Полтавська Д.В. Черновол В.С.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

ЕВФЕМІЗМИ ЯК ЛЕКСИЧНІ МАРКЕРИ УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ СФЕРІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Вживання евфемізмів, як лексичних маркерів в умовах професійного спілкування серед працівників органів внутрішніх справ України є актуальною проблемою . З`ясуємо роль та мету вживання евфемізмів у процесі професійної комунікації. При цьому ряд окремих, так званих, лексичних маркерів відображає риси певної професійної групи.

Зміст висловлювання, мета комунікації та її учасники завжди встановлюють форму спілкування. Набір мовних одиниць, їх стилістична забарвленість і особливості поєднання відбивають «ситуативний контекст мовленнєвої взаємодії». При цьому засоби вербального та невербального спілкування визначають соціальне становище та професійну діяльність співрозмовників. Саме тому, найбільші особливості прояву евфемії можна дослідити між особами, що належать до однієї соціальної групи чи однієї професії. Це передбачає, що професійний дискурс впливає на характеристики включеної в нього мовної особистості. Її мовний портрет відображає не тільки унікальні, а й узагальнені риси. Мовна особистість набуває їх за рахунок існування в рамках професійного комунікативного простору.

Результат спілкування залежить від мовленнєвої компетентності співрозмовників. Головним показником рівня комунікативної спроможності того, хто говорить є наявність лексичних маркерів - вербальних сигналів, що відображають в своїй семантиці не тільки мету і інтенцію співрозмовників, але й оцінку ними предмета, явища та образу в їх повідомленнях.

У будь-якій мові існує достатня кількість висловів та словосполучень не бажаних для використання, в силу їх безтактності, непристойності, грубості, різкості та вульгарності. Але існують ситуації, коли їх використання уникнути неможливо, саме тоді використовують евфемізми.

Кожен професіональний соціолект має власний унікальний набір евфемізмів. У процесі професійної адаптації людина непомітно для себе переймає особливості спілкування соціуму, в якому вона опинилась. Для сфери комунікації працівників системи органів внутрішніх справ характерно вживання наступних жаргонних слів, а саме: "браслети", "бронік", "буйний", "речдок", "вісяк", "виставити", "закрити", "мавп'ятник" та інші. Комунікативний процес буде більш ефективним, якщо замість слів-жаргонів вживати подібні пом'якшуючі слова і вирази - евфемізми, наприклад, "браслети" - наручники, "бронік" - бронежилет, "буйний" - затриманий, який надає опір , "вісяк" - неперспективне справа.

Виходячи з вищесказаного, будь-яке безстороннє, соромне, просто не престижне явище в своїй професії мовна особистість намагається «приховати», «облагородити» шляхом евфемізаціі позначає його поняття. У той час як представник соціолекта іншої сфери діяльності може не тільки з легкістю назвати його, а й дисфемізмувати. Це обумовлено тим, що евфемізми впливають на успішну реалізацію мовної ситуації в залежності від професійної сфери вербального та невербального взаємодії. Вони є лексичними маркерами умов протікання комунікації, «правильний» вибір евфемізмів узгоджується з особливостями спілкування представників будь-якого социолекта. Отже, евфемізми також відображають приналежність мовної особистості до певного професійного дискурсу.

Література:

1. Крисін Л.П. Евфемізми в сучасній російській мові/Леонід Петрович Крисін.- Берлін.- 1994.

2. Ковшова М.Л.Семантика та прагматика евфемізмів: Короткий тематичний словник російських евфемізмів/Марія Львівна Ковшова.-М.:Гнозис,2007.

3. Н.С. Арапова Евфемізми. Лінгвістичний енциклопедичний словник/ Наталія Сергіївна Арапова.- М.,1990.

4. Велика електронна бібліотека/ Мовознавство § 18. Табу та евфемізми

http://bibliograph.com.ua/yazikovedenie-1/21.htm

5. Москвін В.П. Евфемізми в лексичній системі сучасної російської мови.Василій Павлович Москвін.-4-те вид.М.:2010.