Макашеніц А. І.

Харьковский торгово-экономический институт

Киевского национального торгово-экономического университета

ВИРОБЛЕННЯ КОНКУРЕНТНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Актуальність даної теми полягає в тому, що базова стратегія конкуренції, що являє основу конкурентної поведінки підприємства на ринку, є центральним моментом у стратегічній орієнтації підприємства. Від її правильного вибору залежать всі наступні маркетингові дії підприємства.

Якщо підприємством обрана правильна конкурентна стратегія, то воно зможе протидіяти конкурентам, завойовувати споживачів, які користуються послугами конкурентів [1].

Необхідність стабілізації й розвитку підприємств торгівлі, насиченість ринку імпортними та вітчизняними товарами, а також підвищення вимог споживача посилюють конкуренцію на ринку. Це зумовлює потребу у формування і реалізації адекватної стратегії, спрямованої на досягнення стійких конкурентних переваг, які стають основною умовою розвитку підприємства.

Метою дослідження є аналіз чинників, які дозволили вибрати результативну стратегію підприємства на даний момент.

Предметом – управління конкурентними стратегіями підприємства.

Конкурентна стратегія – це спосіб отримання стійких конкурентних переваг в кожному підприємстві шляхом конкурентної боротьби, задоволення різноманітних і мінливих потреб покупців краще, ніж це роблять конкуренти. Вона конкретизує і визначає шляхи реалізації корпоративної стратегії.

Існують основні види конкурентної стратегії [2]:

1. Стратегія низьких витрат передбачає максимально можливе зниження витрат виробництва і реалізації товару, що дозволяє залучити максимально можливу кількість покупців; стратегія низьких витрат може стати основним методом боротьби лише на тих ринках, де товари стандартні і не підлягають диференціації.

2. Стратегія диференціації спрямована на надання товару специфічних рис, що відрізняють його від товару конкурента; стратегія диференціації є найбільш ефективною для ринків, де споживчі запити і переваги є різноманітними і не задовольняються стандартними товарами. Для того щоб стратегія була успішною, підприємство повинно ретельно вивчити запити і поведінку споживачів.

3. Стратегія оптимальних витрат передбачає оптимальне поєднання низьких витрат і диференціації; стратегічна мета полягає в прагненні стати виробником товару з низькими витратами і відмітними від конкурента характеристиками.

4. Сфокусована стратегія (або стратегія ринкової ніші) зорієнтована на покупців з особливими потребами, смаками.

5. Стратегія маркетингових комунікацій – це комплексний вплив підприєства на внутрішню і зовнішню середу з метою створення сприятливих умов для стабільної прибуткової діяльності на ринку.

Перш ніж вибрати конкурентну стратегію, необхідно:

1. Провести аналіз зовнішнього середовища, в якій працюватиме підприєство, оцінити ресурси, якими володіє підприємство. Це потрібно для того, щоб оцінити стратегічні можливості підприємства.

2. Провести стратегічне планування (тобто встановити співвідношення власних можливостей і умов зовнішнього середовища).

3. Розробити загальну стратегію, відповідно до якої підприєство буде конкурувати або добиватися досконалості.

Конкурентна стратегія дає змогу отримати конкретні показники (індикатори) для порівняння позиції підприємства.

Виходячи з вищезгаданого, підприємство вибирає для себе конкурентну стратігію для отримання стійких конкурентних переваг перед іншими підприємствами.

У дослідженні висвітлена сутність поняття конкурентної стратегії, розглянуто метод формування та розробки конкурентної стратегії. Однією з основних цілей розвитку економіки України є підйом конкурентоспроможності підприємств. Головним чинником для вирішення даної задачі є створення системи управління на підприємстві, яка зможе забезпечити підприємству стійкі конкурентні переваги на ринку.

Розроблено декілька напрямків стратегій підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства. Також було розроблено адаптовану модель формування конкурентних переваг та їх розподілу відповідно до позиції підприємства на конкурентній карті ринку, що дозволить підприємствам торгівлі більш точно визначати фактори конкурентних переваг, які необхідно розвивати на даному етапі життєвого циклу підприємства.

Фактори конкурентних переваг визначаються на основі адаптованої моделі М. Портера та розрахунку коефіцієнта Кендалла [3].

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо управління стратегії досягнення конкурентних переваг підприємств торгівлі.

Література:

1. Конкурентні стратегії [Електронний ресурс] // Навчальні матеріали онлайн. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1298010849589/marketing/ konkurentni_strategiyi

2. Стратегічний менеджмент (2006) [Електронний ресурс] // Бібліотека економіста. – Режим доступу: http://library.if.ua/book/44/3036.

3. Портер, М. Ю. Міжнародна конкуренція: навч. посібник. – М.: Енас, 1994. – С. 240.