Значимість мотиваційного компонента у сформованості готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі

Карабін Оксана Йосифівна

асистент кафедри інформатики і методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Мотиваційний компонент передбачає оволодіння цілісним змістом діяльності — шляхом формування перспективних, внутрішньо вмотивованих ліній, дій, соціальних установок, інтересів, потреб, мотивів, які спонукають до сформованості готовності роботи в інформаційному середовищі майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Тобто мотив виступає спонукальною причиною, приводом до дії — формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі.

Відповідно до із загальновизнаними дослідницькими підходами (Н. В. Кузьміна, В. О. Сластьонін, О. І. Щербаков, Л. О. Хомич та ін.) мотиваційний компонент є провідним серед інших. На думку О. М. Леонтьєва мотиваційний компонент передбачає наявність потреб, інтересів, мотивів, ціннісних орієнтацій, мети, завдань, дій, операцій.

Проблема сформованості готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі набула особливого значення для навчання та організації індивідуалізованих або групових форм роботи, які направлені на реалізацію різних видів мотивації (як складного багаторівневого регулятора життєдіяльності людини і її поведінки): пізнавальну, навчальну, наукову, професійну, предметно-функціональну, розважальну. На думку Д. Н. Богоявленського і Н. А. Менчинської складність і багатоаспектність проблеми мотивації зумовлює варіативність підходів до розуміння її сутності, природи, структури, а також до методів її вивчення та практичного застосування результатів досліджень. Саме в такому багатовимірному середовищі зовнішня мотивація (яка визначається освітнім закладом, освітнім середовищем) гармонійно переростає у внутрішню обумовлену професійною спрямованістю та внутрішнім бажанням самореалізації.

Критерієм мотиваційного компоненту виступає фактор активізації діяльності до інтеграції, взаємодії, єдності, автоматизації, концептуальності, системності, індивідуалізації складових, що дозволить сформувати наукові основи, цілісне світорозуміння, інформаційний погляд на проблему формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі. Цей критерій передбачає усвідомлення і розвиток стійкого інтересу до задоволення і престижу професійної діяльності, постійного професійного удосконалення, творчої реалізації яке в свою чергу спрямоване на підготовку кваліфікованого працівника відповідного рівня і профілю.

Для цього компоненту виділено критерій — усвідомлення прагнень, потреб та розвиток стійких інтересів до професійної діяльності, який відображає рівень сформованості професійної, особистісно-орієнтованої спрямованості навчання, організаційної діяльності і формування цілісного змісту освітнього процесу із врахуванням сьогоднішніх вимог, соціальних перспектив, інформаційних інновацій;

До показників цього критерію відносимо: розвиток стійкого інтересу до професійної діяльності, мотивація досягнення суспільної і особистісної значущості, бажання саморозвитку і самореалізації, інтерес активізації потреби у відповідній діяльності і формування свідомого ставлення до майбутньої професії.

На основі цього критерію визначено показники до кожного з рівнів сформованості готовності до роботи в інформаційному середовищі майбутніми вчителями гуманітарних дисциплін, які представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники рівнів сформованості готовності до роботи в інформаційному середовищі майбутніми вчителями гуманітарних дисциплін за критерієм мотиваційного компонента

Рівні	Показники
Низький рівень	Відсутність: сформованості зацікавленості до свого професійного розвитку і готовності роботи у інформаційному середовищі; інтересу до самостійної й творчої реалізації професійного потенціалу з наявністю мінімально поверхнево сформованих елементарних знань і умінь до роботи у цьому середовищі; мотивації самовдосконалення умінь та навичок і практичного застосування їх, які направлені на сформованість професійної готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі.
Задовільний рівень	Усвідомлення: престижу професійної діяльності; позитивної орієнтації на формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі; визнання практичної доцільності професійного розвитку, з відсутністю прагнення до самоосвіти.
Достатній рівень	Розуміння: соціальної потреби майбутньої професійної діяльності і можливості реалізації своїх професійних якостей в інформаційному середовищі; високих мотиваційних цінностей до майбутньої професії; усвідомлення готовності до теоретичного і практичного рівня діяльності в інформаційному середовищі, але з не завжди правильно сформованою мотивацією до стійкого професійного самовдосконалення.
Високий рівень	Наявність: стійкого розвитку інтересу до професійної діяльності і навчання; глибокої мотивації досягнення суспільної й особистісної значущості; чітко вираженої мотивації саморозвитку і самореалізації; практичного інтересу активізації потреби у відповідній професійній діяльності з стійкими мотиваціями готовності до роботи в інформаційному середовищі.

Таким чином, мотиваційний компонент є значимим у сформованості готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі. Він передбачає наявність мети, завдань, потреб освітнього процесу, а саме — підвищення ефективності системи освіти із врахуванням сьогоднішніх вимог, соціальних перспектив та інноваційних освітніх технологій.

Література:

1. Богоявленский Д. Н., Менчинская Н. А. Психология усвоения знаний в школе. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. — 347 с.; Выготский Л. С. Педагогическая психология /Под ред. В. В. Давыдова. — М.: Педагогика, 1991. — 82 с.

2. Кузьмина Н. В. Методы для анализа деятельности педагогов: методические рекомендации / Н. В. Кузьмина. — Л. : ИЦДБ, 1975. — 12 с.;

3. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. — 2е изд. — М., 1977. — 304 с.

4. Мороз О. Г. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація : навч. посіб. /О. Г Мороз, В. О. Сластьонін, Н. І. Філіпченко. — К., 1997. — 168 с.

5. Хомич Л. О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів /Л. О. Хомич. — К. : Магістр — S, 1998. — 200 с.

6. Щербаков А. И. Социально-психологическая характеристика педагогической деятельности и проблема формирования у студентов профессионально важных качеств личности учителя /А. И. Щербаков //Научные основы совершенствования педагогического образования в высшей школе. — Свердловск, 1975. — С. 71–83.