Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

Шукатка О. В.

Львівська державна фінансова академія, Україна

ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ АКАДЕМІЇ

 

Здоров’я студента забезпечується дотриманням оптимального для конкретного організму режиму дня, збалансованим використанням навантаження і відпочинку. У вищій школі фізичне виховання є рівноцінною навчальною дисципліною з переліку обов’язкових дисциплін, які потрібні студенту для отримання фаху. У підході до ведення здорового способу життя науковці рекомендують сприймати людину цілісно, розуміти різні аспекти його розвитку: фізичний, духовний, емоційний й ін. [3]. Розуміння сутності загальнолюдських цінностей, усвідомлення власної ролі у суспільстві й культурі, розвиток самосвідомості й спрямованості до самоудосконалення – все це опосередковується саме в гармонії духовного і фізичного [2].

Навчальні заняття є основною формою фізичного виховання у вищій школі, проведення яких забезпечують викладачі кафедр фізичного виховання. Зміст курсу фізичного виховання регламентується державною навчальною програмою «Фізичне виховання» для вищих навчальних закладів.

Щотижня студенти І – ІІ курсів Львівської державної фінансової академії відвідують 4 години занять з фізичного виховання. Самостійні заняття у позанавчальний час студент проводить за завданням викладачів або в секціях. Правильно організовані самостійні заняття утворюють безперервний цикл навчальних занять з фізичного виховання.

Самостійні заняття студентів фізичним вихованням, спортом, туризмом впливають на якісне засвоєння навчального матеріалу, зростає загальний час занять фізичними вправами, розгортається процес фізичного вдосконалення, студенти поступово застосовують фізичне виховання і спорт в побуті й відпочинку.

Навчальний матеріал програми з фізичного виховання складається з теоретичного та практичного розділів. Теоретичний розділ у формі лекцій, бесід, практичних та самостійних занять з вивчення навчальної та спеціальної літератури полягає у отриманні студентами знань з основ теорії та методики фізичного виховання. Практичний розділ містить завдання студентів з фізичної підготовки і за видами спорту.

Для проведення заняття викладач вибирає змагально-ігрові методи та мотивовані вправи. Прояв емоційності під час занять активізує фізичні  здібності. Відповідно до вмінь викладачів і умов матеріальної бази в академії зосереджують увагу на вдосконаленні окремих видів спорту.

Заняття груп ЗФП проводяться на відкритому повітрі, на спортивних майданчиках, на стадіоні з використанням спортивного інвентаря та обладнання. Функціональні проби під час занять підтверджують працездатність серцево-судинної та дихальної систем студента, антропометричні індекси показують зміни у фізичному розвитку, контрольні нормативи фіксують рівень розвитку фізичних якостей: сили, швидкості рухів, спритності, гнучкості, витривалості. Викладач аналізує під час занять з фізичного виховання ознаки самоконтролю студента, тобто його стан.

Спеціальні медичні групи у складі 8-12 осіб двічі на тиждень відвідують особи із заниженими (за результатами медобстеження) показниками здоров’я. Заняття проводять кваліфіковані фахівці, які всебічно аналізують стан кожного студента під час заняття, що вимагає великої концентрації уваги.

Повторне лікарське обстеження триває на початку другого навчального року і визначає стан здоров’я, динаміку фізичного розвитку і функціонального стану студента, доцільність продовження занять у медичній групі. Результати повторного медичного обстеження є основою для формування нових завдань для кожного студента, який відвідує спеціальну медичну групу. Додаткові медичні обстеження проводять у випадку перенесеного захворювання; погіршення загального самопочуття.

За дослідженнями українських науковців, стан здоров’я молоді України викликає велику стурбованість, особливо показники різних хронічних захворювань. Зростають інфекційні, серцево-судинні захворювання, дихальної системи, зменшується репродуктивний потенціал молоді і, як наслідок, скорочується тривалість життя в середньому до 66-67 років.

Населення України за останні 15 років зменшилося з 52-х до 45 млн. осіб. Супутніми чинниками є соціально-економічні умови, екологія, низька рухова активність та слабка імунна стійкість організму. Через стресові навантаження зростає синдром хронічної втоми, втрачаються соціальні механізми впливу на стан здоров’я. Тому викликає стурбованість рівень здоров’я сучасної молоді.

У Львівській державній фінансовій академії студенти набувають спортивну майстерність під час секційної роботи. В академії діють такі секції: плавання, футбол, волейбол (жіноча і чоловіча групи), настільний теніс (жіноча і чоловіча групи), великий теніс, йога, легка атлетика, чоловічий баскетбол. На початку навчального року студенти заповнюють анкети для відвідування груп спортивного вдосконалення. Навчальні групи спортивних секцій попередньо плануються на навчальний рік. Ефективність роботи спортивної секції підтверджує динаміка спортивних результатів, зокрема ефективна участь в «Універсіаді Львівщини» з різних видів спорту. Змагальна діяльність розвивається та удосконалює навички і вміння. Внутрішні ресурси організму оптимізують заняття з фізичного виховання. Студент легко концентрує увагу на навчальному процесі в академії, потребує меншу кількість часу для засвоєння фахових економічних дисциплін.

Фізичне виховання створює захисний бар’єр студента до шкідливих звичок: паління, вживання алкоголю, прояву негативних рис характеру, соціального дискомфорту. На думку ректора Львівської державного університету фізичної культури, проф. Є. Приступи, основними причинами неінфекційних хвороб є недостатня фізична активність, нездоровий раціон харчування, тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія, надмірна вага, небезпечний секс, високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину [1].

Виховний процес кафедри фізичного виховання ЛДФА є безперервним (тематичні лекції, відкриті виховні години, змагання для підтримки та популяризації здорового способу життя). Кафедра фізичного виховання заохочує широку ініціативу і самодіяльність студентів, надає методичне керівництво, спільно з профспілковою організацією вишу проводить масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи для студентської молоді, які тривають у вільний від навчальних занять час і вдосконалюють фізичну й спортивну підготовленість студентів, зміцнюють здоров’я. Викладачі акцентують увагу студента на проявах самоповаги, на вправному володінні тілом. Студент виробляє оптимальний для себе режим дня, формує правильні установки, підтримує оптимальний життєвий тонус, комунікабельність, готовність до співпраці, соціальне визнання, легше сприймає критику, є витриманим, оптимістичним, наполегливим, рішучим. Студенти, які адаптовані до постійних занять з фізичного виховання і спорту, проявляють такі риси характеру, як почуття обов’язку, сумлінність, зібраність, вони успішні в роботі, яка потребує постійної напруги, вільніше комунікують, більш винахідливі.

На заняттях з фізичного виховання викладач використовує індивідуальний підхід до студентів, враховує фізіологічні і психологічні особливості. Наприкінці заняття студент отримує індивідуальне домашнє завдання, і при повторенні вправ у домашніх умовах за допомогою корекції краще їх засвоює. Будь-який ефективний індивідуальний підхід викладача до поліпшення здоров’я студента впроваджується в практику проведення наступних занять. Ця теза підтверджена науковими дослідженнями.

Проф. Є. Приступа стверджує, що у суспільній свідомості має міцно утвердитися й домінувати переконання, згідно з яким систематична і достатня фізична активність є найефективнішим способом зміцнення здоров’я молодої людини, а загалом у світі фізичній активності немає жодної повноцінної  альтернативи. Саме тому спорт, фізична культура і здоров’я людини повинні стати національною ідеєю України [1].

Рухова активність студентів Львівської державної фінансової академії у вільний час, його бажання досягати високих показників фізичного здоров’я та підвищувати рівень спортивної майстерності – таке основне завдання викладачів, тренерів, наставників студентської молоді.

Література:

1.     Приступа Є. Завищені нормативи чи слабкі діти? / Приступа Євген // Дзеркало тижня. Україна. – 2011. – №9 (11бер.).

2.     Рухова активність та показники психофізичного стану студентів / Городинський С., Куліш Н., Ібрагімова Л., Решетілова Н. // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. – 2008. – Т. 2. – С. 60–63.

3.     Скальска Л. Фізична культура як засіб формування гармонійної особистості // Сучасна парадигма управління і Острозька біблія : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 9-10 квітня 2009 р. – Львів, 2009. – С. 73–74.