Економічні науки/10. Економіка підприємства

Полькіна. А.С.

Харківський національний економічний університет, Україна

Аналіз закордонного досвіду формування фінансової звітності підприємств

 

         На сьогоднішній день ефективність діяльності суб'єктів господарювання в Україні залишається на невисокому рівні, що пояснюється посткризовими наслідками, непослідовним проведенням економічних реформ та змінами в економіці країни в цілому. Тому зростання фінансових результатів підприємств є однією із головних цілей. Для цього необхідно своєчасно і правильно складати фінансову звітність, яка відображає результативність та успішність виробничо-господарської діяльності з метою оперативного аналізу, прогнозування майбутньої діяльності та прийняття ефективних управлінських рішень. Але, зважаючи на невеликий досвід українських економістів та інтеграцію України у світову економіку, виникає необхідність вивчення зарубіжної практики складання фінансової звітності, тому що розкриття інформації про фінансові результати в фінансовій звітності підприємства є важливим показником майбутнього рівня фінансового забезпечення суб’єкта господарювання, який здійснює свою діяльність на основі самофінансування.

         Проблемі розкриття теоретичних та практичних аспектів щодо формування фінансових результатів та складання фінансової звітності різних країн присвячено досить багато праць вітчизняних вчених. Серед  найбільш  відомих  науковців   можна   виділити   наступних:   О. М. Брадул [1],    С. Б. Шипіна [1],   Я. В. Лебедзевич [5],     Л. В. Гуцаленко [4] тощо. Найбільш вагомий внесок у формування відомостей про фінансову звітність зарубіжних країн зробили праці таких вітчизняних науковців, як:  С. Ф. Голов [3], М. В. Патарідзе-Вишинська [6], Р. В. Скалюк [7] та ін.

         Зазначені автори розглядали зарубіжний досвід формування фінансових результатів у фінансовій звітності з різних аспектів. Так, наприклад, Л. В. Гуцаленко [4] приділяв більшу увагу реформуванню вітчизняної    звітності    відповідно    до    міжнародних   стандартів,   М. В. Патарідзе-Вишенська [6] акцентувала увагу на розбіжності їх визначення у вітчизняній   та   зарубіжній  практиці, а С. Б. Шипіна та О. М. Брадул [1] висвітлювали у своїх працях проблеми теоретичного обґрунтування фінансової звітності.

         Але, незважаючи на підвищену увагу з боку науковців, деякі аспекти зарубіжного досвіду формування фінансової звітності є недостатньо  розкритими у вітчизняній літературі, а тому потребують подальшого вивчення та узагальнення.

         Метою дослідження є узагальнення зарубіжного досвіду щодо розкриття та подання інформації про фінансові результати діяльності підприємств.

         Як показав аналіз та узагальнення літературних джерел, при визначенні величини фінансових результатів багато країн спираються на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, маючи при цьому свої Національні стандарти бухгалтерського обліку. Через це не існує єдиного підходу до складу елементів, які відносяться до обов'язкових форм фінансової звітності в зарубіжних країнах. Перелік основних з них  представлено в табл. 1.

Отже, аналіз наведених даних показав багатогранність підходів з приводу документів, які включені до переліку обов'язкових при складанні звіту про фінансові результати. При цьому враховуються як міжнародні, так і національні стандарти обліку, які знаходяться у тісному зв'язку між собою: при розробці міжнародних аналізуються національні стандарти, вивчається практика ведення обліку того чи іншого об'єкта і тільки після цього формуються рекомендації міжнародного характеру. Хоча стандарти в різних країнах мають різні назви (в США та Японії - система загальноприйнятих принципів, у Великобританії - документи про стандарти фінансової звітності, у Франції - норми, а в Україні та Росії -положення), їх структура й призначення в цілому однакові [2, с. 23].


Таблиця 1

Обов’язкові форми фінансової звітності зарубіжних країн

 

 

Баланс

Звіт про прибутки і збитки

Звіт про рух грошових коштів

Пояснювальна записка

Операційний звіт

Звіт внутрішніх аудиторів

Звіт про рух капіталу

Звіт президента компанії

Звіт ради директорів

Аудиторські висновки

Примітки до річного звіту

Звіт директорів

Звіт про нерозподілений прибуток

Звіт про акціонерний капітал

Консолідована звітність

Звіт про рух фондів

Звіт про розрахунок оподатковуваного прибутку

Звіт про інфляційну індексацію

Звіт про транспортні витрати

Звіт про основні фонди і розрахунок амортизації

Звіт про зміни у фінансовому становищі

Звіт директорів та аудиторів

Великобританія

+

+

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

Італія

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Естонія

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Люксембург

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

Нідерланди

+

+

 

+

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Німеччина

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Польща

+

+

+

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Португалія

+

+

+

+

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

Росія

+

+

+

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

США

+

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Франція

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Швейцарія

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

Азербайджан

+

+

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ізраїль

+

+

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

+

+

+

+

 

 

Китай

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 


            Аналізуючи дані, представлені в табл. 1, можна зробити висновок про те, що обов'язковими формами фінансової звітності підприємств для всіх представлених країн є баланс та звіт про прибутки і збитки. Це пояснюється необхідністю врахування ресурсів, які використовуються в процесі виробництва та відображенням основних результатів діяльності підприємств.

         Використання ж багатьма країнами (Великобританія, Італія, Польща, Португалія, Росія, США, Азербайджан) звіту про рух грошових коштів пояснюється необхідністю підсумовувати інформацію про надходження і вибуття грошових коштів підприємства з метою фіксації вхідних та вихідних потоків.

         Деякі країни, такі як Великобританія, Італія, Нідерланди, Португалія та Росія, включають до обов'язкових форм фінансової звітності пояснювальну записку. Це свідчить про бажання уточнити дані, що представлені у вище перерахованих формах з метою уникнення розбіжностей при їх трактуванні.

         До того ж можна зробити висновок, що Італія є найбільш бюрократичною країною, бо в ній використовують 10 форм фінансової звітності. Найменше документів потребується подавати в Китаї, Естонії, Франції - лише 3 форми. Це може пояснюватися економічною політикою держави.

         Тобто, проводячи аналіз даних, представлених в табл. 1, можна підвести підсумок, що склад обов'язкових форм фінансової звітності різних країн є відмінним між собою. Але серед них можна виділити чотири групи, кожна з яких матиме своє економічне обґрунтування.

            Так, наприклад, всі країни обов'язково  надають баланс та звіт про прибутки і збитки. Але це не свідчить про те, що дані документи є однаковими для всіх, вони мають певні відмінності, які представлені в табл. 2.

Варто наголосити, що при цьому завжди спостерігається рівність балансу, при якій активи = зобов'язання +власний капітал.

 

 

 

Таблиця 2

Відмінності балансу України від балансу зарубіжних країн

Україна

США, Великобританія, Канада

Актив балансу

розташування статей відповідає принципу  підвищення ліквідності

статті розміщуються у зворотному порядку, порівняно з Україною, тобто за принципом зниження ліквідності засобів

Пасив балансу

розташування статей відповідає принципу зменшення терміну повернення боргів

статті розміщуються за принципом збільшення терміну повернення боргів

        

         Звіт про фінансові результати є обов'язковою формою фінансового звіту підприємства, тому що його основна мета - надати інформацію користувачам про формування фінансового результату підприємства.

            Третім елементом виступає звіт про рух грошових коштів, тому що у користувачів існує необхідність знати, з яких джерел надходили гроші на підприємство, по яких напрямках і на які цілі витрачались гроші, як змінився залишок грошових коштів за звітній період.

            Останні форми фінансової звітності прямо не відображають кінцевий результат діяльності підприємства, а тому їх не можна віднести до головних, через що виникає необхідність поєднати їх у єдину групу, додатки, які характеризують майнове становище підприємства, мають відомості щодо акціонерів, а також висновки аудиторів. Кількість додатків у різних країнах не є сталою. Вона залежить від багатьох факторів, таких як  загальна економічна ситуація в країні, податкова політика, національні особливості, юридична сфера, джерела фінансування та інші.

         Отже, кількість обов'язкових форм фінансової звітності зарубіжних країн коливається в межах від 3 до 10.

            Узагальнено обов'язкові форми фінансової звітності зарубіжних країн за перерахованими вище видами можна представити у вигляді рис. 1.

 

 


1.Баланс

 
        

 

2. Звіт про прибутки

 

3. Звіт про рух грошових коштів

 

4. Додатки

 
 

 

 

 

 

 

 


         Рис. 1. Узагальнені форми фінансової звітності

 

Отже, у результаті дослідження було виділено обов'язкові форми фінансової звітності зарубіжних країн, висвітлені в економічній літературі, збільшення яких обумовлене багатьма факторами, такими як зміна законодавства, перехід економіки країни на новий, більш розвинений, успішний рівень та інші. Через це питання вивчення зарубіжного досвіду при складанні та поданні інформації стосовно фінансових результатів діяльності підприємств і надалі залишатиметься вивченим неповністю та досить актуальним, так як позитивний фінансовий результат є основною метою підприємницької діяльності і мірилом її ефективності, основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, а також носієм захисної функції підприємства від загрози банкрутства.

Чітке розуміння необхідності аналізу та складання документів, необхідних для визначення фінансових результатів,  дасть змогу приймати правильні  більш обґрунтовані управлінські економічні рішення.

 

Література:

1. Брадул О. М. Звіт про фінансові результати: значення та місце в системі фінансової звітності суб'єктів господарювання / О. М. Брадул, С. Б. Шипіна // Вісник КТУ. - 2011. - № 28. - с. 260-263.

2. Бузнік А. О. Порівняльна характеристика і основні розбіжності між МСБО та П(С)БО / А. О. Бузнік // Науково-теоретичний журнал "Студентський науковий Вісник" Миколаївського аграрного університету. - 2010. - №2(1). - с. 21-27.

3. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарії: практ. посіб. / С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. - К.: Лібра, 2001 - 840 с.

4. Гуцаленко Л. В. Концепції визначення фінансового результату в міжнародній обліковій практиці / Л. В. Гуцаленко // Інноваційна економіка Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2010. - № 18. - с. 105 - 110.

5. Лебедзевич Я. В. Проблеми обліку використання прибутку та відображення в фінансовій звітності / Я. В. Лебедзевич // Вісник ЖДТУ. - 2004. - № 2 (28). - с. 111-117.

6. Патарідзе-Вишинська М. В. Визначення та облік фінансового результату: вітчизняний і зарубіжний досвід / М. В. Патарідзе-Вишинська // Економіка. Управління. Інновації. Електронне наукове фахове видання. - 2010. - № 2 (4) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2010_2/10pmvvzd.pdf

7. Скалюк. Р. В. Концепції фінансового результату діяльності промислового підприємства: міжнародна практика та вітчизняні реалії/ Р. В. Скалюк // Галицький економічний вісник. — 2010. — №3(28).— с.18-25.