“Экономические науки”/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.

Дармостук Дмитро Ігорович

студент V-го курсу спеціальність «Економіка підприємства» Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Економічна сутність інвестицій підприємства

У процесі формування ринкового середовища необхідною умовою виживання й основою стабільного становища і розвитку підприємства є здійснення ним ефективної інвестиційної діяльності, що передбачає можливість маневрувати фінансовими ресурсами і шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервність процесу виробництва та реалізації продукції, на основі його постійного розширення і відновлення. Проте ряд факторів макроекономічного порядку в Україні та світовій економіці не сприяють інвестиційній діяльності господарюючих суб’єктів, що поглиблює кризові явища в економіці. Сучасна інвестиційна діяльність підприємств характеризується значним скороченням обсягів нагромаджень, зменшенням частки прибутку підприємств, яку спрямовують на розширення виробництва. Однак, незважаючи на наявність кризових явищ у фінансово-господарській діяльності підприємств, все-таки нагромаджується певний досвід роботи в умовах ринку, відбуваються процеси приватизації і реструктуризації, пошуку нових ефективних механізмів управління, зокрема й інвестиційною діяльністю підприємства.

Фундаментальні питання аналізу інвестицій досліджували такі вітчизняні вчені як І. Бланк, Є. Мних, С. Покропивний, М. Скворцов, а також зарубіжні М. Алексєєв, Х. Андерсон, Л. Бернстайн, Ф. Вуд, Р. Ентоні, Є. Крайнє ва, Д. Панков, У. Шарп, А. Шеремет та інші. Проте зважаючи на практичну значимість інвестицій у відтворювальному процесі підприємства й на важливість дослідження окремих аспектів теорії та практики аналізу інвестицій підприємства, потрібне проведення подальших досліджень, розробка нових підходів, оскільки виконані наукові розробки здебільшого торкаються лише окремих сторін аналізу інвестиційної діяльності, по суті не охоплюючи загальнотеоретичних питань, які б у системній формі відображали інвестиційний процес як певну структуризовану цілісність [1].

Досить часто, особливо раніше, термін «інвестиції» ототожнювався з терміном «капітальні вкладення». При цьому інвестиції розглядалися як вкладення коштів у відтворення основних фондів (будівель, устаткування, транспортних засобів і т.п.). Але водночас інвестиції можуть здійснюватися й в оборотні активи, і в різноманітні фінансові інструменти ( акції, облігації тощо). Нерідко інвестиції визначають як вкладення коштів. У сучасних умовах інвестування капіталу може здійснюватися не тільки в грошовій, а й в інших формах – рухомого і нерухомого майна, різноманітних фінансових інструментів (насамперед цінних паперів), нематеріальних активів тощо. Існує також думка, що інвестиції – це довгострокове вкладення коштів [2].

Інвестиції – одна з найбільш часто використовуваних в економічній системі категорій як на макро-, так і на мікрорівні. Проте не дивлячись на виняткову увагу дослідників до цієї ключової економічної категорії, наукова думка дотепер не виробила універсальне визначення інвестицій, яке відповідало б потребам як теорії, так і практики, а також було б адекватним з позицій конкретного суб’єкта їх здійснення – держави, підприємства, домашнього господарства [3].

У процесі становлення цивілізованого ринкового економічного простору, для того, щоб вистояти в конкурентній боротьбі, підприємство повинне постійно спрямовувати власні чи залучені кошти для оновлення, розширення та диверсифікації виробництва. Тому в комплексі проблем, які пов’язані з визначенням ролі інвестицій у діяльності підприємства, за сучасних умов великого значення набуває організація такого процесу управління інвестиціями підприємства, який би був підкріплений ефективним інформаційним забезпеченням і за рахунок використання сучасних засобів системи економічного аналізу, покликаної виявляти і систематизувати інформаційні дані про всі аспекти фінансово - господарської діяльності підприємства, сприяти підвищенню її ефективності.

Враховуючи це виникає доцільність поглиблення вивчення особливостей сучасного стану та тенденцій розвитку інвестиційної діяльності з метою їх теоретичних узагальнень та розробки практичного механізму вирішення комплексу питань, безпосередньо пов’язаних з аналізом інвестицій.

Актуальною стає розробка такої аналітичної системи дослідження інвестицій підприємств, яка б поєднувала використання багаторічного досвіду світової економічної аналітики з урахуванням особливостей розвитку української обліково-аналітичної теорії та практики.

Для проведення аналізу діяльності підприємства використовуються методи і прийоми фінансового та економічного аналізу, за допомогою яких досліджується ділова активність підприємства, а також наявна інвестиційна діяльність, що дає можливість розробити заходи щодо оптимізації вкладання коштів з метою отримання прибутку.

Економічна діяльність окремих господарюючих суб’єктів і країни в цілому значною мірою характеризується обсягом і формами здійснюваних інвестицій. У широкому розумінні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. При цьому приріст капіталу має компенсувати інвестору відмову від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, відшкодувати втрати від інфляції в майбутньому періоді.

Джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій є одержуваний від них прибуток. Ці два процеси – вкладення капіталу й одержання прибутку – з погляду часового інтервалу можуть не збігатися. При послідовному перебігу цих процесів прибуток одержується відразу ж після здійснення інвестицій у повному обсязі. При рівнобіжному їх перебігу одержання прибутку можливе ще до повного завершення процесу інвестування (після першого етапу). При інтервальному перебігу зазначених процесів між періодом завершення вкладання капіталу й одержання прибутку проходить певний час (тривалість цього часового лага залежить від форм інвестування й особливостей конкретних інвестиційних проектів) [4].

Інвестиції підприємства є вкладенням капіталу у всіх його формах в різні об’єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою отримання прибутку, а також досягнення іншого економічного або неекономічного ефекту, здійснення якого базується на ринкових принципах і пов’язане з чинниками часу, ризику і ліквідності.

Безумовно, окремі форми інвестицій (в першу чергу капітальні вкладення, інвестиції в акції і т.п.) носять довгостроковий характер, проте інвестиції можуть бути і короткостроковими (наприклад короткострокові фінансові вкладення в облігації, депозитні сертифікати з періодом обігу до одного року). Різноманіття понять терміну «інвестиції» в сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі в значній мірі визначається широтою сутнісних сторін цієї складної економічної категорії [5].

Отже, на сьогодні ряд факторів макроекономічного порядку в Україні та світовій економіці не сприяють інвестиційній діяльності господарюючих суб’єктів, що поглиблює кризові явища в економіці. Однак, незважаючи на наявність кризових явищ у фінансово-господарській діяльності підприємств, все ж нагромаджується певний досвід роботи в умовах ринку, пошуку нових ефективних механізмів управління, зокрема й інвестиційною діяльністю підприємства.

Список використаних джерел:

1. Майорова Т.В. «Інвестиційна діяльність» К., «Лібра», 2004.

2. Дука А.В. «Інвестування» Навчальний посібник. 2006р. 336 с.

3. «Економіка підприємства»: Навч. Посіб. / за ред.. А.В. Шегди – Е45 К.: Знання, 2005. – 431 с.

4. Музиченко А.С. «Інвестиційна діяльність в Україні»: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – К.: Кондор, 2005. – 406 с.

5. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В. та ін. «Економіка підприємства»: підручник / за загальною редакцією Й.М. Петровича – Львів: «Магнолія плюс», видавець В.М. Піча – 2004. 680 с.