загального ринку праці, і тим самим постає одним із значущих інноваційних чинників суспільного прогресу.

Молодіжний ринок праці об'єктивно бере на себе функції основного регулювальника руху робочої сили молоді. Отримують розвиток різні типи ринку праці, видозмінюється структура його взаємозв'язків з економічною активністю і зайнятістю населення. Зокрема, це знаходить віддзеркалення в співіснуванні і суперечливому розвитку відкритого і регульованого, саморегульованого і «тіньового» ринків праці, в підвищенні міри свободи праці, з одного боку, і монополізації умов зайнятості, з іншого [1].

Особливість специфіки функціонування молодіжного ринку праці – це нестійкість попиту і пропозиції, обумовлена мінливістю орієнтацій молоді, її соціально-професійною невизначеністю. Положення посилюється загостренням соціальних проблем молоді, пов'язаних із докорінною зміною соціокультурних і політичних умов розвитку особистості, що спричиняє зростаючі складності із самовизначенням молодих людей, у тому числі і в професійному аспекті.

Ще одна проблема, характерна для молодіжного сегмента ринку праці – це низька конкурентоспроможність молоді порівняно з іншими віковими групами. Молодь підлягає найбільшому ризику втратити роботу або не працевлаштуватися. Можливості працевлаштування нової робочої сили, що входить на ринок праці вперше, скорочуються. Обмеження попиту на ринку праці знижує можливості працевлаштування випускників навчальних закладів. Наявність досвіду роботи і стажу роботи за фахом є однією з істотних вимог до кандидатів на заміщення пропонованих на ринку праці вакансій.

Соціально-вікова специфіка ринку праці молоді виявляється в тому, що ринкова економіка створює робочі місця, що вимагають певних вікових параметрів. З одного боку, молодь об'єктивно має відносно низьку конкурентоспроможність. З іншого боку, молодь відрізняється від більш старших поколінь робочої сили такими позитивними характеристиками, як здібність до швидшої і безболісної адаптації до змінюваних зовнішніх умов життєдіяльності, у тому числі, умов праці; динамічністю, гнучкістю, прагненням до освоєння нового, невідомого, до самовдосконалення; відносно високим рівнем загальної освіти, що робить доступними для неї світові досягнення науки і техніки, а також інформатики і електроніки, нові невідомі раніше професії, сферу діяльності за кордоном; специфічними психофізіологічними якостями: енергійністю, стрімкістю, зухвалістю, прагненням до самоствердження.

Ці особливості молоді істотно підвищують рівень її конкурентоспроможності і виживання в умовах радикальних реформ, виникнення робочих місць, а також нових форм отримання доходу, як, наприклад, підприємницький дохід.

Ще одна специфічна відмінність молодіжного сегмента ринку – це розбалансування ринку освітніх послуг і ринку праці: людський капітал, сформований системою освіти, залишається недовикористаним або взагалі незатребуваним на ринку праці. Ідеться, по-перше, про феномен «надлишкової освіти», коли працівники з високою формальною підготовкою присвячують себе малокваліфікованим видам праці, що свідчить або про дуже низьку якість освіти, або про нераціональне використання праці; по-друге, про працю не за спеціальністю, хоча працівники при цьому залишаються на високих щаблях професійно-кваліфікаційної ієрархії [2, с.177, 185].

Цей дисбаланс між професійною освітою і працею пояснюється тим, що система освіти орієнтується на попит домогосподарств, коли попит на фахівців роботодавці формують на ринку праці. Більшість роботодавців вважають, що майже всі випускники навчальних закладів є недостатньо кваліфікованими, не мають практичних навичок і не можуть виконувати на належному рівні поставлені виробничі завдання [2, c.100, с.117-118].

Також на молодіжному ринку праці створилася надзвичайно складна ситуація з жіночою зайнятістю: традиційно серед випускників учбових закладів, особливо вишів, жінки складають значну частину, при цьому працедавці віддають явну перевагу під час прийому на роботу чоловікам. Найменш бажаним кандидатом під час прийому на роботу виявляється молода заміжня жінка, що не має дітей.

Ще однією особливістю специфіки молодіжного ринку праці є проблема адаптації на ринку праці випускників ВНЗ, що є рядовими запасу армії. Молоді люди, що отримали спеціальність у ВНЗ, під час проходження військової служби втрачають кваліфікацію і, можливо, місце роботи. Після повернення із служби ці громадяни через різні причини не мають можливості відновити свою кваліфікацію. У результаті ринок праці втрачає кваліфікованих фахівців, а громадяни, що відслужили в армії – можливість отримати гідну роботу. Частково це пов'язано з тим, що в цій ситуації, виявляється, практично неможливо отримати статус безробітного і встати на облік на біржі праці.

Найважливіша проблема молодіжного ринку праці, що обумовлена його специфікою – це отримання першого робочого місця, наявність якого задекларована в законодавстві [3], але не гарантована в реаліях ринкової економіки. Молоді спеціалісти, зокрема ті, які навчалися за державним замовленням, після закінчення навчального закладу мають витримувати жорстку конкуренцію на ринку праці для отримання свого першого робочого місця. Роботодавці, незалежно від сектора економіки, висувають типову вимогу до претендентів на вакантні посади – досвід роботи. Роботодавець бажає отримати не просто дипломованого спеціаліста, а кваліфікованого працівника, який забезпечить повноцінну віддачу, дасть можливість отримати прибуток.

Зазначені особливості функціонування молодіжного сегмента ринку праці відрізняють його від загального ринку праці і вимагають економічно доцільних та соціально обумовлених підходів щодо його регулювання, спрямованого на працевлаштування молоді в умовах трансформації економічної системи та ринку праці як її складової.

Висновок: для досягнення рівноважної кон’юнктури та задоволення інтересів учасників ринку праці його молодіжний сегмент потребує регулювання. Забезпечення виконання окреслених принципів потребує солідарної взаємодії усіх учасників молодіжного ринку праці, основною метою якого є задоволення потреб економіки в робочій силі через забезпечення працевлаштування молоді.

Література:

1. Кривенко С.В. Трансформация национального рынка труда в современных условиях: дис. канд. экон. наук.: 08.01.01 / С.В.Кривенко. – Полтава, 2006. – 211 с.

2. Заяць Т.А. Національний ринок праці та його молодіжний сегмент: методологія, практика, перспективи розвитку: монографія / Т.А.Заяць, В.Л.Жаховська; за заг.ред. Б.М.Данилишина. – К.:Фенікс, 2008. – 312 с.

3. Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно‒технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» від 04.11.2004 р. № 2150‒IV // Офіційний вісник України. ‒ 2004. ‒ Ст. 3097.