Политология/Теория политических систем

К.політ.наук Штука І.А.

Національний університет водного господарства та природокористування м.Рівне, Україна

МІФОЛОГІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПІВНІЧНОКОРЕЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Політична культура – сукупність політичних цінностей, норм та способів поведінки, як багатоструктурний феномен вона виявляється на рівнях окремого індивіда, політичної спільності та суспільства загалом. Політична культура важлива складова будь якої політичної системи. Політична культура є більш стійкою, ніж політичний режим, тому влада держави повинна це усвідомлювати і знати, що вона здатна формувати потрібний їй тип політичної культури. Політика керівників КНДР – це яскравий приклад, коли внутрішній політичний курс держави це створення міфологем для функціонування суспільства у підкоренні формі.

З моменту створення Корейської народно-демократичної республіки (КНДР) її перший лідер Кім Ір Сен розпочав політику підтримування політичного режиму створенням і пропагуванням політичних міфів передусім колективного характеру, що повністю формували своєрідний тип політичної культури північнокорейського соціума. Мається на увазі, що в міфи повірила не просто окремо взята людина, особистість, а великі групи людей. Маса – це не просто формальне, штучне зібрання, скупчення людей, а вона володіє, характеризується певною психічною спільністю. Наявність подібного механізму психологічної дії зумовлена тим, що навколо вождя, якого підтримують маси, має існувати певний міфічний образ, який надає загально колективного авторитету і визначення [1,с.25]. Такий образ політичного лідера і був створений в Кореї. Створений місяцеподібний образ вождя, який знає та чує проблеми кожного свого підданого.

Влада Корейської республіки вивела в абсолют підкорення свідомості громадян своєї країни, фактично перетворивши їх на мільйони слухняних рабів. Масове зомбування політичної свідомості населення, дітей, які з молоком матері всмоктують ідеї Чучхе. Політична свідомість є тим духовним стержнем на якому тримається політична культура. Основними складовими політичної свідомості є:

– політична ідеологія;

– масова політична психологія;

– політична наука;

– погляди, уявлення, ідеї про суспільство та державу.

Всі ці перераховані складові з 1948 року і по теперішній час перебувають «на службі» у лідерів КНДР. В державі пропагується культурний антиглобалізм, тобто розвиток лише власного культурного наповнення і повне ігнорування західної маскультури. Це і стосується культури політичної також.

Один диктатор змінює іншого, але свідомість громадян залишається не змінною, а навпаки ідеолопоклоніння збільшується. Наступника Кім Ір Сена, Кем Чен Іра народ Північної Кореї наділив такими епітетами, як «Центр партії», «Доля нації», «Улюблений керівник», «Батько народу», «Яскрава зірка Пектусана». Як показує час політичні міфологеми тільки ще сильніше утверджуються у свідомості північнокорейців. Постійною періодизацією відкриваються і встановлюються все нові, кожен раз вражаючі за масштабами статуї вождів для поклоніння. Часто з дорогоцінних металів, це в той час коли населення країни недоїдає та із заходом сонця погружається в морок.

Постійно та послідовно промиваються мізки через засоби масової інформації, систему освіти і, навіть, професійну діяльність. Початок кожного робочого дня на усіх підприємствам країни розпочинається із «Зібрання читання газет» – це своєрідна ідеологічна ранкова зарядка для населення, яка є обов’язковою для всіх. Зазвичай, після цього широке обговорення і вихваляння діяльності лідера та правлячої партії, своєрідне оспівування хвалебних політичних пісень. Найпопулярніша газета країни «Нодос сінмун». Доречно зауважимо, що у КНДР існує лише мережах державних друкованих ЗМІ.

Ще один політичній міф, який був створений і підтримується досі в корейському суспільстві – це всемогутність та всеосяжність пануючої партії КНДР. Як висловлюються самі північнокорейці «Нам сонця не треба, нам партія світить. Нам їсти не треба, нам роботу давай.» Головна мета, яка укорінилася за роки правління династії Кімі, це перемога ідей Чучхе. З корейської мови слово «чучхе» перекладається як «самобутність». Сам цей термін використовується в корейській філософії, але все ж всесвітню популярність чучхе отримав саме як назва ідеології КНДР [2].

У сучасному суспільстві північної Кореї з’явилося покоління для яких ідеї Чучхе, поєднання марксизму-ленінізму з давньокорейською філософією, стало аналогом мислення, всі відповіді на питання життя дасть лідер або партія. Народу не потрібно думати, за них думає партія. Це вкладається у свідомість людей ще у дитячому садочку і продовжується протягом всього життя. Інколи доходить до абсурду, наприклад партія визначила типи зачісок для населення – 10 для чоловіків і 18 для жінок.

Отже, з часом всі політичні міфи, які наповнюють політичну культуру північнокорейського суспільства перетворилися на архетипи. Тобто на висхідні образи, навколо яких організовується, формується і існує політична система [3, с.313]. Політична культура суспільства КНДР – це підданський тип, що виражається у наповнення політичної свідомості та конкретних дій політичної поведінки. Вона продовжує регулювати діяльність людини в політиці. Кожне наступне покоління північних корейців продовжує засвоювати цей досвід, розвивати його та примножувати.

Література:

1. Головатий М. Політична міфологія : навч. посібник / М. Головатий . – К. : МАУП, 2006. – 144 с.

2. Ігнатьєв А. Чучхе як корейський націонал-соцілізм [Електронний ресурс] / А. Ігнатьєв // Страйк. – Режим доступу: http://ntz.org.ua/?p=1293.

3. Волков Ю. Человек: энцикл.слов. / Ю. Волков, В. Поликарпов. –М., 410 с.