Кузнєцов Р.C.

 Кореніцина Т.В.,асистент

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім..М.Туган-Барановського

 Заходи та напрямки підвищення ефективності  управління оборотними активами підприємства

 На сьогоднішньому  етапі визнання України державою з ринковою економікою та наближення до вступу в Європейський Союз пріоритетом виступає розвиток споживчого ринку, який потребує розробки і впровадження прогресивних методів стратегічного управління кожним суб’єктом підприємницької діяльності. Вагомим резервом в напрямку покращення діяльності підприємств є підвищення ефективності використання їх оборотних активів, формування яких пов’язане з наявністю оборотного капіталу.

Оборотні активи є одними з найбільш важливих складових ресурсів підприємства. Стан і ефективність їхнього використання виступає важливою умовою успішної діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Висока інфляція, неплатежі та інші кризові явища змушують підприємства змінювати свою політику формування оборотних активів, шукати нові джерела їх поповнення, вивчати проблему ефективності їхнього використання. Тільки оптимальна забезпеченість оборотними активами веде до мінімізації витрат, поліпшення фінансових результатів, до ритмічності та злагодженості роботи підприємства. Тому на сьогодні є акутальним питання, щодо підвищення ефективності управління оборотними активами.

Мета роботи – розробка та обґрунтування напрямків підвищення ефективності управління оборотними активами.

Оборотні активи— це сукупність матеріально-речовинних цінностей і грошових коштів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на виробничий продукт упродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу (сировина, матеріали, готова продукція, грошові кошти тощо).

Серед джерел авансування оборотних активів підприємства можна виділити такі: власні та позикові кошти. До складу позикових коштів відносяться банківські кредити для авансування оборотних активів та залучення коштів від інших суб’єктів господарювання.

Як правило, мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал, відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільове фінансування та цільові надходження (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст стійких пасивів.

Значний внесок в дослідження проблем оборотних активів та управління ними зробили такі вчені, як В.M. Іваненко, І.О. Бланк, М.Д. Білик, В.М. Шелудько, Н.О. Власова, Л.Н.Павлова, В.А.Сідун, Г.М. Тарасюк та інші. На думку B.M Іваненко, першочерговою задачею підприємств по підвищенню ефективності використання оборотних активі у сучасних умовах є прискорення їх оборотності, яке  досягається різними шляхами [1].

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

 -    впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

- наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують вироби до споживачів;

 -  широке використання прямих тривалих зв'язків;

- розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

- комплексна механізація й автоматизація на вантажно-розвантажувальних роботах на складі.

На стадії незавершеного виробництва прискорення оборотності оборотних активів досягається такими заходами:

- прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології ( особливо безвідхідної);

- розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

- удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

- удосконалювання системи економічного стимулювання, ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

- збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу серед заходів прискорення оборотності оборотних активів виділяються такі:

- наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

- удосконалювання системи розрахунків;

- збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції із зекономлених матеріалів;

- ретельний і своєчасний підбір продукції, що відвантажується, за партіями, асортиментом, транзитними нормами, відвантаженням в чіткій відповідності до укладених  договорів [3].

На основі наведених вище рекомендацій, ми пропонуємо застосувати наступні заходи та шляхи підвищення використання оборотних активів:

1)                      впровадження економічно методу нормування  оборотних активів;

2)                      збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом;

3)                      збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції із зекономлених матеріалів;

4)                      удосконалити рух готової продукції і нормалізувати розміщення оборотних коштів;

5)                      удосконалювати розрахунки з постачальниками і  покупцями;

6)                      не допускати дебіторської заборгованості.

Таким чином, слід зазначити, що поряд з основними фондами для успішної роботи підприємства величезне значення мають оборотні активи, їхня оптимальна кількість і ефективне використання. Управління оборотними активами повинно чітко регулювати їх кількість, оборотність та ефективність використання. Розумне управління ними має забезпечити оптимальний рівень їх ефективності, що призведе до економії ресурсів підприємства і тим самим до його подальшого розвитку.

 

Література

 

1.       Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: навч.посіб. – 4-те вил., випр.і доп. – К.:Знання, 2004. – 190 с. - ISBN 966-8148-45-2

2.       Головінов М.І. Економіка підприємства: Навч.посіб.для студ екон.спец. вищ.навч.закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації заоч.форм.навчання / М-во освіти і науки України, Донец.нац.ун-т економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського; Головінов М.І., Протопопова В.О., Колодяжна І.В. – Донецьк:, ДонНУЕТ, 2008. – 266 с. ISBN 978-966-385-052-8

3.       Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства: навч.посібник. – К.:Центр навчальної літератури, 2004. -196 с. - ISBN 966-8253-85-Х