Самілик В. І., Зімогляд А. В.

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка, Україна

УМОВИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я У СТУДЕНТІВ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Давньогрецький філософ і логік Аристотель зазначав: «Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність». Неодноразово в науковій літературі акцентувалась увага на тому, що заняття фізичними вправами сприяють гармонійному розвитку особистості: забезпечують гарне самопочуття, активізацію обміну речовин, оптимізацію діяльності нервової системи, підвищення опірності організму, витривалості, функціональної активності, поліпшення емоційного стану, формування важливих рухових умінь та навичок [4].

Саме ідея підтримання здоров’я нації, визначення шляхів її реалізації стала об’єктом вивчення багатьох науковців. Так, Андрощук А. розкриває зміст, методи й правила занять фізичною культурою, Балбенко С. висвітлює підходи до організації та проведення різних форм виховної роботи відповідного спрямування. Змістовий та методологічний аспекти фізичного виховання в шкільній сфері розглядають Богданова Г., Васьков Ю. Горащук В. піднімає питання прищеплення культури здоров’я в умовах сучасної педагогічної освіти школярів. Проблема охорони здоров’я в підлітковому віці детально проаналізована в працях Неведомської Є. Методи превентивного виховання висвітлює Рудніцька І., звертаючи увагу на участь педагогів, психологів та батьків у формуванні здоров’язберігаючих цінностей молоді.

Виховання розуміння єдності духовного, психічного та фізичного компонентів здоров’я лежить в основі системного підходу таких науковців, як Апанасенко Г., Войтенко В., Гриньова М., Кривошеєва Г., Попова Л. Дефініцію поняття «культура здоров’я» було розкрито Кривошеєвою Г., Климовою В., Оржеховською В. та ін.

Розглядаючи студентське освітнє середовище, знаходимо підтвердження необхідності оптимізації практичної сторони фізичного виховання, формування потреб, мотивів, навичок самоконтролю, усвідомлення необхідності здорового способу життя (Антікова В., Єфімов А., Осінчук В., Сіренко Р., Стельникович Ю.)

У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» зазначено, що фізична культура – це діяльність суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової активності людей з метою їх гармонійного, передусім фізичного, розвитку та ведення здорового способу життя. Вона передбачає три напрями, а саме: фізичне виховання різних груп населення, масовий спорт, фізкультурно-спортивна реабілітація. Свою увагу ми зосередили саме на першому із них – фізичне виховання різних груп населення – напрям фізичної культури, пов’язаний з процесом виховання особи, набуттям нею відповідних знань та умінь з використання рухової активності для всебічного розвитку, оздоровлення та забезпечення готовності до професійної діяльності та активної участі в суспільному житті [5].

Науковці зазначають, що в юнацькому віці продовжується вдосконалення вестибулярної сенсорної системи. Окостеніння скелету в дівчат завершується у 17 – 21 рік, а в юнаків – 19 – 25 років. Тривають процеси дозрівання м’язової тканини. Морфологічне й функціональне дозрівання відбувається у 20 – 21 рік. У дівчат у 17 – 18 років, а в юнаків – у 19 – 20 років завершується розвиток дихальної системи, швидкісно-силових якостей. Період з 15 до 20 років характеризується зростанням витривалості [2; 3].

Навчальний процес вимагає від студентської молоді підвищеної розумової активності, при цьому страждає фізична. Переважаюча сидяча робота негативно відбивається на самопочутті, здоров’ї й можливості повноцінної самореалізації.

Погоджуємося з Виленським М., який відзначає провідну роль у структурі фізичної культури студентів мотиваційного компоненту [1], також підтримуємо думку Цися Д. про те, що здоров’я та фізична працездатність сприяють успішному засвоєнню навчальної програми, а знижена рухова активність загострює хронічні захворювання, знижує активність особистості [7].

Підтвердження актуальності нашого дослідження є діагностичні дані, оприлюднені асистентом кафедри безпеки життєдіяльності, фізичного виховання і здоров’я людини Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Цись Н. Вона зазначає, що в останні роки спостерігається динаміка негативного спрямування, так у 2011 – 2012 навчальному році наповнюваність спеціальних медичних груп становила 145 студентів. У 2012 – 2013 н.р. – кількість таких студентів дорівнювала 160, а в 2013 – 2014 н.р. – 180 студентів. При цьому перше місце серед вад здоров’я посідають хвороби серцево-судинної системи (39%), наступне – опорно-рухового апарату (26,7%), органів зору – 9,4%, сечовивідної системи – 7,2%, шлунково-кишкового тракту – 4,4%, на інші органи та системи припадає 10,6% [8].

Опитування студентів показало, що серед провідних мотивів заняття спортом переважають наступні: прагнення зміцнити здоров’я (27% респондентів), 17% студентів вважають, що заняття спортом необхідні для поліпшення постави та фігури, така ж кількість опитаних (17%) бажання займатися фізичними вправами пояснює прагненням до емоційного розвантаження, забезпечення позитивного настрою. Бажання розвивати фізичні якості, рухові вміння притаманне для 13% оптантів. 10% юнаків і дівчат бажання займатися спортом пов’язують з потребою наростити м’язову масу. Для 4 % студентів це є засобом розвитку вольових якостей, така ж кількість опитаних прагнення відвідувати спортивні секції пов’язує з бажанням схуднути, 2% студентів пояснюють це бажанням пограти в спортивні ігри. Причиною несистематичного виконання фізичних вправ юнаки та дівчата називають брак часу.

Кількісний аналіз отриманих даних дозволяє констатувати наступні факти: 29% часу доби студентська молодь витрачає на сон; 25% – це час відпочинку та рухової активності; 46% часу студенти «просиджують». Таким чином, 35% часу припадає на активність, а 65% – на період зниженої рухової активності: фізична пасивність на заняттях та вдома; 65% студентів констатували той факт, що відчувають втому після роботи за комп’ютером, лише 35% не помічають втоми. Як показує опитування, лише 22% студентів відволікаються на виконання фізичних вправ, у той час як 78% не роблять цього зовсім. 20 % респондентів виконують гімнастику для очей, 80% – не виконують таких вправ.

Ми вирішили з’ясувати позицію студентів щодо необхідності елементарних розвантажувальних вправ на заняттях у вишах. 74% оптантів висловилися за те, що фізкультхвилинки потрібні, 26% студентів байдуже ставиться до подібних елементів у навчальному процесі. Варто зазначити, що 40% студентів уже мають проблеми із зором.

Одним з аспектів гуманізації є формування стійкої мотивації до здорового способу життя, позитивної соціальної поведінки. Як зазначають психологи, високий рівень уваги студентів спостерігається впродовж перших 15-20 хвилин заняття. Потім настає стомлення і концентрація уваги знижується. Початкова фаза втоми проявляється в тому, що студент починає відволікатись, потягуватись, розмовляти з одногрупниками, крутитись, грати в ігри на мобільних телефонах, спілкуватися в соціальних мережах, читати електронні книги. Фізіологи наголошують, що втома у навчальній діяльності виникає не через брак енергії, а від її надлишку, неможливості втамувати «руховий голод». На 40-ій хвилині лекційного заняття рівень уваги стає мінімальним, тому 2-3 хвилини цілком виправдано можна використати для виконання певних розвантажувальних вправ чи гімнастики для очей. Рухові елементи доцільно виконувати також між навчальними заняттями, використовуючи відео- або аудіосупровід.

Література

1. Виленський М.Я. Студент як суб’єкт фізичної культури / Виленський М. Я. // Теор. і практ. фіз. культ. – К., 1999. – №2 (10). – С. 2– 5

2. Волков Л. В. Физические способности детей и подростков / Волков Л. В. – К., 1981. – 120 с.

3. Ермолаев Ю. А. Возрастная физиология / Ермолаев Ю. А. – М. : Высш. шк., 1985 – 384 с.

4. Єрмолова В. М. Фізична культура. Підручник для 9 класу 12-річної загальноосвітньої школи / В. М. Єрмолова, Л. І. Іванова.. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2009. – 184 с.

5. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» від 24.12.1993 р. № 3808-XII (із змінами, внесеними згідно з законами України від 3.02.2005 р. № 2416-IV та від 15.05.2007 р. № 1021-V)

6. Неведомська Є. Формула здоров’я : сторінка методиста / Є. Неведомська // Основи здоров'я та фізич. культура. – 2007. – № 5. – С. 20 – 23.

7. Цись Д.І. Забезпечення оптимальної рухової активності Студентів у вищому навчальному закладі SWorld – 18 – 27 December 2012. Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the - content - of-conferences/archives - of - individual - conferences/ december – 2012 Modern Problems And Ways OF Their So Lution In Sc Ience, Transport, Production And Education ‘2012

8. Цись Н. О. Біологічнй вік студентів спеціальних медичних груп, як інтегрований показник стану їх здоров’я. Режим доступу: http://gnpu.edu.ua/files/cusj.doc.