Экономічні науки/ 7. Облік і аудит

Циганкова А.В.

Науковий керівник ас. Черникова Є.Г.

Донецький національний технічний університет

Факторинг – як метод управління дебіторською заборгованістю

На сьгодняшній день, коли на підприємствах спостерігається збільшення обсягів дебіторської заборгованості, та значна частина заборгованості стає простроченою та безнадійною, найбільш актуальним питанням стосовно дебіторської заборгованості є управління дебіторською заборгованістю за допомогою факторингу.

Питання управління дебіторською заборгованістю відображено у працях таких вчених-єкономістів: О. Карпенко, М.Василюка, В.П. Завгороднього та ін.. Особливу увагу вчені у своїх працях приділили запобіганню виникнення простроченої та безнадійної дебіторської заборгованості за допомогою методів управління дебіторської заборгованості.

Мета статті – розкриття сутності факторингу, як необхідного засобу управління дебіторською заборгованістю.

Відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» - дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату [1].

Дебіторська заборгованість знаходиться у складі обігових активів та обслуговує обіг продукції, робіт, послуг підприємства, тому вона визнається активом, якщо існує імовірність отримання майбутніх економічних вигід. Згідно своєчасності повернення, найбільш проблемною є прострочена, безнадійна, заборгованість . Це пов’язано з тим, що підприємства неспроможні ефективно управляти дебіторською заборгованістю, що призводить до зниження платоспроможності підприємств. Таким чином, для вирішення питань стосовно простроченої та особливо безнадійної дебіторської заборгованості застосовують факторинг, який на даний час є одним з перспективних методів управління дебіторської заборгованості.

Відповідно ст.350 ГКУ факторинг – придбання банком права на дебіторську заборгованість у грошовій формі з прийняттям ризику виконання такої вимоги та прийому платежів. Факторинг – банківська операція, що проводиться на комісійних умовах та договірних засадах [2]. Основна задача факторингу - це забезпечення системи взаємовідносин покупця та постачальника товарів при якій постачальник міг би надавати конкурентні відстрочення платежу своїм клієнтам, не відчуваючи при ньому дефіциту в обігових коштах.

На даний час в Україні факторинг не знайшов широкого застосування.

Таким чином, слід розглянути переваги та недоліки факторингу, як методу управління дебіторською заборгованістю.

Основні переваги факторингу:

1.Факторинг - саме сукупність взаємопов'язаних та рівноцінних для підприємства фінансово-посередницьких послуг: фінансування; моніторинг дебіторської заборгованості; страхування ризиків.;

2.Погашення заборгованості здійснюється за рахунок коштів, які надходять від дебіторів, у виняткових випадках і за рахунок обігових коштів клієнта.;

3. Факторинг може здійснюватися безстроково.;

4. Для оформлення факторингу необхідний спрощений пакет документів;

5. Отримані кошти використовуються клієнтом на власний розсуд;

6. При факторингу клієнт може отримати від банку ряд додаткових послуг.;

7. Розмір фінансування залежить від обсягів дебіторської заборгованості.

8. Прискорення оборотності дебіторської заборгованості.;

9. Планування графіка погашення заборгованості.,та ін..

Основні недоліки послуг факторингу:

1. Документообіг між банком та клієнтом при здійсненні факторингу на етапі фінансування складніший. Крім фінансової звітності, яка щоквартально надається банкові клієнт повинен надавати банку документи, що підтверджують право вимоги, для здійснення банком фінансування та адміністрування дебіторської заборгованості.;

2. Дороговизна факторингових послуг. Комісійна винагорода за використання факторингу складається з: фіксованого збору за обробку документації, комісійних за факторингове обслуговування, комісійних за використання грошових коштів. Тому, деякі підприємства неспроможні використовувати факторинг в управлінні безнадійною та простроченою заборгованістю, саме з-за високої вартості факторингу.

Але якщо припустити, що підприємства будуть користуватися послугами факторингу серед інших методів управління дебіторської заборгованості, то можливе:

- мінімізація дебіторської заборгованості, перетворюючи дебіторську заборгованість у оборотні кошти та перекласти витрати з фінансування власних оборотних коштів на своїх дебіторів;

- ліквідація касових розривів і за рахунок отриманих коштів розширювати ринки збуту та розвивати інфраструктуру свого бізнесу;

- підвищення фінансової стійкості та покращення показників ліквідності;

- скорочення виробничого циклу, збільшення своєї ефективності;

- збільшення обсягів продажу, та отримання додаткового джерела доходу.

Таким чином, для покращення фінансового стану підприємства необхідне ефективне управління дебіторською заборгованістю, яке передбачає мінімізацію ризиків виникнення прострочених боргів та рефінансування дебіторської заборгованості. Головне при управлінні дебіторською заборгованістю - створення чітких правил, яких підприємство буде жорстко дотримуватися. Важливо, щоб ці правила були зрозумілі не тільки менеджерам підприємства,але і його клієнтам.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» - [Інтернет ресурси]: Режим доступу: http: www. nibu.factor.ua/ ukr/info/instbuh/psbu

2. Господарський кодекс України 16.01. 2003 р. № 436-IV - [Інтернет ресурси]: Режим доступу: zakon.rada.gov.ua> go/36-15

3. Карпенко О.О. «Удосконалення управління дебіторською заборгованістю підприємств» [Інтернет ресурси]: Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vodt/Udoskonalenna_upravlinnna debitorckou.pdf

4. Василюк М.М. «Механізм управління дебіторською заборгованістю в сучасних умовах господарювання» [Інтернет ресурси]: Режим доступу: www.nbuv.gov.ua