Економічні науки/10.  Економіка підприємства

 

Маслова В.О., Алєксєєнко І.І.

Харківський національний економічний університет

Аналіз методів фінансового планування на підприємстві

 

До одного з найбільш важливих процесів на підприємстві відноситься фінансове планування, від якого залежить подальша прибутковість діяльності підприємства, воно дає змогу ефективно розподіляти ресурси та кошти підприємства. Важливим елементом фінансового планування є методологія, завдяки якій у підприємства є можливість підвищити ефективність планування. Проблемою вибору методу фінансового планування на підприємстві займалися А.М.Поддєрьогін, Л.Д.Буряк, В.В.Іванова, але на сучасний стан так і не визначено найефективнішого універсального методу планування, що може застосовуватися на будь-якому підприємстві.

Виділяють наступні методи: коефіцієнтів, нормативний, балансовий та програмно–цільовий методи, а також метод економіко-математичного моделювання.

Метод коефіцієнтів (екстраполяції) передбачає розповсюдження встановлених у минулому тенденцій на майбутній період або розповсюдження вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об’єктів, які самі не були досліджені. Цей метод використовується при індексації вартості основних фондів, дооцінці товарно-матеріальних цінностей в зв’язку з інфляцією, при плануванні прибутку, величини власних оборотних коштів та ін.

Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб’єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів [3, c.175-177].

Перевагою методу коефіцієнтів є простота у розрахунках,  але при цьому методу притаманний суттєвий недолік: разом з коефіцієнтами, які використовуються при плануванні фінансових показників, механічно на наступний період переносяться всі недоліки, які мали місце у попередньому періоді. У нормативного же метода даний недолік відсутній, адже фінансове планування згідно даного методи планується лише на основі установлених норм, нормативів та ін.

Зміст балансового методу полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття, в результаті чого досягається збалансованість плану. В сучасних умовах цей метод набуває особливого значення, тому що всі видатки підприємств залежать від зароблених коштів; підприємства стали повністю самостійними і повинні розраховувати тільки на власні надходження, а не на допомогу держави чи міністерств [1, c.222].

Суть програмно-цільового методу полягає розробці заходів щодо фінансування основних цілей, поставлених на підприємстві ( соціального, економічного , технологічного розвитку) шляхом ефективного використання та розподілення матеріальних ресурсів, які існують на підприємстві [2,c.339].

У фінансовому плануванні досить широко застосовується економіко-математичне моделювання. Цей спосіб дає змогу знаходити кількісні та якісні вираження взаємозв’язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель — це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв’язком. Економіко-матема­тичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Перевагою даного методу є можливість визначити які фактори впливають на недоліки у фінансовому плануванні на підприємстві [4,c.329].

Аналіз різних методологій фінансового планування на підприємстві дає змогу зробити висновок, що методику планування необхідно вибирати виходячи з цілей, які поставлені перед фінансовим плануванням. Для більш швидкого та спрощеного має сенс використовувати коефіцієнтний метод, адже він має дуже легкий алгоритм розрахунку. Якщо підприємству необхідно дотримуватися певних норм у використанні ресурсів, матеріалів та ін.,то необхідно використовувати нормативний метод. Ефективним методом може бути метод економіко-математичного моделювання, адже він надає змогу виявити ті фактори, які стали причиною негативних явищ у фінансовому становищі підприємства.

На сучасний стан найефективнішим є поєднання програмно-цільового та методу економіко-математичного моделювання, адже у основі даних методів лежить аналіз цілей та факторів, які впливають на фінансове становище підприємства. Програмно-цільовий метод дасть змогу розподілити фінансові кошти з огляду на основні цілі підприємства, економіко-математичне моделювання надасть можливість аналізувати фінансове планування на підприємстві, аналізувати вплив основних факторів на результати діяльності підприємства.

 

Література:

1.Єзгор Л.І. Планування – основний елемент фінансового менеджменту підприємсива в Україні/Л.І.Єзгор//Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – № 19. – С.219-223.

2.Іванова В.В. Планування діяльності підприємства/Валентина Іванова. - К.:Центр учбової літератури, 2006. - 472 с.

3.Кириленко О.П.Фінанси (Теорія та вітчизняна практика):Навч.посіб./Ольга Павлівна Кириленко. - Тернопіль:Економічна думка, 2000. - 260с.

4.Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 460с.