Економічні науки/7. Облік та аудит

 

Медведкова А.Ю.,

Науковий керівник доцент Ангеліна І.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Методологічні підходи до здійснення процесу внутрішнього аудиту.

 

З переходом України до ринкової економіки управління підприємствами радикально змінилося. У сучасних умовах, коли необхідно враховувати інте­реси власників, інвесторів, кредиторів, акціонерів, трудових колективів, потрібні нові підходи до управління, а відповідно і нові методи формування інформації, що відповідає потребам певних користу­вачів. Практика свідчить, що одним з найефективні­ших інструментів ринкової перебудови господарських систем є система внутрішнього аудиту (як скла­дова системи внутрішнього контролю власника).

Відсутність єдиних стандартів діяльності внутріш­ніх аудиторів змушує фахівців використовувати за­рубіжний досвід проведення внутрішнього аудиту, а також методики проведення ревізій, розроблені ще в період командно-адміністративної системи.

Серед досліджень, присвячених проблемам орга­нізації та функціонування внутрішнього аудиту, слід зазначити  роботи В. Андреева, А. Богомолова, Д. Макальської, В. Рудницького. Л. Сотникової, Д. та ін.

Аналіз відповідної літератури дозволив визначи­ти ступінь невивченості проблем інформаційного за­безпечення менеджменту службою внутрішнього аудиту. У зв'язку з цим не можна не відзначити, що внутрішній аудит як самостійний процес, що здійс­нюється у рамках підприємства і результати якого є необхідними для прийняття управлінських рішень, у сучасній вітчизняній літературі практично не розроб­лений.

Мета статті полягає у збагаченні професійних знань внутрішніх аудиторів щодо особливостей організації та здійснення внутрішнього аудиту, які простежуються у визначенні місця (із дотриман­ням принципу незалежності), формуванні завдань внутрішнього аудиту: та методів їх досягнення (за­стосування процесу інформаційно-аудиторської логістики) у сучасній концепції бізнесу.

Внутрішній аудит в організаційному плані пови­нен бути на більш високому рівні управління, ніж об'єкт перевірки. Саме внутрішній аудит, незалеж­ний по відношенню до виконавчих органів компанії відіграє роль своєрідного каталізатора пропозицій щодо мінімізації наслідків ризиків і використання резервів поліпшення фінансово-господарської діяльності. З цією метою висновки внутрішнього аудиту з конкретними рекомендаціями і пропозиціями мають надаватися у розпорядження відповідному лінійному підрозділу, який перевіряється (наприклад, керівниц­тву підприємства, бухгалтерії тощо)[1].

Сьогодні відбувається трансформація внутріш­нього аудиту в інструмент оцінки ризиків, спостері­гається зміщення акцентів від оцінки окремих опе­рацій до оцінки ризиків в діяльності підприємства в цілому.

Відповідно до концепції контролю, орієнтованого на ризик, з кожним видом діяльності (комерційною угодою тощо) насамперед пов'язані специфічні (вла­стиві) ризики. В цих умовах необхідним є, по-перше, своєчасно ідентифікувати ці ризики, по-друге, ство­рити такі управлінські механізми (процеси), які при реалізації ризику пом'якшують наслідки його впливу до прийнятного рівня.

Отже, особливістю сучасного етапу розвитку внутрішнього аудиту в Україні є його спрямованість на обслуговування потреб власників та керівництва в інформації.

Для встановлення оптимальності взаємозв'язку кі­лькісних і якісних аудиторських доказів важливе зна­чення має дослідження функціональних областей інформаційно-аудиторської логістики.

Аналіз сутнісної характеристики терміна «логіс­тика» дав змогу переконатися в тому, що логістика — це концепція, інтегрована функція управління пото­ками (у тому числі інформаційними) у мікроекономічних системах. У рамках концепції логістики здій­снюються раціоналізація (тобто інтеграція,) і синхро­нізація взаємозв'язаних логістичних функцій і логістичних компонентів (інформаційних потоків) з ме­тою оптимізації управлінських рішень[2].

Інформаційно-аудиторська логістика є невід'єм­ною частиною всієї інформаційно-логістичної сис­теми, яка забезпечує функціональну область логіс­тичного менеджменту. Об'єктом вивчення інформаційно-аудиторської логістики є інформаційні потоки, що відображують рух матеріальних, фінансових та інших потоків, які впливають на процес інформа­ційного забезпечення внутрішнього контролю. Ос­новна мета — забезпечення інформацією менеджерів структурних підрозділів (логістичні підсистеми ме­неджменту) в потрібні терміни, в потрібному обсязі й в потрібному місці.

Слід зазначити, що від ступеня розмежування функціональних областей в логістичному ланцюзі внутрішнього аудиту залежать якість і своєчасність (оперативність) формування інформації і відповідно прийняття рішень, що стосуються як безпосередньо вдосконалення самого процесу аудиту, так і оптимізації процесів життєдіяльності підприємства.

Дослідження особливостей функціонування внутрішнього аудиту в реалізації інформаційних потреб користувачів дало змогу сформувати підходи до здійснення процесу інформаційно-аудиторської логістики щодо функціональних областей внутрішнього аудиту: чим точніше розмежування функціональних облас­тей у логістичному ланцюзі внутрішнього аудиту, тим більш якісні, обґрунтовані та своєчасні рішення можуть бути прийняті у частині як безпосередньо вдосконалення самого процесу аудиту, так і оптимізації процесів життєдіяльності підприємства.

Література:

1.Шичков Н.А. Внутренний аудит системы менеджмента – Спб: - У.-2006.-215с.

2.Міжнародні стандарти аудиту – К.: - 2007. - 699с.