Филологические науки / 3. Теоретические и методологические проблемы исследования языка
Дрібнюк В. Т.
Чернівецький національний університет імені Юрія
Федьковича, Україна
Методика
контекстуально-інтерпретаційного аналізу суб’єктивної модальності у діалогічному
мовленні
Метод
контекстуально-інтерпретаційного аналізу будується на досвіді, знаннях та
інтуїції дослідника. «За допомогою інтерпретації відбувається суб’єктивне
пізнання об’єктивного світу» [1]. Контекстуально-інтерпретаційний аналіз є
суб’єктивним і підтримує зв'язок науки з природнім сприйняттям художнього
твору.
«Специфічні
задачі інтерпретації витікають з її природи. Спочатку твір піддається
інтерпретації для того, щоби правильно зрозуміти його суть і зміст, які в нього
вкладені» [1]. Читач стежить за героями, їх поступками, поведінкою, стосунками,
подіями тощо.
«На
наступному етапі усвідомлення суті твору виникає сприйняття, при якому читач
починає розуміти мотиви поступків персонажів, їх внутрішній світ» [1].
За
допомогою контекстуально-інтерпретаційного аналізу діалогічного мовлення
романів можна визначити: суб’єкт, мету, спрямованість мовленнєвого акту,
психічний стан мовця, різницю в статусах адресанта і адресата, ставлення до
мовленнєвого контексту, засоби вираження СМ, результат впливу висловлення,
інтенціональність, умови проведення комунікації, успішність сприйняття, вік,
стать, соціальне становище комунікантів, світобачення, інтонацію, можливі
мовленнєві маніпуляції, стратегії і тактики (кооперативна (порада, обмін
думками тощо)/ некооперативна (претензія, погроза тощо) стратегія,
самопрезентація, статусна стратегія, емоційне настроювання тощо).
Окремі
компоненти можуть не відігравати суттєвої ролі в дослідженні висловлення, яке
містить СМ.
Отже, для
вивчення когнітивно-комунікативної специфіки СМ ми використовуємо метод
контекстуально-інтерпретаційного аналізу, що дозволяє виявити аксіологічний (оцінний)
складник висловлення, а також з’ясувати мотиви та цілі мовця. Проілюструємо це
на прикладах.
“I shall never forget you.”
“Nor I. Write to me.”
“I shall always come back if you want.”
“Never doubt it. Get well, Melissa, you must get well. I’ll wait for you. A new cycle will begin. It is all there
inside me, intact. I feel it.”
The words that lovers use
at such times are charged with distorting emotions. Only their silences have
the cruel precision which aligns them to truth. We
were silent, holding hands. She embraced me and signaled to the
driver to set off [2, с. 295].
Головний
герой роману «Александрійський квартет» прощається зі своєю подругою та
коханкою Меліссою, яка тяжко хвора і їде на лікування. Різниця статусів у
діалозі не відіграє значної ролі. Репліки Дарлі позначені дружнім тоном і
підбадьорливими нотами. Мотивом задушевної бесіди слугує усвідомлення
тяжкої хвороби дівчини, метою – підбадьорити та вселити надію в
співрозмовника. Засобами впливу комунікантів один на одного виступають обіцянки,
обіцянки-погодження, погодження (-I shall never forget you, -Nor I; -I shall always come back, -Never doubt it). Хід розмови відзначається тактикою
підтримки, взаєморозумінням та погодженістю. У діалозі визначається кооперативна
комунікативна стратегія (неконфліктне спілкування).
They were down on the slip waiting for me. Balthazar waved his stick
cheerfully. He was dressed in white trousers and sandals and a coloured shirt,
and sported an ancient yellowing Panama hat.
“The
first day of summer”, I
called cheerfully.
“You’re
wrong”, he croaked. “Look at that haze. It’s altogether
too hot. I’ve betted Clea a thousand piastres we have a thunder-storm by this
afternoon.”
“He’s
always got something gloomy to say”,
smiled Clea.
“I know my Alexandria”, said Balthazar [2, с. 1406].
Бальтазар
та Дарлі розмовляють про погоду – типову тему англійців. Дарлі захоплюється
першим літнім днем. Бальтазар не погоджується з таким позитивним
настроєм товариша. Він стверджує, що незабаром почнеться буря. Метою мовця
виступає прагнення зіпсувати настрій співбесідника, тут проявляється натура
і психічний стан Бальтазара: частковий песимізм, реалістичність і прозорливість у всьому. Діалог
характеризується некооперативною стратегією (заперечення думки
співрозмовника) і стратегією емоційного впливу.
Narouz
was in a doze. They sat for a while talking in whispers. “Then he must really
die?” asked Nessim sadly, “without his mother?” It seemed to him an added burden of guilt
that it was through his agency that Leila had been forced to leave. “Alone like
this.” Balthazar made a grimace
of impatience. “It is amazing he’s alive at all still”, he said.
“And
there is absolutely nothing…” Slowly and gravely Balthazar shook
that dark intelligent head. Nessim stood up and said: “Then I should
tell them that there is no hope of recovery. They will want to
prepare for his death.”
“Do
as you wish.”
“I must
send for Tobias the priest. He must have the last sacraments
– the Holy Eucharist. The servants will know the truth
from him.”
“Act
as seems good to you”, said Balthazar dryly, and
the tall figure of his friend slipped
down the staircase into the courtyard to give
instructions [2, с. 1076].
Коли
трапилося нещастя в сім’ї Нессіма (його брат Наруз помирав), Бальтазар проявив
не тільки байдужість, а й нетерплячість. Комунікативна мета – показати непричетність
до ситуації, перекласти відповідальність на іншого співрозмовника. Ціль
байдужої реакції Бальтазара – небажання брати участь у ситуації, уникання
відповідальності за можливі наслідки. Причиною нейтральності
Бальтазара є стосунки співрозмовників, його світосприйняття і переконання. Інтонація
реакції – нейтральна, суха (said Balthazar dryly). В діалозі використовуються фрази
нейтрального змісту (Do as you wish; Act as seems good to you). Стратегія ведення комунікації
– некооперативна.
Процедура
пошуку СМ включає відбір комунікативної ситуації, визначення
стратегій і тактик, цілей, намірів, мотивів, психічного стану мовця, стосунків
співрозмовників, мовленнєвих засобів тощо.
Література:
1.
Габбасова С. Х. Интерпретация
и анализ — разграничение подходов /
С. Х. Габбасова. — Режим доступу : www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/ Philosophia/67033.doc.htm.
2.
Durrell L. The Alexandria Quartet [Electronic
Resource] /
L. Durrell // Мультиязыковой проект Ильи Франка. — 1470 p. — Access Mode : http://www.booksbooksbooks.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=771:-20-&catid=1:english&Itemid=3.