Княгницький А.І.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Екологічне забруднення навколишнього середовища як фактор депопуляції населення

 

Питання виживання людей і націй сьогодні залежить в першу чергу від гармонії людини і природи. Наявність великої кількості природних ресурсів на території України дає можливість розвивати її економіку і разом із цим -рівень життя населення.

Проте, демографічна ситуація в Україні характеризується скороченням чисельності населення, спричинене еміграцією громадян, перевищенням показника смертності над показником народжуваності, що є кінцевим результатом дії шкідливих речовин, якими людина  власноруч забруднює середовище свого існування.

Актуальність даної теми обумовлена тим, що екологічне забруднення як чинник депопуляції населення виступає опосередкованою загрозою демографічній безпеці України і вирішення екологічних проблем дозволить покращити демографічне, соціальне та економічне становище держави.

Для  вирішення даної задачі багато видатних вчених присвятили свої праці, а саме: Марченко А. М., Євтуха В. Б., Стешенко В. С., Якуба К. І., Фойгт Н. А., Новікава В. М. та інші,  у яких вони  описували, досліджували та обґрунтовували можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

В Україні екологічне забруднення навколишнього середовища носить подвійний характер : з одного боку несприятлива радіоекологічна ситуація в ряді регіонів через радіоактивні опади після аварії на Чорнобильській АЕС, а з іншого боку багаторічне забруднення атмосферного повітря грунтових вод викидами та відходами великих підприємств хімічної, металургійної, коксохімічної, вугільної промисловості тощо. Слід врахувати й такий екологічно несприятливий фактор, як забруднення грунтів і поверхневих вод відходами споживання та залишками пестицидів та отрутохімікатів, накопичення яких відбувається в навколишньому середовищі, зелених рослинах, організмах сільськогосподарських тварин. Всі ці фактори приводять до формування імунодепресивного ефекту.

В Україні, де добувається 5 % світового обсягу мінеральних ресурсів, у звязку з застарілими технологіями щорічно величина промислових забруднень на 1  площі у 6,5 разів вища, ніж у СІЛА і в 3,2 – ніж у країнах Європейського економічного співробітництва. За останні роки у стічних водах промислових міст України у 10,8 разів збільшилася кількість свинцю, у 5,2 рази – міді, 4,8 – нікелю, 3,7 – цинку.

Забруднення зовнішнього середовища хімічно шкідливими речовинами і радіонуклідами має імунодепресивний ефект. Високий рівень вторинних імунодефіцитних станів реєструється не тільки в урбанізованих регіонах, але й порівняно чистих зонах. За даними спеціальних досліджень, в в цей вже час більш, ніж 50 % населення України, які формально відносяться до категорії «практично здорових» мають ті чи інші клінічні прояви, повязані з порушеннями з боку імунної системи.

Станом на 1 січня 2012 року чисельність населення України  становила 45 млн. 634 тис. мешканців.[1] З початку року чисельність населення скоротилась на 144,9 тис. осіб (-3,1 на 1000).

C:\Users\1\Desktop\800px-Зміна_чисельності_населення_України_1990-2010.PNG

Рис. 1. Динаміка депопуляції в Україні у 1990 – 2011 рр.

За січень-грудень 2011 року в Україні народилось 502,6 тис. дітей, померло 664,6 тис. осіб. Природне скорочення склало 162 тис., що на 38.6 тис. менше ніж за аналогічний період 2010 року. Природне зростання населення спостерігалось у Волинській (+778), Закарпатській (+3872), Рівненській (+3529), Чернівецькій (+89) областях і м.Києві (+5018). В інших регіонах було зафіксовано природне скорочення населення, яке коливалось від  160  осіб  у  Івано - Франківській  області  до  29322  у  Донецькій  області [2].

Для покращення екологічної ситуації у країні варто впроваджувати відповідні природоохоронні заходи.  Природоохоронні заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для цього. До заходів покращення стану навколишнього середовища слід віднести:

-         підвищення екологічності продукції, що випускається;

-                     скорочення споживання природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається та здійснення господарської діяльності;

-                     зниження забруднення природних комплексів викидами, стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;

-                     зниження концентрації шкідливих речовин у викидах, стоках;

-              поліпшення стану середовища існування людей.

Отже, якщо держава не змінить соціально-демографічну політику стосовно населення України, а, власне, не змінить відношення до навколишнього середовища людського існування, тоді сучасні тенденції депопуляції будуть зберігатися на майбутнє. Тобто в перспективі чисельність населення буде зменшуватися і будуть поглиблюватися територіальні і вікові диспропорції населення України.

Література:

1.                 Чисельність наявного населення України / Г. М. Тимошенко, - Київ, 2011.

2.                  Заверуха Н. Основи екології: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів/ Н. Заверуха, - К.: Каравела, 2006. - 365 с.

3.                 Державна служба статистики України [електронний ресурс]  - режим доступу до ресурсу: www.ukrstat.gov.ua