Троценко В. В.

Харківський національний економічний університет, Україна

ВПЛИВ СИНХРОНІЗАЦІЇ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Важливою характеристикою платоспроможності сучасного підприємства є його можливість генерувати грошові кошти. Нерідко прибуткове підприємство може виявитися неплатоспроможним, тобто мати дефіцит грошових коштів, і навпаки, збиткове підприємство може мати значні суму коштів. Це наслідок незбалансованості надходжень і відтоків грошових коштів за часом виникнення і величині. Тому виникає необхідність здійснення комплексного аналізу грошових потоків, що полягає у забезпеченні синхронності, тобто у збалансуванні позитивних і негативних грошових потоків за обсягом та за часом, що і зумовлює актуальність даного дослідження.

Проблемами впливу синхронізації грошових потоків у часі займались І.А. Бланк [1], Ю.С. Цал-Цалко [4], Г.Г. Кірейцев [2], Д. М. Шик [5], О.О. Терещенко [3] та інші. Однак у роботах зазначених вище та інших дослідників питання впливу синхронізації грошових протоків у часі висвітлено недостатньо та потребує подальшої розробки.

Метою дослідження є здійснення комплексу задач, що полягають у забезпеченні збалансування грошових потоків у часі, тобто їх синхронізація, що впливає на ефективність діяльності підприємства на прикладі КСП«Харківгорліфт».

Платоспроможність КСП «Харківгорліфт» пов’язано із забезпеченням синхронності грошових потоків, тобто збалансованості позитивних та негативних грошових потоків як за обсягом, так і за часом, виходячи з критерію мінімально можливих відхилень значень при надходженні та витрачанні грошових коштів. Високий рівень синхронізації надходжень і витрачання грошових коштів за обсягом і в часі дозволяє знизити реальну потребу підприємства в поточному та страховому залишках грошових активів, які обслуговують основну діяльність, а також резерв інвестиційних ресурсів для здійснення реального інвестування. [2, c.325] Для визначення збалансованості грошових потоків більшість вчених пропонують розрахувати коефіцієнт кореляції.

Для розрахунку даного показника здійснимо кореляційно-регресійний аналіз скориставшись програмою Statistik та оцінимо якість між вхідним та вихідним грошовим потоком. Також ця програма допоможе нам додатково розраховуючи і коефіцієнт детермінації, який здатен розрахувати щільність зв’язку між двома показниками, тобто між позитивним та негативним грошовим потоком.

Вихідні дані для розрахунку даного показників представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Вихідні дані

	Х	У
	2009 рік
1 кв.	534	390
2 кв.	387	280
3 кв.	460	601
4 кв.	481	526
	2010 рік
1 кв.	2080	4048
2 кв.	3194	3148
3 кв.	4008	2060
4 кв.	3948	4040
	2011 рік
1 кв.	4062	2047
2 кв.	3847	4900
3 кв.	2611	5138
4 кв.	4485	2920

Відповідно до таблиці 1 за Х ми беремо позитивний грошовий потік, а за У – негативний грошовий потік КСП «Харківгрліфт».

Результати розрахунку даних коефіцієнтів представлено у табл. 2.

Таблиця 2

Основні показники кореляційно-регресіного аналізу КСП «Харківгорліфт», що використовуються при аналізі грошових потоків

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік
1.Коефіцієнт кореляції	0,37	-0,51	-0,72
2.Коефіцієнт детермінації	0,14	0,26	0,51
3.Загальний коефіцієнт кореляції за 3 роки.	0,67
3.Загальний коефіцієнт детермінації за 3 роки.	0,45

Виходячи з коефіцієнта кореляції протягом 2009-2011 роках грошові потоки за часовим інтервалом не є синхронізовані, оскільки значення даного коефіцієнта у 2009 році дорівнює 0,37. Якщо брати до уваги 2010 та 2011 роки, то значення коефіцієнта складає -0,51 та -0,72, що свідчить про обернену залежність, тобто зростання витрачання грошових коштів супроводжується зменшенням їх надходженням.

Коефіцієнт кореляції свідчить про той факт, що негативні грошові потоки в більшості випадках перевищують суму позитивних дає змогу сказати, що протягом останніх двох років підприємство здійснює нераціональну організацію грошових потоків, що в певній мірі приведе до неефективного їх використання та втрати платоспроможності [5,c.163]. На мою думку, чим вище даний коефіцієнт до одиниці, тим й менший розрив коливань між позитивним та негативним грошовим потоком, тим менший ризик виникнення ситуації неплатоспроможності.

Поряд з коефіцієнтом кореляції використовується ще один критерій, за допомогою якого також вимірюється щільність зв’язку між двома або більше показниками та перевіряється адекватність (відповідність) побудованої регресійної моделі реальній дійсності. Тобто дається відповідь на запитання, чи дійсно зміна значення У лінійно залежить саме від зміни значення Х, а не відбувається під впливом різних випадкових факторів. Отже, згідно з даним коефіцієнтом ми бачимо, що залежність між вхідним та вихідним грошовим потоком дуже слабка протягом 2009 та 2010 років, але у 2011 році цей зв'язок дещо покращився, загалом така ситуація на КСП «Харківгорліфт» викликана нерівномірністю надходження та витрачання грошових коштів протягом періодів, що аналізуються. Але якщо навіть коефіцієнт кореляції та детермінації буде близьким до одиниці, то це ще означає що на підприємстві достатньо коштів щоб погасити свої зобов’язання.

Отже раціональна організація та управління господарським процесом потребує постійного спостереження за рівномірністю і синхронністю формування позитивного і негативного грошових потоків в розрізі періодів, для чого зобразимо нерівномірність формування грошового потоку КСП «Харківгорліфт» у часі на рис. 1.

Рис.1 Нерівномірність формування грошових потоків в часі

Як було вже зазначено раніше, показники позитивного та негативного грошового потоку мають нерівномірне формування, особливо, починаючи з 5 кварталу, тобто 2010 року і до 12 кварталу (2011 року).

З врахуванням ситуацію, що клалася пропонується збільшити приплив грошових коштів та зменшити відтік грошових коштів за допомогою короткострокових та довгострокових заходів.

Короткострокові заходи направлені на покращення рівномірності на синхронізації грошового потоку КСП «Харківгрліфт» та повинні полягати у наступному:

1. Продаж або здача в оренду необоротних активів.

2. Раціоналізація асортименту продукції.

3. Реструктуризація дебіторської заборгованості у фінансові інструменти.

4. Використання часткової передоплати та залучення зовнішніх джерел короткострокового фінансування.

5. Розробка системи знижок для покупців.

6. Скорочення витрат.

7. Відстрочка платежів за зобов'язаннями.

8. Використання знижок постачальникам.

9. Перегляд програми інвестицій.

Довгострокові заходи направлені на покращення рівномірності на синхронізації грошового потоку КСП «Харківгрліфт» повинні полягати у наступному:

1. Пошук стратегічних партнерів.

2. Пошук потенційного інвестора.

3. Довгострокові контакти, що передбачають знижки або відстрочки платежів;

4. Податкове планування.

Необхідно також зауважити про той факт, що планово-економічний відділ КСП «Харківгорліфт» повинен зосередити увагу на повноті, вчасності та збалансованості забезпечення господарських процесів підприємства грошовими коштами від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, адже саме ці критерії прямо впливають на рівень фінансової стійкості, платоспроможності та конкурентоспроможності підприємства. Правильна і ефективна організація грошових потоків забезпечує «фінансове здоров’я» підприємства, його ритмічну господарську діяльність, є передумовою досягнення високих кінцевих фінансових результатів діяльності.

Література:

1. Бланк И.А. Финансовій менеджмент: Учебный курс / И.А. Бланк – 2-е изд., перероб. И доп. – К. : Эльга, Ника-Центр, 2004. – 656 с.

2. Кірейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент: Навчальний посіб. Видання третє перероблене і доповнене/Кірейцев Г. Г. - Київ: "Центр навчальної літератури", 2004. - 531 с.

3. Терещенко О. О. Фінансова діяльність субєкта господарювання: Навч. Посіб. - К.: КНЕУ, 2007. - 554 с.

4. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз. Підручник / Ю.С. Цал-Цалко – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 с.

5. Шик Д. М. Проблеми управління грошовими потоками підприємства з метою проведення його платоспроможності / Д. М. Шик // Вісник запорізького національного університету. – 2008. – № 1(3) – С. 161 – 167