Филологические науки / 2. Риторика и стилистика

К. філол. н. Мелкумова Т. В.

Державний вищий навчальний заклад

«Криворізький національний університет», Україна

До проблем функційно-стильової

диференціації мовлення

Функційно-стильова диференціація мовлення є актуальною проблемою сучасного мовознавства. Система функційних стилів української мови не є усталеною, оскільки лінгвісти враховують різні критерії розрізнення стилів. На переконання Ф. Бацевича, природа й організація стилів мови та мовлення великою мірою залежать від того, у якій формі відбувається спілкування. Провідними, на думку І. Шашкіна, при визначенні стильової належності тексту є специфічні мовні засоби. В. Русанівський уважає важливим критерієм для виокремлення функційного стилю сферу життя і діяльності суспільства.

Звернімося до кількох питань функційної стилістики. Так, залишається дискусійним стильовий статус реклами. Лінгвісти, які відносять рекламу до публіцистики, наводять такі аргументи: основні функції рекламних текстів (інформування, оцінка, вплив), мета (спонукання масового адресата до певної дії), соціальна значущість (зокрема в галузі економіки) [5, с. 636]. Постійно зростаюча роль рекламного дискурсу в сучасному медіапросторі дає підстави досліджувати його як окремий, самостійний вид медіадискурсу зі специфічними рисами. Рекламний текст – завершене повідомлення, що характеризується чітко орієнтованою прагматичною спрямованістю (привернення уваги до предмета реклами) і поєднує ознаки усного та писемного мовлення з комплексом позамовних чинників (О. Дубенко, Я. Конопацька). Рекламний підстиль покликаний популяризувати певні твори, видовища й послуги (І. Анніна, П. Дудик, Н. Хабарова).

Функційно-стильова диференціація рекламних текстів дещо ускладнюється тим, що останнім часом окреслилася тенденція розмежування реклами і PR‑текстів як двох самостійних напрямків у медіа-мовленні. PR‑інформація служить формуванню ефективного комунікаційного середовища соціального суб’єкта [1; 4, с. 14]. Логічним є належність політичної реклами до публіцистики, оскільки такий рекламний текст ідеологічно впливовий, здійснює модифікацію свідомості адресата, реалізує оцінну мовну функцію (О. Остроушко). Перспективним напрямком дослідження реклами є розв’язання питань на зразок: «чи є публіцистичним текстом реклама товару або послуги?», «якими жанровими різновидами представлена сучасна реклама?» тощо.

Десь‑не‑десь дослідники вирізняють як окремий функційний стиль мовлення електронних засобів масової інформації. Інтернет – найменш досліджений функційною стилістикою засіб комунікації – є так само, як і газета, телебачення, радіо, контамінацією різних стилів (публіцистичного, інформаційного, офіційно-ділового, художнього й ін.), різновидів (усних і писемних; монологічних, діалогічних і полілогічних) і жанрів мовлення. Публіцистичне мовлення реалізується за трьома напрямками, наприклад, на порталі «Телекритика»: у текстах-«клонах» і в модифікованих текстах традиційних засобів масової інформації, в оригінальних веб‑виданнях (http://www.telekritika.ua/). З‑поміж жанрових різновидів Інтернет-публіцистики натрапляємо зразки всіх відомих публіцистичних жанрів, а також появу нових специфічних. Так, тематична дискусія «форум» стає одним із центральних й активних мовленнєвих жанрів у мережевій комунікації, породжуючи нові різновиди (чат, конференція, гостьова книга) [2, с. 68−70; 3].

Інтернет активно досліджується щодо виражальних можливостей його текстів (Н. Акімова, М. Бергельсон, О. Галичкина, Л. Іванов, Л. Мельник, С. Пиркало, Г. Трофімова, С. Чемеркін, Р. Шулик й ін.); перспективним є аналіз функційно-стильової та жанрової різноманітності Інтернет-мовлення. Технічний розвиток мережі випереджає темпи теоретичних досліджень її мовного забезпечення. За мовними характеристиками мережеві тексти істотно відрізняються від текстів, наприклад, власне публіцистичного різновиду. Зворотній зв’язок публіциста з адресатом надзвичайно розвинений у багатьох формах Інтернет-спілкування. Є. Какоріна зазначає, що вперше засіб комунікації спрямував комунікативний процес не у вертикальному напрямку (диктор – слухач), а в горизонтальному (автор – адресат – автор) [2, с. 68−70].

У дослідженні мовлення сучасних засобів масової інформації є кілька проблемних аспектів. Невизначений функційно-стильовий статус текстів реклами. Публіцистичний стиль потребує залучення нових жанрів, поява яких була спричинена зростанням ролі реклами та мережевої комунікації в житті суспільства.

Література:

1. Анисимова Л. Г. Жанровые формы PR‑текста : коммуникативный и метакоммуникативный аспекты / Л. Г. Анисимова // Коммуникация в современном мире : [материалы Всерос. науч.-практ. конференции «Проблемы массовой коммуникации»] (16 мая 2006 г.) / ред. проф. В. В. Тулупов. − Воронеж, 2006. − С. 124−125.

2. Какорина Е. В. СМИ и интернет-коммуникация (области пересечения и проблемы взаимодействия) / Елена Валентиновна Какорина // Язык современной публицистики : cб. статей / cост. Г. Я. Солганик. – [2‑е изд., испр.]. – М. : Флинта : Наука, 2007. – С. 67−98.

3. Касумова М. Ю. Компьютерный дискурс как полиаспектная разновидность речи [Электронный ресурс] / М. Ю. Касумова. − Режим доступа : http://rusistica.ru/articles.php?article_id=5&rowstart=0.

4. Кривоносов А. Д. PR‑текст как инструмент публичных коммуникаций : автореф. дисс. на соискание учен. степени д‑ра филолог. наук : спец. 10.01.10 «Журналистика» / Алексей Дмитриевич Кривоносов. – Санкт-Петербург, 2002. – 37 с.

5. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / гл. ред. М. Н. Кожина. – [2‑е изд., испр. и доп.]. – М. : Флинта : Наука, 2006. – 696 с.