М. П. Ленюк
Чернівецький факультет
НТУ «ХПІ»
Скінченні гібридні інтегральні перетворення типу
(Фур´є, Ейлера, Конторовича - Лєбєдєва)
1. Скінченне гібридне інтегральне
перетворення Фур´є – Ейлера – (Конторовича - Лєбєдєва) на полярної осі ![]()
Побудуємо інтегральне перетворення, породжене на
множині
гібридним
диференціальним оператором (ГДО)
(1)
У
рівності (1.1)
- одинична функція Гевісайда [1],
- диференціальний
оператор Фур'є [2],
- диференціальний
оператор Ейлера [2],
-
диференціальний оператор Конторовича – Лєбєдєва [3]; ![]()
Означення. За область задання ГДО
приймемо множину G вектор-функцій
з такими властивостями:
1)
вектор-функція
неперервна на множині
;
2)
функції
задовольняють крайові
умови
![]()
(2)
3)
функції
задовольняють умови
спряження
(3)
Визначимо числа
![]()
вагову функцію
(4)
та скалярний добуток
(5)
Тут
вектор-функції
.
Нагадаємо, що для
та
має місце базова
тотожність [4]:
,
(6)
Переконаймося, що ГДО
самоспряжений
оператор.
Згідно правила (5) маємо: для ![]()
(7)
Проінтегруємо в рівності (7)
частинами два рази під знаками інтегралів:

(8)
В силу крайової умови в точці
при ![]()
(9)
Внаслідок вибору
та
й наявності базової тотожності (6)
знаходимо, що:
1)
(10) 2)
(11)
В
силу умови обмеженості при
маємо:
, якщо
(12)
У результаті співвідношень
(9)-(12) рівність (8) набуває вигляду:
(13)
Рівність
(13) означає, що ГДО
самоспряжений. Отже,
спектр ГДО
дійсний.
Оскільки ГДО
не має на множині
особливої точки, то
його спектр дискретний [5].
Для
знаходження власних елементів ГДО
(власних чисел і
відповідних їм власних вектор-функцій) розглянемо спектральну задачу Штурма -
Ліувілля: знайти на множині
ненульовий розв'язок
сепаратної системи звичайних диференціальних рівнянь Фур'є, Ейлера та
Конторовича – Лєбєдєва:
,
,![]()
,
,
(14)
,
,![]()
за крайовими умовами (2) та умовами спряження (3).
Фундаментальну
систему розв'язків для диференціального рівняння Фур'є
складають функції
та
[2]; фундаментальну
систему розв'язків для диференціального рівняння Ейлера
складають функції
та
[2]; фундаментальну систему розв'язків для диференціального
рівняння Конторовича – Лєбєдєва
складають функції
та
[3].
Якщо
в силу лінійності задачі (1.4), (1.2), (1,3) покласти
![]()
(15)
![]()
![]()
то для визначення величин
та
отримуємо однорідну алгебраїчну
систему з п'яти рівнянь:
![]()
![]()
(16)
Введемо до розгляду функції:
![]()
![]()
![]()
![]()
Алгебраїчна система (16) має
ненульові розв´язки тоді й тільки тоді, коли визначник системи рівний нулю [6]:
(17)
Одержали трансцендентне рівняння
для обчислення власних чисел
ГДО
, визначеного рівністю (1).
Підставимо ![]()
в систему (16) і відкинемо перше рівняння
системи внаслідок лінійної залежності. При
для визначення
отримаємо алгебраїчну систему:
(18)
Визначник алгебраїчної системи (18)
обчислюється безпосередньо:
![]()
Алгебраїчна система (18) має
єдиний розв´язок [6]:
![]()
(19)
При відомих
для визначення
маємо алгебраїчну
систему:
(20)
Визначник алгебраїчної системи
(1.20) підраховується безпосередньо:
![]()
Алгебраїчна система (1.20) має єдиний
розв´язок [6]:
(21)
Підставимо визначені згідно
формул (19) та (21) величини
та
у рівності (15).
Отримуємо функції:
![]()

(22)
З цим спектральна
вектор-функція
стає відомою:
Нагадаємо, що ми вважаємо виконаними умови на коефіцієнти:
![]()
Введемо до розгляду квадрат норми
власної функції:
(23)
Згідно з роботою
справедливі такі
твердження:
Теорема 1 (про дискретний спектр). Корені
трансцендентного рівняння
складають дискретний спектр ГДО
дійсні, різні, симетричні відносно
й на піввісі
утворюють монотонно зростаючу
числову послідовність з єдиною точкою згущення ![]()
Теорема 2 (про дискретну функцію).
Система власних вектор-функцій
ортогональна на
множині
з ваговою функцією
повна й замкнена.
Теорема 3 ( про зображення рядом Фур'є). Будь-яка
вектор-функція
зображається за системою
рівномірно й
абсолютно збіжним на множині
рядом Фур'є:
(24)
Перейдемо
до ортонормованої системи функцій:
![]()
Ряд
Фур'є (24) набуде вигляду:
(25)
Ряд Фур'є (25) визначає пряме
та обернене
скінченне гібридне інтегральне
перетворення (СГІП), породжене на полярній осі
з двома точками спряження ГДО ![]()
(26)
(27)
Визначимо
величини та функції:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Теорема 4 (про основну тотожність). Якщо вектор-функція
неперервна на множині
, а функції
задовольняють крайові умови
,
(28)
та умови спряження
(29)
то справджується основна тотожність СГІП ГДО ![]()
![]()
+
(30)
Доведення. Згідно правила (26)
(31)
Проінтегруємо в рівності (31) під
знаками інтегралів два рази частинами:
(32)
Якщо
, то
(33)
В
силу базової тотожності для випадку неоднорідності умов спряження одержуємо:
1) в точці ![]()
(34)
тому, що в силу вибору
вираз
![]()
2) в точці ![]()
(35)
тому, що в силу вибору
вираз
![]()
Внаслідок
співвідношень (33)-(35) рівність (32) набуває вигляду
(36)
Оскільки
![]()
то рівність (36) співпадає з рівністю (30).
Одержані
правила (26), (27) та (30) складають математичний апарат для одержання
інтегрального зображення точного аналітичного розв'язку алгоритмічного
характеру достатньо широкого класу стаціонарних і нестаціонарних задач
математичної фізики кусково-однорідних середовищ за логічною схемою наступних
прикладів.
Задача 1. (потенціал напруги
електростатичного поля). Побудуємо обмежений в області
розв'язок сепаратної
системи диференціальних рівнянь еліптичного типу [8]
![]()
![]()
(37)
![]()
за крайовими умовами
![]()
(38)
та умовами спряження
(39)
Розв'язання:
Запишемо систему (37) в матричній формі:
(40)
Інтегральний оператор
згідно правила (26)
зобразимо у вигляді операторної матриці-рядка:
(41)
Застосуємо
операторну матрицю-рядок (41) за правилом множення матриць до системи (40).
Внаслідок основної тотожності (30) одержуємо задачу: побудувати обмежений на декартовій осі
розв'язок звичайного
диференціального рівняння другого порядку
(42)
У рівності (42) бере участь функція
![]()
Припустимо,
що
, Покладемо всюди ![]()
![]()
![]()
Диференціальне
рівняння (42) набуває вигляду:
(43)
Якщо функція
буде мати при
скінченне граничне значення або
то обмеженим на декартовій осі
розв'язком рівняння
(43) є функція
(44)
Оператор
згідно правила (27) як обернений до (41) зобразимо у
вигляді операторної матриці-стовпця:
(45)
Застосуємо операторну
матрицю-стовпець (45) за правилом множення матриць до матриці-елемента
, де функція
визначена формулою (43). У результаті перетворень маємо єдиний розв'язок
еліптичної задачі (37)-(39):
(46)
У
рівностях (46) беруть участь головні розв'язки даної еліптичної задачі:
1) породжені неоднорідністю крайової умови в точці
функції Гріна:
(47)
2) породжені неоднорідністю умов спряження функції
Гріна
(48)
3) породжені неоднорідністю системи (37) функції
впливу:
(49)
Задача 2. (дифузійні процеси). Побудувати
обмежений в області
розв'язок сепаратної
системи диференціальних рівнянь параболічного типу [8]:
,
![]()
(50)
![]()
за початковими умовами
(51)
крайовими умовами
![]()
(1.52)
та умовами спряження
(53)
Розв'язання: Запишемо систему (50) й
початкові умови (51) в матричній формі:
,
(54)
Застосуємо
до задачі (54) за правилом множення матриць операторну матрицю-рядок (41).
Внаслідок основної тотожності (30) одержуємо задачу Коші [2]:
(55)
Розв'язком
задачі Коші (55) є функція:
(56)
Тут
- дельта-функція,
зосереджена в точці
а ![]()
Застосуємо
до матриці-елемента
, де функція
визначена формулою (56), за
правилом множення матриць операторну матрицю-стовпець (45). У результаті
елементарних перетворень одержуємо єдиний розв'язок параболічної задачі
(50)-(53).

(57)
У
рівностях (57) беруть участь головні розв'язки параболічної задачі (50)-(53):
1) породжені крайовою умовою в точці
функції Гріна:
(58)
2) породжені неоднорідністю умов спряження функції
Гріна
(59)
3) породжені неоднорідністю системи (1.50) функції
впливу:
(60)
Зауваження 1. Якщо
то
,
![]()
якщо
то ![]()
![]()
якщо
то ![]()
![]()
![]()
Зауваження 2. Одержані інтегральні зображення
(46) та (57) аналітичних розв'язків
еліптичної й параболічної задач носять алгоритмічний характер. Це дає
можливість їх використовувати його як в теоретичних дослідженнях, так і в
числових розрахунках.
Список використаних джерел