Экономические науки / финансовые отношения

Квітко М.Ю

Національний технічний університет України «КПІ», м. Київ

РОЛЬ ПРАЦІ У РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА

Розглянуто поняття праця та її роль в розвитку суспільства. Проаналізовано сучасні зміни в сфері праці, що є актуальними на даному етапі економічного розвитку. Уточнено та деталізовано сучасні аспекти щодо функцій праці в розвитку людини та суспільства.

Актуальність проблеми. Вивчення проблеми розвитку суспільства неможливе без вивчення соціальної сутності праці, ставлення до неї, тому що все що необхідно для життя і розвитку людей, створюється працею. Наслідком трудової діяльності стає, з одного боку, насичення ринку товарами, послугами, культурними цінностями, з іншого - прогрес виробництва, поява нових потреб та їх подальше задоволення. Саме тому, роль праці в розвитку людини та суспільства є досить важливою, адже за її допомогою створюються як матеріальні так і духовні цінності, розвиваються самі робітники, що отримують нові знання, навички, розкривають свої здібності.

Аналіз публікацій по темі дослідження. На даному етапі розвитку економічної думки теоретичні та методичні аспекти проблем, що стосуються сфери праці розглядались у роботах таких видатних вчених як Д.П. Богині, О.А. Грішнової, А.М. Колота, Е.М. Лібанової, та багатьох інших. Однак окремі аспекти дослідження змін у сфері праці та впливу цих змін на розвиток як окремої людини, так і суспільства загалом потребують детальнішого та глибшого дослідження.

Виклад основного матеріалу. Праця є основою функціонування та розвитку будь-якого людського суспільства, незалежне від будь-яких суспільних форм умова існування людей, вічна, природна необхідність, без неї не буде можливе саме людське життя. Постійно оновлюючись, праця забезпечує безперервний розвиток як суспільства, так і людини.

Ставлення до праці характеризується прагненням (або відсутністю прагнення) людини максимально проявляти свої фізичні та духовні сили, використовувати свій досвід і знання, здібності досягнення певних кількісних і якісних результатів праці. Воно проявляється у поведінці, мотивації та оцінці праці.

Протягом всього існування людства праця відігравала і продовжує відігравати дуже важливу роль у розвитку людини і суспільства в цілому, адже немає жодної сфери людської діяльності, в якій можна було б досягти суттєвих результатів без праці (рис. 1).

Рис.1. - Роль праці в розвитку людини і суспільства

В економічній теорії, котра впродовж багатьох років вивчала закономірності розвитку економіки індустріального типу, незаперечним твердженням є те, що праця є однією з основних рушійних сил розвитку економіки [3].

На даному етапі розвитку економічної думки працю визначають як свідому цілеспрямовану створюючу діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; як процес перетворення ресурсів природи в цінності та блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних), так і внутрішніх спонукань; як вияв людської особистості.

Соціологи додають до сказаного, що рівень заробітної плати може залежати від суб'єктивних факторів виробничого середовища, таких як особисті характеристики працівника, які роблять його особливо цінним для фірми, або ж прихильність співробітника політиці, декларованої адміністрацією підприємства [1].

Праця - це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини таку важливу роль, що саме це поняття в широкому розумінні є невід'ємним від людського життя.

А. Сміт ще в 1776 р. у своїй праці “Дослідження про природу і причини багатства народів” писав, що добробут нації в більшому ступені залежить від її спроможності організувати свої продуктивні сили, ніж від кількості природних ресурсів. Таким чином, багатство країни ґрунтується на трудовому внеску людей, що безпосередньо виконують роботу, тобто праця - головне джерело багатства.

Праця є основна і неодмінна умова життєдіяльності людей. Впливаючи на навколишнє природне середовище, змінюючи і пристосовуючи його до своїх потреб, люди не тільки забезпечують своє існування, але і створюють умови для розвитку і прогресу суспільства.

Розглянувши вплив праці на розвиток людини і суспільства, Грішнова О.А. розглядає значення праці в житті людини та суспільства через такі функції:

- праця є основним природнім, суспільно визнаним, моральним способом задоволення всіх матеріальних і дуже багатьох духовних потреб як окремої людини, так і людства в цілому;

- праця створює суспільне багатство, пристосовує природні умови до зручності людей, опосередковує, регулює, контролює одержання людиною природних благ;

- праця формує спільноти людей, суспільство загалом і є рушієм суспільного прогресу. Праця та її результати визнаються суспільством як природна основа соціальної диференціації, вони є серцевиною всіх соціальних відносин;

- праця та підготовка до неї стає основною рушійною силою розвитку людини. Створюючи та вдосконалюючи матеріальні та духовні блага, людина набуває нових знань, трудових навичок, вміння ефективно взаємодіяти з іншими людьми. Праця – це визначальна сфера соціалізації людини у суспільстві.

- в праці і завдяки праці люди пізнають як закони свого розвитку так і закони природи. Інтелектуальна, творча праця відкриває кожній окремій людині та людству загалом шлях до свободи, включаючи свободу від природних небезпек, від хвороб, від матеріальних нестатків [2, c. 50-51].

Творчий характер праці знаходить своє вираження в появі нових ідей, прогресивних технологіях, більш досконалих і продуктивних знаряддях праці, нових видах продукції, матеріалах, енергії, що, у свою чергу, ведуть до розвитку потреб. В умовах ринкових відносин людина-суб'єкт праці може реалізувати свій трудовий потенціал подвійно: або на основі трудової самозайнятості, тобто коли він виступає як самостійний товаровиробник, що реалізує свою продукцію на ринку; або як найманий робітник, що пропонує свої послуги товаровиробнику-роботодавцю, суб'єкту власності. У цьому випадку відбувається обмін за принципом: кваліфікація і робочий час робітника - на заробітну плату і прибуток (рис. 2).

–

Рис 2. Обмін в процесі праці в умовах ринкових відносин

Зміст і характер праці відображають особливості трудової діяльності, визначають ступінь відповідальності робітника, рівень складності виробничих функцій, рівень технічної оснащеності, ступінь розмаїття функціональних обов'язків та ін. Зміст праці висуває конкретні вимоги до освіти, кваліфікації, здібностей індивіда, що визначає потребу в розвитку і самореалізації особистості та впливає на задоволеність працею, на плинність кадрів, рівень продуктивності праці.

Висновки та перспективи подальших досліджень. На сьогоднішній день не можна оминути увагою проблему взаємозв’язку особи та суспільства. При цьому праця відіграє дуже важливу роль, адже саме в процесі праці люди утворюють певні групи, об’єднуються в колективи для досягнення мети в своїй діяльності. І саме ці групи, спільноти формують соціальну структуру суспільства. Якщо ж це суспільство утворюють люди, тобто працівники, котрі в процесі трудової діяльності мають можливість до самореалізції, самовираження, самовдосконалення, то це призводить до розвитку суспільства в цілому, що сприяє збільшенню міри свободи людини, розширенню можливостей для вільного розвитку її індивідуальності та соціальної справедливості.

Література

1. Дорош О.В. Праця як компонент розвитку суспільства // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vpu/Ekon/2009_7/8.pdf

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 535с.

3. Колот А.М. Соціально – трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2008. – 230.

4. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело, Вита-Пресс, 1996. – 544с.