К.філол.н. Ільєнко О.Л.

Харківський Національний університет міського господарства

імені О.М. Бекетова

Актуальність проблеми професійної підготовки майбутнього конкурентоспроможного фахівця муніципальної економіки

Соціально-економічні та політичні зміни, що відбуваються в житті українського суспільства та держави останнім часом, висувають нові вимоги до професійної підготовки фахівців. Сьогодні недостатньо мати базову підготовку, володіти певним набором професійних знань, умінь, навичок. У сучасних реаліях важливими стають готовність до діяльності в умовах конкурентної боротьби, здатність забезпечити собі стійке положення на ринку праці, підтвердження чому знаходимо в державних нормативних документах.

Так, Національною доктриною розвитку освіти України передбачається перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, що буде сприяти сутнісному збільшенню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу особистості суспільства: «Освіта, отримана в Україні, стане конкурентоздатною в європейському та світовому просторі, а людина – захищеною на ринку праці. Держава має забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, засвоєння та впровадження наукомістких та інформаційних технологій, конкурентоздатних на ринку праці».

У Національній стратегії розвитку освіти зазначається, що її метою є «підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина»; в цьому документі також йдеться про те, що система освіти має забезпечувати формування особистості, яка «підготовлена до життя у постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі», а серед очікуваних результатів реалізації Національної стратегії розвитку освіти виокремлюється «підвищення конкурентоспроможності української освіти за рахунок забезпечення фундаментальності і практичної спрямованості навчальних програм». Водночас в цих та інших державних документах нами не виявлено чіткого розкриття суті конкурентоспроможної освіти, не знайдено також цілісного визначення конкурентоспроможності фахівця, якого ця освіта готує.

Про доцільність формування конкурентоспроможності фахівця свідчать нагальні проблеми його працевлаштування та безробіття, що мають місце в умовах сучасного ринку праці, про які зазначають Л. Ємєльянова, А. Майковська, Н. Скрипник, В. Соченко та інші вчені. Так, В. Соченко вказує, що із загальної чисельності незайнятих громадян 30% складають молоді люди у віці до 35 років, що свідчить про незатребуваність молодих фахівців у реаліях ринку праці сьогодення, тобто їхню неконкурентоспроможність. В. Сафонова зазначає, що «випускники українських вищих навчальних закладів за традицією посідають передові позиції у сфері теоретичної підготовки, але водночас відстають за такими критеріями, як самореалізація і застосування своїх знань на практиці. В той час, як вищі навчальні заклади Європи і США переважно наголошують на вмінні випускників продати себе і реалізувати на практиці отримані знання, українським фахівцям, які володіють високою теоретичною підготовкою, найчастіше важко інтегруватися в нове середовище, почати власну справу або просто вміло себе продати». Нагальність вирішення проблеми формування конкурентоспроможності фахівця підтверджує й той факт, що, як зазначають Н. Глевацька, Л. Сальнікова та інші, конкурентоспроможність фахівця визначає конкурентоспроможність економіки і соціальну стабільність в суспільстві, від його конкурентоспроможності залежить соціально-економічний розвиток держави.

Актуальність проблеми професійної підготовки саме майбутнього конкурентоспроможного фахівця муніципальної економіки посилюється тим, що у ситуації економічної нестабільності, коли має місце спад виробництва та зникнення цілої низки професій, зростає роль професій економічного профілю, що готують фахівців, здатних здійснювати ефективну професійну діяльність та забезпечити не просто функціонування муніципальних підприємств, організацій, виробництв, а й їхню конкурентоспроможність. Так, Л. Ємєльянова зазначає, що «…Конкурентоспроможність продукції, організації, галузі, регіону, держави залежить, у першу чергу, від конкурентоспроможності фахівця»; Л. Дудко стверджує, що «конкурентні позиції підприємств все більше визначає персонал, орієнтований на здобуття конкурентних переваг в освіті, результатах праці, здатний до інтелектуально-професійного розвитку, розробки і впровадження інновацій на рівні світових стандартів, створення конкурентоспроможної продукції». Цьому знаходимо підтвердження при аналізі освітньо-професійної програми підготовки магістра за спеціальностями галузі знань 0305 – Економіка та підприємництво, де зазначається, що майбутній фахівець має володіти теоретичними знаннями та практичними навичками щодо управління конкурентоспроможністю підприємств у сучасних умовах господарювання, забезпечувати міжнародну конкурентоспроможність товарів, послуг, підприємств.

Отже, проблема професійної підготовки майбутнього конкурентоспроможного фахівця муніципальної економіки є сучасною, нагальною й потребує свого скорішого вирішення.

Література:

1. Емельянова Л.А. Психология конкуренции и конкурентоспособности: монография / Л. А. Емельянова. – М.: Изд.-во МГОУ, 2008. – 440с.

2. Скрипник Н.Є. Умови та перспективи розвитку ринку праці молоді в Україні / А.В. Майковська, Н.Є. Скрипник // Вісник Дніпропетровського університету. – Серія «Економіка». – Вип.4 (3). – 2010. – С. 27–34.

3. Соченко В.М. Проблема працевлаштування молодих спеціалістів на сучасному ринку праці / С. Д. Дмітрієва, В.М. Соченко // Зб. наук. праць Таврійського державного агротехнологічного університету. – 2012. – № 3 (19). – С. 275–281.